Доступність посилання

14 Грудень 2017, Київ 00:37

Рига – У Ризі відбулася презентація антології української класичної та сучасної поезії «Вітер з України» у перекладах латиських поетів. До збірки, окрім відомих латиському читачеві поезій славетних українських творців, увійшли вірші українських поетів –дисидентів та емігрантів, які досі не видавалися в Латвії.

Ідея щодо видання антології належить поетові та перекладачеві, послу України в Латвії Раулю Чілачаві. Упорядником із латвійського боку став відомий поет та літературознавець Імант Азуньш. Завдяки цьому творчому українсько-латвійському тандему антологія стала п’ятим виданням перекладів українських та латиських поезій, які побачили світ у Латвії за останні декілька років.

У збірку «Вітер з України» увійшли твори 91 українського поета.

Рауль Чілачава каже, що упорядники мали на меті зробити своєрідну ретроспективу розвитку української поезії від Тараса Шевченка до наших днів. «З іншого боку хотілось представити саме тих поетів, які в Латвії взагалі невідомі. Поетів з діаспори, тобто з еміграції, яких в Україні не визнавали або вважали буржуазними націоналістами, ворогами радянської України. Поетів, які жили в Україні, але були репресовані. Поетів, які чинили опір владі і стали дисидентами, жертвами радянської влади. А також поетів, які прийшли вже за часів незалежності», – розповів Радіо Свобода Рауль Чілачава

Від Тараса Шевченка – до Василя Стуса

Рауль Чілачава сподівається, що антологія «Вітер з України» стане своєрідним представницьким варіантом української поезії закордоном. Збірку відкривають твори Великої трійці – Тараса Шевченка, Лесі Українки та Івана Франка.

«Продовжили цей список Олександр Олесь, Микола Вороний, Микола Зеров – поети, які були не дуже пропаговані в Україні. Далі звичайно Тичина, Рильський, але поруч Семенко і Хвильовий. Далі Сосюра, але поруч Маланюк – найвидатніший поет української еміграції. Там же Євген Плужник. Також до цієї антології увійшли такі знакові постаті, як Олег Ольжич, Олена Теліга, Богдан-Ігор Антонич. І звичайно до збірки включені твори Василя Стуса», – перерахував окремих поетів, твори яких увійшли до антології, Рауль Чілачава.

Перекладали українські вірші відомі в Латвії поети, які свого часу були в Україні, мали творчі контакти або дружні зв’язки з українськими поетами. Зокрема Кнутс Скуєнікс, який вивчив українську мову, перебуваючи разом із українцями в радянських таборах.

«Українська поезія надзвичайно образна та лірична..»

Відома латиська поетеса Лія Брідака, яка переклала вірші Олени Телеги та Валерія Гужви, розповіла Радіо Свобода, що з творчістю цих українських поетів вона ознайомилась вперше.

«Я була знайома з деякими українськими поетами – Віталієм Коротичем, Дмитром Павличком, Іваном Драчем. Вони бували у нас в Латвії, – зазначила Лія Брідака. – Однак поетів, вірші яких я переклала до цієї збірки, до цього не знала. Але мені було дуже цікаво дізнатися про їхнє бачення світу, життя, темперамент, характер та образність. Оскільки українська поезія надзвичайно образна та лірична».

Декан філологічного факультету Латвійського університету Яніна Курсіте каже, що поезія – це міст між народами. Антологія української поезії латиською мовою засвідчує прагнення до культурного діалогу.

«Дуже важливо, що до цієї антології увійшли твори тих українських поетів, які з огляду на наше спільне радянське минуле не були відомі в Латвії, наголошує Яніна Курсіте. – Це знову таки означає новий напрямок у розвитку латиських перекладів. Презентація відбулася у перебігу Тижня латиської поезії і у перебігу дискусій ми говорили про те, що існують паралелі у творчості наших поетів, у житті українського і латвійського народу».

Кажуть, що поезія фіксує почуття, а не події. Натомість презентація антології української поезії «Вітер з України» стала подією у культурному житті Латвії.

(Рига – Прага – Київ)

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG