Вмовити Володимира Путіна скоротити Україні обсяги газу, які прописані у зимовому контракті, було програмою-максимум Юлії Тимошенко. І, схоже, їй це вдалося. Принаймні, такий висновок можна зробити із заяв прем’єрів, зроблених після зустрічі у Польщі. Володимир Путін заявив, що сторони домовилися зважати на ситуацію, яка склалася внаслідок світової кризи. «Ми розуміємо, що українська економіка споживає стільки ресурсів, скільки їй необхідно», – сказав Путін і пообіцяв дати відповідні вказівки господарюючим суб’єктам. А Юлія Тимошенко наголосила, що Україна платитиме лише за газ, який споживає.
Утім, на думку багатьох експертів, якщо російська сторона погоджується на поступки, це не робиться задарма.
Плата транзитом
У «Нафтогазі» очікують, що наступного року ціна транзиту російського газу українською територією зросте до 60%. Проте експерт з енергетичних питань Олександр Тодійчук не виключає, що в обмін на зменшення законтрактованих обсягів газу Юлія Тимошенко могла пообіцяти Володимиру Путіну певну знижку на транзит.
«Це теж, мабуть, пропонується. Адже, якщо приходити у всіх питаннях до європейських цін, реально наш тариф має бути щонайменше у два рази підвищений», – наголошує експерт.
Ядерні поступки
Поступки української сторони можуть бути і в ядерній енергетиці. На думку політолога Віктора Небоженка, це стосується, зокрема, будівництва заводу із виробництва ядерного палива, на що претендують, як російська компанія «ТВЕЛ», так і американська Westinghouse.
«Путін пов’язує два питання. Щоб не пускати сюди американську компанію Westinghouse, яка пропонує свої прогресивні рішення, а за це віддає якісь газові поступки», – каже Небоженко.
Газовий гачок лишається
Але якщо російська сторона і погоджується зменшити українській законтрактовані обсяги газу, це не є поступкою, вважає керівник Центру енергетичних досліджень Костянтин Бородін. Що ж до того, що російська сторона захоче у відповідь, то, зазначає пан Бородін, її цікавить сьогодні лише українська газотранспортна система.
«Обіцянки у газовій сфері російську сторону не надто цікавлять, хіба що йдеться про майбутнє газотранспортної системи. Я вважаю так через те, що кращих умов, ніж Росія має у контракті від 19 січня, від України годі сподіватися», – вважає Бородін.
Однак домовленості між Тимошенко та Путіним, що Україна платитиме лише за спожите паливо, знову не задокументовані. Відтак, вважають оглядачі, Москва й надалі зможе тримати Київ на газовому гачку. Адже попри заяви, юридичні можливості виставити Україні штрафні санкції за недобір газу залишаються.
(Київ – Прага)
Утім, на думку багатьох експертів, якщо російська сторона погоджується на поступки, це не робиться задарма.
Плата транзитом
У «Нафтогазі» очікують, що наступного року ціна транзиту російського газу українською територією зросте до 60%. Проте експерт з енергетичних питань Олександр Тодійчук не виключає, що в обмін на зменшення законтрактованих обсягів газу Юлія Тимошенко могла пообіцяти Володимиру Путіну певну знижку на транзит.
«Це теж, мабуть, пропонується. Адже, якщо приходити у всіх питаннях до європейських цін, реально наш тариф має бути щонайменше у два рази підвищений», – наголошує експерт.
Ядерні поступки
Поступки української сторони можуть бути і в ядерній енергетиці. На думку політолога Віктора Небоженка, це стосується, зокрема, будівництва заводу із виробництва ядерного палива, на що претендують, як російська компанія «ТВЕЛ», так і американська Westinghouse.
«Путін пов’язує два питання. Щоб не пускати сюди американську компанію Westinghouse, яка пропонує свої прогресивні рішення, а за це віддає якісь газові поступки», – каже Небоженко.
Газовий гачок лишається
Але якщо російська сторона і погоджується зменшити українській законтрактовані обсяги газу, це не є поступкою, вважає керівник Центру енергетичних досліджень Костянтин Бородін. Що ж до того, що російська сторона захоче у відповідь, то, зазначає пан Бородін, її цікавить сьогодні лише українська газотранспортна система.
«Обіцянки у газовій сфері російську сторону не надто цікавлять, хіба що йдеться про майбутнє газотранспортної системи. Я вважаю так через те, що кращих умов, ніж Росія має у контракті від 19 січня, від України годі сподіватися», – вважає Бородін.
Однак домовленості між Тимошенко та Путіним, що Україна платитиме лише за спожите паливо, знову не задокументовані. Відтак, вважають оглядачі, Москва й надалі зможе тримати Київ на газовому гачку. Адже попри заяви, юридичні можливості виставити Україні штрафні санкції за недобір газу залишаються.
(Київ – Прага)
