Доступність посилання

13 Грудень 2017, Київ 12:19

Україна зазнала головного удару Другої світової війни (європейська преса)


Прага – Вся європейська преса обговорює очікуваний 1 вересня візит російського прем’єр-міністра Володимира Путіна до Польщі і всіх цікавить, як поведе себе російський чільний політик стосовно оцінок ролі Сталіна і СРСР у початку Другої світової війни. У газетах також аналізують лист Володимира Путіна до поляків, який оприлюднений у понеділок в польській «Ґазеті Виборчій». Західні експерти також відзначають, що російське керівництво всі повоєнні роки успішно експлуатувало фразу «20 мільйонів росіян, загиблих у Другій світовій» і, отримавши цим величезну міжнародну симпатію, успішно викреслило радянські злочини зі звітності, маскуючи долі мільйонів, забитих Сталіним».

Лондонська «Файненшел Таймз» вважає, що за візитом Путіна до Польщі, його зустріччю з канцлером Німеччини Анґелою Меркель і «демонстрацією єдності приховуються глибокі розбіжності з приводу початку Другої світової війни та її наслідків». Газета також зазначає, що «навіть сьогодні ця суперечка є вибухонебезпечною і політики не бажають віддавати її історикам – особливо у Східній Європі». «Файненшел Таймз» також відзначає, що резолюція ОБСЄ щодо відзначення 23 серпня пам’яті жертв сталінізму й нацизму викликала «небувале роздратування в Москві» і посилила намагання Кремля, який з подвійною силою пропагує.., що пакт Молотова-Ріббентропа був тактичним ходом Сталіна», щоб виграти час. Лондонське видання також переконане, що «російське бачення
неправильне..., і навряд чи це лише дипломатична тактика». «За цією суперечкою лежать фундаментальні суперечності в оцінках Сталіна», – пише «Файненшел Таймз» і додає, що «згідно з офіційною російською версією, ексцеси диктатора спокутуються його роллю в розгромі Гітлера..., путінська правляча еліта... засуджує критиків сталінізму як критиків Росії». Газета також відзначає, що на відміну від Заходу, де оцінили уроки Другої світової «упродовж кількох десятиріч», в Росії «влада обмежила суспільне обговорення таких важких питань, як радянські воєнні злочини..., зробила суворішим контроль над політичним життям, Путін взявся і за історію, зокрема, за допомогою закону, який оголошує «фальсифікацію історії» кримінальним злочином». «Файненшел Таймз» вважає, що про події Другої світової війни з Москви «брехня продовжує поширюватися» і наводить приклад, як під егідою зовнішньої розвідки Росії офіційний історик нещодавно відкидав факт, «що у 1940 році балтійські держави були окуповані і стверджував, що вони добровільно увійшли до складу Радянського Союзу». Газета на завершення висловлює пропозицію, що «лідери Росії мають найти чесніші способи примирення перемоги над Німеччиною з темною стороною історії Росії ХХ століття. І кілька слів правди, сказані у вівторок у Польщі, були б початком».

І ось у польській «Ґазеті Виборчій» у понеділок оприлюднений лист російського прем’єр-міністра Володимира Путіна до поляків, у якому російський лідер наголошує, що «напівправда завжди підступна» і критикує тих, хто «пропонує визнати єдиним «пусковим гачком» Другої світової війни лише пакт Молотова-Ріббентропа про ненапад від 23 серпня 1939 року». Путін зауважив, що одними з причин війни стали Версальська система договорів, Мюнхенський зговір вересня 1939 року, аншлюс Австрії, «закулісні спроби західних демократій «відкупитися» від Гітлера і переспрямувати агресію «на Схід». Чи засудив Путін пакт Молотова-Ріббентропа? Такого в його листі до поляків немає. Є лише фраза: «Без всяких сумнівів, можна з повною підставою засудити пакт Молотова-Ріббентропа, укладений в серпні 1939 року. Але ж роком раніше Франція і Англія підписали в Мюнхені відомий договір з Гітлером, зруйнувавши всі сподівання на створення єдиного фронту боротьби з фашизмом». Чи може ця антитеза вважатися засудженням Володимиром Путіним самого пакту, судити, мабуть, дипломатам. Правда, Путін у своєму листі до поляків також зазначив, що «відкинути пропозицію Німеччини про підписання пакту про ненапад... радянська дипломатія того часу повністю обґрунтовано вважала, як мінімум, не розумним». Путін також пише у листі до поляків: «На мій погляд, моральний аспект політики, яка проводиться, особливо важливий. І в цьому зв’язку нагадаю, що в нашій країні аморальний характер пакту Молотова-Ріббентропа отримав однозначну парламентську оцінку». Якого ж це парламенту? Якщо це з’їзду народних депутатів СРСР, то який стосунок мають вони до «країни Путіна»? І ще одна цитата з листа Путіна: «...ця війна забрала 27 мільйонів життів моїх співвітчизників, і в кожній російській родині живе біль втрати». Але ж у цифру 27 мільйонів входять українці, грузини, литовці, білоруси, вірмени, казахи й багато інших народів колишнього СРСР, які вже на сьогодні живуть в інших суверенних державах і не є «співвітчизниками» Путіна? У листі до поляків Путін ніде прямо не вибачається і не визнає якоїсь вини Росії чи СРСР за злочини Другої світової, він лише пише: «...меморіали «Катинь» і «Мєдное», як і трагічна доля російських солдатів, взятих у польський полон у перебігу війни 1920 року, повинні стати символами спільної скорботи і взаємного прощення». Тут Володимир Путін також закликає поляків «перегорнути сторінку і почати писати нову».

Про колишні «20 мільйонів росіян», а нині «27 мільйонів», про які сказав у листі до поляків Путін, написав у лондонській «Індепендент» відомий британський історик Норман Дейвіс, який відзначив, що «оголошуючи про «20 мільйонів росіян, загиблих у Другій світовій», у Москві досягли величезної світової симпатії, успішно викресливши при цьому зі звітності радянські злочини, маскуючи долі мільйонів, убитих Сталіним... Але навіть сьогодні мало хто розуміє, що втрати в Білорусії, країнах Балтії і в Україні, яка прийняла головний удар нацистського вторгнення, були більші, аніж у Росії».

(Прага – Київ)
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG