Доступність посилання

24 Листопад 2017, Київ 00:19

Гості: Віталій Бала, директор Агентства моделювання ситуацій і Борис Кушнірук, незалежний економічний експерт.

(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)

Дмитро Шурхало: Нас довго переконували, що НБУ поза політикою. Проте зараз політичні оглядачі кажуть, що НБУ став інструментом у боротьбі президента з прем’єр-міністром. Про це свідчать дані, проведені Інститутом імені Горшеніна.

Наприкінці минулого року ситуація була зрозуміліша: курс падав, банки сипалися… В цьому прем’єр Тимошенко звинувачувала голову НБУ Володимира Стельмаха та Секретаріат Президента у фінансових оборудках.

Чому ж зараз тональність заяв Тимошенко на адресу Стельмаха стала стриманішою, хоча гривня знову ж таки посипалася?

Віталій Бала:
Я так вважаю, що насправді питання можна було вирішити з НБУ ще тоді, коли ВР голосувала, рекомендувала Ющенку звільнити Стельмаха. І тоді б зараз ніхто ні на кого не переводив стрілки, ніхто не розказував, чи той винен, чи інший. Можна було б говорити про ті чи інші речі.

На сьогоднішній момент, з моєї точки зору, безумовно НБУ- це політичний інструмент. Це є політичний інструмент в боротьбі з опонентом, в боротьбі безпосередньо…

Зараз мова йде про прем’єра Тимошенко. Хто що мені не говорив би, а навіть всі ці заяви, які лунають зараз, і навіть той самий Литвицький, керівник групи радників, визнає, що вже і торгове сальдо суттєво зменшилося. Раніше вони говорили, що це була одна з причин, чому гривня така слабка.

Але зараз, як на мене, всі розуміють, що увесь негатив від того, що є коливання курсу, гривня стає слабкою, безумовно лягає на прем’єр-міністра, на уряд. І абсолютно це логічно і зрозуміло.

– Так чому ж Тимошенко зараз тональність своїх критичних заяв, скерованих до НБУ, знизила?

Віталій Бала: Люди, які отримали найблискучішу освіту, але це була освіта у 20 столітті, їм дуже важко вирішувати питання, які виникають в 21 столітті... Ці люди, можливо, дуже заслужені, але завдяки цим людям на 30% населення України стало біднішим
Віталій Бала:
Якщо чесно, мені в даному випадку якось все рівно тональність Тимошенко до Стельмаха. В мене є особисте бачення цієї ситуації. Я вважаю, що керівник і його правління піти мали у відставку і дати можливість…

Я сказав би так: моє бачення на цю ситуацію трохи відрізняється від бачення, умовно кажучи, загального кола експертів.

Я вважаю, що люди, які отримали найблискучішу освіту, але це була освіта у 20 столітті, їм дуже важко вирішувати питання, які виникають в 21 столітті. Треба тих людей, які можуть реагувати, скажемо, більш гнучко і розуміти, як досить таки еволюційно розвивається ситуація, могти приймати неординарні речі.

Ці люди, можливо, дуже заслужені, вони, можливо, дуже хороші, але завдяки цим людям на 30% населення України стало біднішим. І це є факт.

– Пане Кушнірук, як Ви вважаєте, чому в даних умовах, коли гривня, її курс дедалі менш відповідає сподіванням населення, тональність заяв на адресу голови НБУ стала не настільки критичною?

Борис Кушнірук:
По-перше, я почав би зі значно раніше. Бо насправді всі, мабуть, пам’ятають, як навесні минулого року у нас гривня навпаки зміцнювалася, і курс замість рівня 5,0 став 4,6. І це відбулося саме в результаті публічних звинувачень на адресу Стельмаха, що він нічого не робить, коли інфляція, і оце потрібно зміцнити курс гривні…

– Це на початку літа минулого року?

Борис Кушнірук: Повірте, і сьогодні можна зміцнити курс гривні і до 5. Інша справа, які наслідки будуть після цього?.
Борис Кушнірук:
Ні. Це весна, це квітень місяць.

І саме в той час НБУ пішов на поступки уряду і піддався тиску уряду та пішов на зміцнення гривні. При чому зробив це технічними методами. Повірте, і сьогодні можна зміцнити курс гривні і до 5. Інша справа, які наслідки будуть після цього?

Тобто, насправді проблема полягає в тому, що ми вперше побачили за останні 5-6 років, як чиниться надзвичайно жорсткий, публічний тиск на голову НБУ, який піддався під цей тиск.

Що почалося восени, коли ситуація пішла у зворотній напрямок? Тому що на фоні погіршення світової кон’юнктури, яка почалася не восени і не влітку минулого року, а почалася ще восени 2007 року, про це потрібно казати. А ми на цьому фоні замість того, щоби робити кроки, які забезпечували б зм’якшення цих негативів, навпаки діяли, посилюючи ті негативи, які могли виплисти потім.

Тому коли восени минулого року дії НБУ були відверто непрозорі, відверто некоректні (і це почалося наприкінці вересня, жовтень і листопад), то уряд мовчав, жодного слова не було.

Але ж чому почалася критика? Перша публічна критика з’явилася після того, як уряд… НБУ вже в умовах надзвичайного погіршення ситуації на ринку… Почала вимагати дати грошей, просто надрукувати грошей, щоб вона змогла закрити дірку.

