Вода у Дунаї справді брудна, купатись у річці – у межах великих міст та індустріальних центрів – категорично заборонено. Але це аж ніяк не заважає завбачливим австрійцям, угорцям і словакам «приманити» туристів сучасними пляжними технологіями.
Уявіть: вздовж набережної Дунаю у Будапешті, Відні і Братиславі стоять на приколі величезні баржі: половина баржі – пляж з шезлонгами і маленьким кафе-баром; друга половина баржі – басейн з чистою, ніжної блакиті водою. Платиш 7 євро – і хоч цілий день кайфуй на баржі-пляжі!
А ввечері до послуг місцевого населення і численних туристів – мандри по Дунаю на маленькому кораблику. Милуєшся прекрасними краєвидами нічного Будапешта, ласуєш яблучним штруделем і токайським вином...
І все це – під вальси Ференца Ліста, під плюскіт дунайської хвилі... «Туристичну експлуатацію» Дунаю угорці розпочали давно, і не лише у містах.
Будапешт. Храм Св. Маргіт вночі«Які є події? Це щорічний Дунайський водний карнавал, фольклорні дійства, це виступи колективів. При чому не тільки угорських. Крім того, ми вже згадали про те, що курсують туристичні теплоходи між мостами Будапешта, і є дуже поетичні розповіді – навіть є розповідь від особи Дунаю! Є цікаві програми, де можна піднятися вгору до закрутів Дунаю на байдарках або ж на маленькому теплоходику», – розповіла голова представництва держкомпанії «Угорщина Туризм» Світлана Кабиш.
На відміну від Будапешта, у Відні проблему з пляжами вирішили дещо оригінальнішим способом. Тамтешня влада домовилась із містом-побратимом Тель-Авівом, розчистила від сміття береги Дунайського каналу і, засипавши чистим ізраїльським пісочком бетонні плити, відкрила пляж під назвою Tel-Aviv Beach. На пляжі два басейни: один – відкритий, другий розташований у павільйоні, там же знаходиться маленький ресторанчик і бар.
Здорову конкуренцію владі склав приватний капітал: грошовиті і башковиті австрійці почали купувати баржі і влаштовувати на них приватні пляжі. А дехто, придбавши баржу, переїздить туди жити і облаштовує так, як заманеться.
Я бачила баржу, перетворену на сад, і баржу, перетворену на басейн; при цьому розміри останнього цілком дозволяють тренуватись там професійним спортсменам. На жаль, українські плавці можуть лише мріяти про подібні умови. Так само як туристи, які приїздять в Україну, позбавлені можливості милуватися краєвидами Києва або Дніпропетровська з Дніпра...
Уявіть: вздовж набережної Дунаю у Будапешті, Відні і Братиславі стоять на приколі величезні баржі: половина баржі – пляж з шезлонгами і маленьким кафе-баром; друга половина баржі – басейн з чистою, ніжної блакиті водою. Платиш 7 євро – і хоч цілий день кайфуй на баржі-пляжі!
А ввечері до послуг місцевого населення і численних туристів – мандри по Дунаю на маленькому кораблику. Милуєшся прекрасними краєвидами нічного Будапешта, ласуєш яблучним штруделем і токайським вином...
І все це – під вальси Ференца Ліста, під плюскіт дунайської хвилі... «Туристичну експлуатацію» Дунаю угорці розпочали давно, і не лише у містах.
На відміну від Будапешта, у Відні проблему з пляжами вирішили дещо оригінальнішим способом. Тамтешня влада домовилась із містом-побратимом Тель-Авівом, розчистила від сміття береги Дунайського каналу і, засипавши чистим ізраїльським пісочком бетонні плити, відкрила пляж під назвою Tel-Aviv Beach. На пляжі два басейни: один – відкритий, другий розташований у павільйоні, там же знаходиться маленький ресторанчик і бар.
Здорову конкуренцію владі склав приватний капітал: грошовиті і башковиті австрійці почали купувати баржі і влаштовувати на них приватні пляжі. А дехто, придбавши баржу, переїздить туди жити і облаштовує так, як заманеться.
Я бачила баржу, перетворену на сад, і баржу, перетворену на басейн; при цьому розміри останнього цілком дозволяють тренуватись там професійним спортсменам. На жаль, українські плавці можуть лише мріяти про подібні умови. Так само як туристи, які приїздять в Україну, позбавлені можливості милуватися краєвидами Києва або Дніпропетровська з Дніпра...
