Угорщина далеко не перше десятиліття залишається одним із найбільших грошових реципієнтів міжнародних банківських установ. При цьому, якщо вірити статистиці, не дуже видно, щоб її зовнішні борги якось суттєво зменшувались.
Однак у розпал світової фінансової кризи минулої осені вона опинилась першою на черзі МВФ та деяких європейських банків, які ризикнули виділити їй так званий стабілізаційний кредит у 20 мільярдів євро. Більше того, МВФ та його партнери чомусь не дуже побоюються за подальшу долю своїх грошей, заявляючи, що вони готові фінансувати і майбутній угорський уряд, якщо той дотримуватиметься жорстких вимог партнерської угоди.
Жорстка економія як основна умова отримання кредиту
Що це означає у випадку кризової Угорщини? Політичний оглядач Анна Кіш з цього приводу зазначила: «Для отримання усього кредиту угорський уряд зменшить дефіцитний бюджет у 2009 році із запланованих 2,9 відсотка до 2,6 відсотка. Так само кабінет міністрів не робитиме нічого, що б зменшувало доходну частину державного кошторису. У планах уряду також фігурує скасування 13-ї зарплати працівникам бюджетної сфери і так званої 13-ї пенсії літнім громадянам тощо».
Перший, найбільший з обумовленої суми кредитний транш на суму майже 5 мільярдів євро, надійшов до Угорщини в листопаді минулого року. У березні 2009 року МВФ та європейські банки переказали сюди більше двох мільярдів євро. Третій транш у травні становив близько півтора мільярда. Натомість у вересні угорський уряд планує отримати лише 55 мільйонів євро, оскільки кредитори бачать, що Угорщина знаходиться у більш сприятливому фінансовому становищі, ніж досі. Це дозволило б урядові соціалістів на чолі з Ґордоном Байнаї наступного року без зволікань отримати решту призначених його країні коштів. Та оскільки справи в економіці посуваються непогано, не всі члени кабінету міністрів переконані, що Угорщині неодмінно треба вибрати усі 20 мільярдів євро.
Керівник МВФ Домінік Строс-Кан, перебуваючи у Будапешті цього року, висловив задоволення тим, як Угорщина здійснює політику жорсткої економії. Добрі макроекономічні показники і необхідні політичні та законодавчі рішення як уряду, так і угорського парламенту зробили можливим перегляд раніше укладеної з МВФ угоди. Це дозволить Угорщині отримати швидше і більше кредитних коштів ще до жовтня наступного року, коли збігає термін договору з цією міжнародною фінансовою організацією.
(Угорщина – Прага – Київ)
Однак у розпал світової фінансової кризи минулої осені вона опинилась першою на черзі МВФ та деяких європейських банків, які ризикнули виділити їй так званий стабілізаційний кредит у 20 мільярдів євро. Більше того, МВФ та його партнери чомусь не дуже побоюються за подальшу долю своїх грошей, заявляючи, що вони готові фінансувати і майбутній угорський уряд, якщо той дотримуватиметься жорстких вимог партнерської угоди.
Жорстка економія як основна умова отримання кредиту
Що це означає у випадку кризової Угорщини? Політичний оглядач Анна Кіш з цього приводу зазначила: «Для отримання усього кредиту угорський уряд зменшить дефіцитний бюджет у 2009 році із запланованих 2,9 відсотка до 2,6 відсотка. Так само кабінет міністрів не робитиме нічого, що б зменшувало доходну частину державного кошторису. У планах уряду також фігурує скасування 13-ї зарплати працівникам бюджетної сфери і так званої 13-ї пенсії літнім громадянам тощо».
Перший, найбільший з обумовленої суми кредитний транш на суму майже 5 мільярдів євро, надійшов до Угорщини в листопаді минулого року. У березні 2009 року МВФ та європейські банки переказали сюди більше двох мільярдів євро. Третій транш у травні становив близько півтора мільярда. Натомість у вересні угорський уряд планує отримати лише 55 мільйонів євро, оскільки кредитори бачать, що Угорщина знаходиться у більш сприятливому фінансовому становищі, ніж досі. Це дозволило б урядові соціалістів на чолі з Ґордоном Байнаї наступного року без зволікань отримати решту призначених його країні коштів. Та оскільки справи в економіці посуваються непогано, не всі члени кабінету міністрів переконані, що Угорщині неодмінно треба вибрати усі 20 мільярдів євро.
Керівник МВФ Домінік Строс-Кан, перебуваючи у Будапешті цього року, висловив задоволення тим, як Угорщина здійснює політику жорсткої економії. Добрі макроекономічні показники і необхідні політичні та законодавчі рішення як уряду, так і угорського парламенту зробили можливим перегляд раніше укладеної з МВФ угоди. Це дозволить Угорщині отримати швидше і більше кредитних коштів ще до жовтня наступного року, коли збігає термін договору з цією міжнародною фінансовою організацією.
(Угорщина – Прага – Київ)