– Чекайте, але ж критика не цього стосувалася. Критика стосувалася непрозорих…

Борис Кушнірук:
Ні, насправді в тій критиці, яка тоді була, було і таке: оце дають гроші банкам не прозоро, а в той час уряду, якому потрібно закрити дефіцит…

– А Ви вважаєте, що гроші банкам давали прозоро?

Борис Кушнірук:
Ні. Я ж сказав, що саме непрозорі дії були в НБУ з вересня 2008 року. Але в той час уряд мовчав. І почав щось говорити лише тоді, коли НБУ відмовився дати ці гроші уряду.

Але насправді проблема полягає… Після чого відбулося мовчання? Після чого змінилася тональність? А змінилася вона після того, як НБУ піддався вже цьому тиску з боку уряду і почав друкувати гроші.

Бо якщо ми подивимося статистику, то ми побачимо, що станом на початок жовтня в обіг було випущено біля 9 мільярдів гривень. На сьогоднішній момент їх 80 мільярдів, тобто в 10 разів…

– Чекайте, а скільки в цьому році надрукували?

Борис Кушнірук: 30 мільярдів гривень було надруковано в цьому році прямим чином для уряду. Насправді ж ситуація значно гірша, тому що там ще були гроші, які виділялися НАК «Нафтогаз», які фактично були ніщо інше, як емісія на підтримку політики уряду.
Борис Кушнірук:
Там треба дивитися.

Якщо брати лише про уряд, то уряду було виділено прямим чином, тобто викуплено на ринку, біля 30 мільярдів. Тобто, 30 мільярдів гривень було надруковано в цьому році прямим чином для уряду.

Це було прямим чином виділено. Насправді ж ситуація значно гірша, тому що там ще були гроші, які виділялися НАК «Нафтогаз», які фактично були ніщо інше, як емісія на підтримку політики уряду.

Тобто, проблема полягає в чому? Що зараз значно зменшився тиск на НБУ, тому що він стає зручним цапом-відбувайлом. Тобто, з одного боку, на нього можна валити проблеми, але з іншого боку, продовжувати вимагати, щоб НБУ друкував гроші.

– Тобто, критика зменшилася, тому що НБУ пішов на компроміс щодо друкарського станка?

Борис Кушнірук:
Так.

– Зараз в медіа з’явилася інформація про те, що останніми днями комерційні банки купили в НБУ близько 100 мільйонів доларів за курсом 7,75. Але в обмінниках ця валюта вже продавалася по 8,20. У підсумку заробіток склав на одному доларі 35-45 копійок.

Хто заробив на різниці курсу? До кого близькі фінансові установи, які мали можливість вигідно перепродати долар? І чи можна тут заробити, не вступивши у змову з керівництвом НБУ?

Борис Кушнірук: Коли виникає декілька різних курсів, то хтось на цьому починає заробляти відверо гроші... Має бути єдиний курс, який має підтримувати НБУ на певному рівні.
Борис Кушнірук:
Безперечно не можна.

Інша справа, що коли закладається, навмисне закладається механізм корупційний, то потім жалітися про те, що є корупція, просто стає смішно.

Вибачте, так не буває, коли виникає декілька різних курсів, то хтось на цьому починає заробляти відверо гроші... І було б дивним очікувати щось інше. Потрібно не робити речей, які є відверто корупційні. Має бути єдиний курс, який має підтримувати НБУ на певному рівні і підтримувати досить жорстко всіма інструментаріями, які в нього є. Не тільки, до речі, продажем валюти іноземної.

– Пане Бала, моделюючи політичну, політико-фінансову ситуацію в даному випадку, як, на Вашу думку, ці гроші, цей заробіток якось вплине на президентські вибори, на президентську кампанію? Ці гроші підуть працювати на вибори?

Віталій Бала: Коли за тиждень долар скочив в два рази. Це безумовно була спецоперація, це було заробляння грошей. Видно, трохи грошей не вистачає на вибори, бо спонсори намагаються розкладати яйця в різні кошики. Люди, які можуть профінансувати певних кандидатів, вирішили ще трошки грошей заробити таким чином.
Віталій Бала:
Безумовно вплине.

Більше того, я хочу сказати, що ми не можемо змоделювати ситуацію, бо дані, які ми маємо, є хибними вже з самого початку.

Я ще раз хочу звернути увагу наших радіослухачів, що коли за тиждень долар скочив в два рази, то можна все, що завгодно розказувати: хтось тиснув, хтось друкував… Це безумовно була спецоперація, це було заробляння грошей.

І я так би сказав, що, видно, трохи грошей не вистачає на вибори, бо спонсори намагаються розкладати яйця в різні кошики. І тому ті люди, які можуть профінансувати певних кандидатів, вони вирішили ще трошки грошей заробити таким чином.

Це моя така особиста суб’єктивна думка…

– Вона ж на чомусь ґрунтується.

Віталій Бала:
Безумовно. Бо крім того, що воювати з опонентом, то люди, Ви правильно сказали, заробляють серйозні гроші. І коли вони купляють по 7,7 і продають на 40 копійок дорожче, то можна порахувати, які це гроші за два дні люди поклали собі, скажемо так, на офшори чи в кишені…

(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG