Під виглядом простих покупців представники контролюючих органів зайшли до супермаркету на бульварі Чоколівському, і купили там по одному батону кожного виду. На виході – показали службові посвідчення, і попросили працівників магазину надати всі документи на хліб. Охоронці супермаркету заблокували вихід, не впускаючи журналістів, і не випускаючи перевіряльників. І навіть викликали собі на допомогу охоронний підрозділ МВС.
Поклали край конфлікту покупці, які домоглися, аби їх випустили з магазину.
Керівники крамниці порушили закон, перешкоджаючи перевірці, і тепер їм загрожує штраф у розмірі десятої частини від місячного прибутку, пояснює заступник директора державного підприємства «Київський міський центр захисту прав споживачів» Тетяна Шальман. Але найважливіше, за її словами – те, що куплений хліб виявився неякісним.
«Остаточно якість хліба встановить експертиза у лабораторії санепідстанції. Але вже зараз можемо сказати, що якість хліба постраждала від умов торгівлі. Його привезли теплим, кинули купою, він почавився», – зазначає експерт із якості.
Хлібна небезпека: картопляна паличка
Охоронний підрозділ МВС, який прибув по виклику охоронців супермаркету на Чоколівському бульваріІз початку року Головне управління захисту прав споживачів у Києві перевірило понад 100 магазинів та виробників, і виявило 10 тонн неякісного хліба, тобто майже близько 18 відсотків від усіх перевірених хлібин. Дві тонни не мали документів на підтвердження якості, решта – містила менше поживних речовин і тому швидко черствіла, та мала бактеріологічні відхилення, розповів начальник управління Сергій Кияниченко.
«Другий раз поспіль за останні два тижні ми встановили, що мала відхилення продукція ЗАТ«Переяслав-Хмельницький хлібокомбінат», – каже він. – Найгірше, що можна на сьогоднішній день вжити – це хліб із картопляною паличкою. Вона потрапляє до хліба через неякісне зерно. І може викликати отруєння, а при регулярному вживанні – астматичні симптоми».
За словами Сергія Кияниченка, попередня перевірка виявила картопляну паличку в чотирьох із дев’яти хлібин. На вигляд вони спочатку нічим не відрізнялися від інших, але за кілька днів вкрилися характерною для картопляної палички жовтою цвіллю. Хліб оцінюють у лабораторіях, проте з початку року на це практично не виділяється бюджетних коштів.
Низька якість – бо на хлібі економлять
Тим часом низьку якість хліба помічають і звичайні кияни. Микола Пилипенко купує хліб у супермаркеті на Чоколівському бульварі. «Якість не та, не дотримуються стандарти, – обурюється киянин. – Раніше, коли ми на тому хлібі жили й працювали, випікали його краще. Зараз якість гірша. Де вони його беруть, що в них за постачальники?»
Сьогодні скарги на поганий хліб від киян надходять щодня, удвічі частіше, аніж торік. Начальник Головного управління захисту прав споживачів у Києві Сергій Кияниченко говорить, що якість хліба погіршилася одночасно з його подорожчанням. Він пояснює це тим, що під час кризи виробники почали економити на сировині, на дотриманні технології, продавці – на умовах зберігання і торгівлі. І така ситуація характерна для всієї України. Так, за даними Держспоживстандарту, з 67 тонн хліба, перевірених за три місяці в усіх областях, 14,4 тоннни виявилися неякісними.
(Київ – Прага)
Поклали край конфлікту покупці, які домоглися, аби їх випустили з магазину.
Керівники крамниці порушили закон, перешкоджаючи перевірці, і тепер їм загрожує штраф у розмірі десятої частини від місячного прибутку, пояснює заступник директора державного підприємства «Київський міський центр захисту прав споживачів» Тетяна Шальман. Але найважливіше, за її словами – те, що куплений хліб виявився неякісним.
«Остаточно якість хліба встановить експертиза у лабораторії санепідстанції. Але вже зараз можемо сказати, що якість хліба постраждала від умов торгівлі. Його привезли теплим, кинули купою, він почавився», – зазначає експерт із якості.
Хлібна небезпека: картопляна паличка
«Другий раз поспіль за останні два тижні ми встановили, що мала відхилення продукція ЗАТ«Переяслав-Хмельницький хлібокомбінат», – каже він. – Найгірше, що можна на сьогоднішній день вжити – це хліб із картопляною паличкою. Вона потрапляє до хліба через неякісне зерно. І може викликати отруєння, а при регулярному вживанні – астматичні симптоми».
За словами Сергія Кияниченка, попередня перевірка виявила картопляну паличку в чотирьох із дев’яти хлібин. На вигляд вони спочатку нічим не відрізнялися від інших, але за кілька днів вкрилися характерною для картопляної палички жовтою цвіллю. Хліб оцінюють у лабораторіях, проте з початку року на це практично не виділяється бюджетних коштів.
Низька якість – бо на хлібі економлять
Тим часом низьку якість хліба помічають і звичайні кияни. Микола Пилипенко купує хліб у супермаркеті на Чоколівському бульварі. «Якість не та, не дотримуються стандарти, – обурюється киянин. – Раніше, коли ми на тому хлібі жили й працювали, випікали його краще. Зараз якість гірша. Де вони його беруть, що в них за постачальники?»
Сьогодні скарги на поганий хліб від киян надходять щодня, удвічі частіше, аніж торік. Начальник Головного управління захисту прав споживачів у Києві Сергій Кияниченко говорить, що якість хліба погіршилася одночасно з його подорожчанням. Він пояснює це тим, що під час кризи виробники почали економити на сировині, на дотриманні технології, продавці – на умовах зберігання і торгівлі. І така ситуація характерна для всієї України. Так, за даними Держспоживстандарту, з 67 тонн хліба, перевірених за три місяці в усіх областях, 14,4 тоннни виявилися неякісними.
(Київ – Прага)
