Доступність посилання

25 Листопад 2017, Київ 02:33

Примусова благодійність у медицині: необхідність чи нехтування правами громадян


Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені В.Поліщука

Рівне – Рівне не Київ. Але примусово-благодійні внески у державних та комунальних медичних закладах тут – також не рідкість.

Лікувально-діагностичний центр у Рівному – один із перших сучасних лікувальних закладів в Україні – нині носить ім’я свого засновника Віктора Поліщука, котрий на початку 90-х років домігся його створення. Аргументи були вагомими – мешканці Рівненщини суттєво постраждали в результаті аварії на ЧАЕС, тут залишилися радіаційні плями, а радіоактивна забрудненість продуктів на Поліссі є найвищою в Україні. На створення центру пішли серйозні кошти з Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і Міністерства охорони здоров’я, а згодом запрацювали програми співпраці із закордонними благодійниками. Все ж поступово центр комерціалізувався…

Нині безкоштовно обстежитись і пролікуватися тут можуть лише пільгові категорії населення. До цього правила рівняни й гості міста давно звикли, слухняно оплачуючи рахунки в лікарняну касу. Пояснення з боку лікарів – коштів, необхідних на ремонт та роботу апаратури, держава не дає. Однак віднедавна ці правила стали ще більш жорсткими. На вході до відділень відвідувачів зустрічають медичні працівники, котрі не пропускають людей без реєстраційного талону. Здавалося б, усе правильно. Однак у реєстраційному відділі зауважують – талон видадуть тоді, коли ви сплатите благодійний внесок.

Дехто обурюється, більшість – платять

Реєстратура. Тут заповнюють заяви про благодійні внески.
Біля реєстраційного відділу обурюється жінка, котра привезла вагітну доньку на обстеження за порадою лікарів із сусідньої області – її про благодійний внесок 100 гривень ніхто не попереджав. «На якій підставі ви взяли у нас сто гривень? – запитує вона. – Благодійний внесок? А десь це розписано? У вас же повинні бути якісь документи…»

Повертаюся до чергових медпрацівників на вході й намагаюся запитати – за що платити запропонованих 30 гривень:

– Вам же потрібно зареєструватися…

– А навіщо платити?

– Це ви вносите благодійний внесок, що ви добровільно передаєте суму…

– Але якщо я добровільно цю суму не передаю – просто хочу довідатись, чи варто йти до лікаря…

– Але ж ви прийдете до лікаря на консультацію…

– А може, я прийду в приймальню…

– Розумієте, ви ж прийдете, він мусить вас подивитися – ну заплатіть 5 гривень, але ж ви маєте пройти реєстрацію…

Насправді більшість людей сплачує «внески» – мінімум 5 гривень – без ентузіазму, але й без особливого опору. Коли запитую людей, чи їх не дратує примусова благодійність, у більшості випадків у відповідь чую – «Куди ж діватися»:

– Те, що їх вимагають – це ненормально…

– Але ми люди віруючі, ми не хочемо в ту політику влазити…

– По кишені не по кишені, але як людину змушує необхідність – вона повинна знайти ті кошти, бо це ж у нас один такий центр…

– Ніби все прозоро тут все проходить, бо бачите, заява пишеться…


Медицину доруйновують журналісти?

Все законно? - заяви зберігають у бухгалтерії
Головний лікар лікувально-діагностичного центру Ігор Шумлянський обурений настирливим прагненням журналістів з’ясувати, чому в реєстратурі людям видають зразки заяв про добровільне благодійництво. Каже – державного фінансування катастрофічно не вистачає для підтримання роботи лікувальних закладів, а обласна рада з необхідних 36 мільйонів гривень виділила центрові лише 9. «Як може існувати заклад, який фінансують тільки на заробітну плату? – зазначає він. – А ви замість того, щоб підняти престиж тих людей, які нині працюють за 800 гривень, і я їм «зашив кишені», щоб вам було простіше – а ви з цього хочете зробити шоу…»

Головний лікар мав на увазі те, що 45 відсотків ймовірних прибутків центру, на його думку, досі не обліковувались, а йшли неофіційно до кишень лікарів.

Тобто, з впровадженням «добровільно-примусової благодійності» ситуація мала б змінитися. Ігоря Шумлянського практично підтримує начальник обласного управління охорони здоров’я Віктор Ковальов.

«Медицина ніколи безкоштовною не була – просто держава раніше брала на себе ці витрати, – каже він. – А тут впроваджені дороговартісні технології – знаєте, як фінансується це все? Сьогодні в наших кошторисах 82-85 відсотків – це заробітна плата, комунальні послуги… І все, що залишається – це витрати на медикаменти й матеріали… От технічне обслуговування одного комплексу магнітно-резонансного томографа, який сьогодні стоїть в обласній клінічній лікарні, вартує більше ніж півтора мільйона гривень… Їх же ж треба десь брати – і тому є проблема».

Медики стверджують: «платні послуги» будуть дорожчими від «благодійності»

Якщо замість благодійних внесків у Рівному оформлюватимуть платні послуги – це буде значно дорожче для пацієнтів, зазначає Віктор Ковальов. Сьогодні ж, запевняє він, благодійні внески частково покривають кошти, які йдуть на витратні матеріали. «Але це добровільно, ніхто нікого не змушує і жодних норм для благодійних внесків немає. Ніхто не каже, що якщо людина не має коштів чи не може заплатити, то їй буде відмовлено в обстеженні. Прейскуранта для благодійних внесків теж немає, порушень у використанні цих коштів – також», – зауважив начальник обласного управління охорони здоров’я.

Щодо того, чи буде пролікована безкоштовно людина, яка надала лікарняному закладу подібний «благодійний внесок», Віктор Ковальов зазначив: «Це залежить від того, як фінансується заклад».

Прокурор: у державних і комунальних закладах медична допомога повинна надаватись безоплатно

В обласній прокуратурі кажуть – «благодійні внески» примусового характеру стали звичним явищем у закладах медицини, і порушення є. Вони зумовлені, в першу чергу, відсутністю належного контролю з боку органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Прокурор відділу захисту прав і свобод громадян Ігор Пивоварчук повідомив Радіо Свобода, що цього року медичні працівники двох медичних закладів Рівненщини пред’являли відвідувачам незаконні вимоги здійснити оплату за реактиви для лабораторних досліджень та надання іншої медичної допомоги. За цими фактами порушені дві кримінальних справи. Щодо благодійних внесків – то прокурорам відомо, що під їхнім виглядом із громадян вимагають кошти за обстеження і лікування. Однак для того, щоб зафіксувати порушення – необхідна заява самого громадянина. А таких ні хворі, ні їхні рідні робити не хочуть зі зрозумілих причин – вони хочуть бути здоровими. За будь-які гроші.

Тим часом, згідно закону, пацієнти мають право вимагати надання кваліфікованої медичної допомоги за місцем звернення й самі вирішувати, чи сплачувати за це «благодійні пожертвування».

(Рівне – Київ – Прага)
  • 16x9 Image

    Валентина Одарченко

    Співпрацює  з  Радіо Свобода з 2000 року, власний кореспондент у Рівненській і Волинській області. Народилася 1965 року в місті Дубно. Закінчила факультет журналістики Київського державного університету ім.Т.Г.Шевченка, юридичний факультет Національного університету «Острозька академія». З 1995 по 1999 рік очолювала першу на Рівненщині ФМ-радіостанцію «Нова хвиля».  Журналіст  Рівненської філії НТКУ. 

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG