Без реформування судової системи та правоохоронних органів, без внесення відповідних змін до законодавства мінімізувати кількість катувань в органах дізнання та пенітенціарній системі, з притягненням винних до відповідальності, неможливо. Про це сьогодні заявили правозахисник Дмитро Гройсман та адвокати Володимир Гречанівський і Олег Веремієнко.
«Кількість катувань в Україні сьогодні значно більша, ніж за часів Радянської України, радянська міліція катувала значно менше, ніж теперішня українська», – зазначив Гройсман.
За його словами, ситуація, яка сьогодні складається у правоохоронних органах, свідчить про те, що в Україні практично ніхто, незалежно від соціального статусу, не застрахований від застосування до нього катувань.
Як повідомив правозахисник, торік органи прокуратури виявили 14 фактів незаконних дій до затриманих чи засуджених осіб, за катування притягалися три особи, однак жодного вироку не винесли.
«Це свідчить про те, що досягти відповідальності винних у катуванні осіб практично неможливо», – сказав правозахисник.
Як зазначив адвокат Веремієнко, широке застосування катувань насамперед пов’язане із втратою професіоналізму працівниками дізнання і слідства, коли замість ретельного пошуку і вивчення об’єктивних доказів скоєного злочину вони звертаються до вимагання «явок з повинною» шляхом погроз і катувань.
Крім того, розкриття злочинів шляхом застосування тортур пояснюється вимогами керівництва міліції покращити показники розкриття злочинів, зазначив адвокат Веремієнко.
Водночас, за словами адвоката Гречанівського, нині українське правосуддя користується застарілим Кримінально-процесуальним кодексом, в Україні немає суду присяжних, а «прокуратура зовсім не контролює те, що відбувається у міліції, в органах дізнання».
«Кількість катувань в Україні сьогодні значно більша, ніж за часів Радянської України, радянська міліція катувала значно менше, ніж теперішня українська», – зазначив Гройсман.
За його словами, ситуація, яка сьогодні складається у правоохоронних органах, свідчить про те, що в Україні практично ніхто, незалежно від соціального статусу, не застрахований від застосування до нього катувань.
Як повідомив правозахисник, торік органи прокуратури виявили 14 фактів незаконних дій до затриманих чи засуджених осіб, за катування притягалися три особи, однак жодного вироку не винесли.
«Це свідчить про те, що досягти відповідальності винних у катуванні осіб практично неможливо», – сказав правозахисник.
Як зазначив адвокат Веремієнко, широке застосування катувань насамперед пов’язане із втратою професіоналізму працівниками дізнання і слідства, коли замість ретельного пошуку і вивчення об’єктивних доказів скоєного злочину вони звертаються до вимагання «явок з повинною» шляхом погроз і катувань.
Крім того, розкриття злочинів шляхом застосування тортур пояснюється вимогами керівництва міліції покращити показники розкриття злочинів, зазначив адвокат Веремієнко.
Водночас, за словами адвоката Гречанівського, нині українське правосуддя користується застарілим Кримінально-процесуальним кодексом, в Україні немає суду присяжних, а «прокуратура зовсім не контролює те, що відбувається у міліції, в органах дізнання».
