У статті на сторінках впливового американського журналу «Нешнел рев’ю» головний редактор Радіо Свобода Джон О’Салліван висловлює не дуже добрі передчуття з приводу нинішніх глобальних претензій російського керівництва. Автор аналізує характер і зміст останнього українського послання президента Росії Дмитра Медведєва і наголошує, що у цій ґрунтовній заяві глави Кремля на адресу президента України відчутний «тон залякування, перелік образ і прихованих погроз, що занадто віддає риторикою 30-х років».
О’Салліван посилається на експертів, які переконані, що заява Медведєва – це не просто перелік якихось образ Москви стосовно позиції Києва у дні російсько-грузинського конфлікту, а серйозне «попередження Україні». Автор запитує, чи справді за цим стоять «наміри Росії активізувати воєнне втручання за рубежем».
Експерт Радіо Свобода також вважає, що останні законодавчі приготування Росії щодо використання своїх збройних сил за кордоном «відкривають конституційний шлях для дій, на кшталт вторгнення в Україну, і тому сусіди повинні ставитися до цього серйозно», – Джон О’Салліван на сторінках «Нешнел рев’ю».
Автор цієї статті також вважає, що перспектива політичного контролю Кремля над українськими політиками, які, незалежно від політичної орієнтації, «не бажають бути під повним контролем Москви», є неприйнятною для нинішнього керівництва Росії. Тому, як наголошує О’Салліван, «при будь-якому найближчому політичному перегрупуванні Україна, певно, продовжувала б бути кісткою в горлі Москви».
«В умовах нездатності Росії застосувати силу, у перспективі трьох найближчих років, за оцінками експертів, битва між Києвом і Москвою відбуватиметься головним чином в економічній і євро-інтеграційній площині», – вважає О’Салліван. Експерт ставить тут також питання про реальні можливості ЄС «захистити Україну та інші пострадянські країни поза межами об’єднаної Європи» і приходить до сумного висновку про «розкол Європи» в політиці приборкання агресивних намірів Росії.
Більше того, О’Салліван не виключає, що підтримка більшістю в Європі німецької позиції «поглиблення» зв’язків із Росією «очевидно, буде здійснюватися за рахунок України й інших сусідів Росії, навіть якщо це матиме реалістичну ділову тональність і обіцянки дипломатичного еквіваленту тихого життя». На завершення своєї статті в «Нешнел рев’ю» Джон О’Салліван резюмує, що «єдина проблема цієї реалістичності полягає в тому, що, за характеристиками східноєвропейських лідерів, Росія є відвертою державою-гангстером, а поведінка її непередбачувана».
Європейське видання «Волл Стріт Джорнал» оприлюднило великий матеріал директора Центру європейських реформ у Брюсселі Томаша Валашека, який вважає, що створення в ЄС консорціуму міжнародних банків, що запропонував Києву енергетичний кредит на суму у майже 4 мільярди доларів, ставить перед Україною проблему руба: або вона використає цей кредит для реформування енергетичного сектора та безперебійного постачання газу європейським споживачам цієї зими, або ж під впливом «газового шантажу» з боку Росії кине ці гроші на «задоволення потреб своєї промисловості за рахунок європейців».
Останнє, наголошує Томаш Валашек, «знищить усі сподівання українців на вступ до Євросоюзу».
Експерт зауважує, що в минулому Київ «не виконував своїх обіцянок щодо реформ», але цього разу обстановка змінилася і настав своєрідний момент істини для України, яка має довести, чи гідна вона бути повноправним членом ЄС, а чи поховає взимку ці європейські сподівання більшості українців назавжди.
О’Салліван посилається на експертів, які переконані, що заява Медведєва – це не просто перелік якихось образ Москви стосовно позиції Києва у дні російсько-грузинського конфлікту, а серйозне «попередження Україні». Автор запитує, чи справді за цим стоять «наміри Росії активізувати воєнне втручання за рубежем».
Експерт Радіо Свобода також вважає, що останні законодавчі приготування Росії щодо використання своїх збройних сил за кордоном «відкривають конституційний шлях для дій, на кшталт вторгнення в Україну, і тому сусіди повинні ставитися до цього серйозно», – Джон О’Салліван на сторінках «Нешнел рев’ю».
Автор цієї статті також вважає, що перспектива політичного контролю Кремля над українськими політиками, які, незалежно від політичної орієнтації, «не бажають бути під повним контролем Москви», є неприйнятною для нинішнього керівництва Росії. Тому, як наголошує О’Салліван, «при будь-якому найближчому політичному перегрупуванні Україна, певно, продовжувала б бути кісткою в горлі Москви».
«В умовах нездатності Росії застосувати силу, у перспективі трьох найближчих років, за оцінками експертів, битва між Києвом і Москвою відбуватиметься головним чином в економічній і євро-інтеграційній площині», – вважає О’Салліван. Експерт ставить тут також питання про реальні можливості ЄС «захистити Україну та інші пострадянські країни поза межами об’єднаної Європи» і приходить до сумного висновку про «розкол Європи» в політиці приборкання агресивних намірів Росії.
Більше того, О’Салліван не виключає, що підтримка більшістю в Європі німецької позиції «поглиблення» зв’язків із Росією «очевидно, буде здійснюватися за рахунок України й інших сусідів Росії, навіть якщо це матиме реалістичну ділову тональність і обіцянки дипломатичного еквіваленту тихого життя». На завершення своєї статті в «Нешнел рев’ю» Джон О’Салліван резюмує, що «єдина проблема цієї реалістичності полягає в тому, що, за характеристиками східноєвропейських лідерів, Росія є відвертою державою-гангстером, а поведінка її непередбачувана».
Європейське видання «Волл Стріт Джорнал» оприлюднило великий матеріал директора Центру європейських реформ у Брюсселі Томаша Валашека, який вважає, що створення в ЄС консорціуму міжнародних банків, що запропонував Києву енергетичний кредит на суму у майже 4 мільярди доларів, ставить перед Україною проблему руба: або вона використає цей кредит для реформування енергетичного сектора та безперебійного постачання газу європейським споживачам цієї зими, або ж під впливом «газового шантажу» з боку Росії кине ці гроші на «задоволення потреб своєї промисловості за рахунок європейців».
Останнє, наголошує Томаш Валашек, «знищить усі сподівання українців на вступ до Євросоюзу».
Експерт зауважує, що в минулому Київ «не виконував своїх обіцянок щодо реформ», але цього разу обстановка змінилася і настав своєрідний момент істини для України, яка має довести, чи гідна вона бути повноправним членом ЄС, а чи поховає взимку ці європейські сподівання більшості українців назавжди.
