Доступність посилання

18 Листопад 2017, Київ 07:41

Путін переконував Ердоґана в необхідності «Південного потоку»


Прем’єр-міністри Росії Володимир Путін та Туреччини Реджеп Ердоган під час переговорів в Анкарі, 6 серпня 2009 р.

Прага – Сьогодні російський прем’єр-міністр Володимир Путін провів в Анкарі переговори з турецьким колегою Реджепом Ердоґаном. Сторони підписали протокол про дослідницькі роботи для початку будівництва по російському і турецькому дну Чорного моря, в обхід України, газогону «Південний потік». Його називають конкурентом однотипного європейського проекту «Набукко», транзит якого через свою територію Туреччина вже схвалила. На підтримку місії Путіна в Анкару приїхав також італійський прем’єр-міністр Сільвіо Берлусконі.

Ще напередодні експерти висловлювали переконання, що Туреччина дасть згоду на будівництво Росією «Південного потоку» через турецькі територіальні води. Бо ще в середу головний помічник Володимира Путіна сказав журналістам, що Туреччина «в принципі» вже погодилася на російські пропозиції.

Так і сталося. Путін та Ердоґан підписали сьогодні в Анкарі, серед іншого, протокол про співпрацю у газовій сфері, де йдеться про згоду Туреччини на будівництво через її територіальні води газогону «Південний потік».
Мапа маршруту за яким має пройти газогін «Південний потік»


Сторони також зафіксували тут спільну зацікавленість у проекті «Блакитний потік-2». У протоколі зафіксували і наміри сторін створити робочу групу з вивчення можливостей участі Росії в реалізації нафтового проекту «Самсунґ–Джейхан». Також повідомляють, що Путін та Ердоґан підписали ще близько десяти документів із розвитку російсько-турецької економічної, торговельної й наукової співпраці.

Сторони також обговорювали можливість будівництва Росією на території Туреччини атомної електростанції. Але, як повідомляють агенції, у відповідь на перемогу російської компанії у тендері щодо цього будівництва, Реджеп Ердоґан висловив Володимиру Путіну низку зауважень, які Москві доведеться обдумати та узгодити з Анкарою, перш аніж вести мову про конкретне будівництво атомної електростанції.

Напружені стосунки між Москвою та Києвом, газові війни заплутали цю складну справу узгодження побудови через українські територіальні води «Південного потоку», і Росія вирішила шукати згоди Туреччини.

Які вигоди отримає від цього Анкара? Турецький експерт Тайлан Білгіч з стамбульської газети «Дейлі Ньюз» каже Радіо Свобода: «Туреччина потребує енергоресурсів, в країні неухильно зростає потреба в енергії. Є потреба в гідроелектростанціях, у будівництві першої в країні АЕС, і Росія має тут чому повчити та допомогти Туреччині. І, звичайно, країна потребує додаткові джерела газу».

Тонка гра на проблемах енергії

Росія вже постачає газ до Туреччини через «Блакитний потік». Зрозуміло, що ці нові газові домовленості Анкари з Москвою не роблять щасливим ЄС. Але, як каже експерт Тайлан Білґіч, Туреччина готова витримати цю напругу: «Туреччина підтримала «Набукко», який має на меті врятувати Європу від російської монополії на газ, але тут можна балансувати і мати добрі стосунки з Росією. Це тонка гра на проблемах енергії. І Туреччина не може просто відмовити Росії».

Відомо також, що Росія планує завершити будівництво «Південного потоку» спільно з італійською компанією «ЕНІ» до 2013 року, на рік раніше вірогідного відкриття «Набукко». Та на відміну від останнього, Росія вже має газ для свого південного напрямку.

Аналітики вважають, що успіх Путіна в Анкарі додає йому авторитету і престижу у протистоянні Заходу і особливо – США.

Експерти також підкреслюють, що між Путіним та Ердоґаном багато спільного: обидва схильні до авторитаризму, обидва – популісти.

Прем’єри Туреччини та Росії підписали сьогодні 16 угод.

(Прага – Київ)
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG