Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 23:42

Єжи Бузек: «Слід застосувати «балканську модель» і до Східної Європи»


Голова Європейського парламенту Єжи Бузек

Брюссель – Стосунки з Росією – це дуже чутлива тема для країн Центральної та Східної Європи, особливо для балтійських держав, які побували у складі Радянського Союзу. Так вважає Єжи Бузек, перший голова Європейського парламенту, що походить із Польщі, країни, яка ще 20 років тому теж перебувала поза «залізною завісою».

Які ж погляди Єжи Бузека на євроінтеграцію Східної Європи та політику ЄС щодо Росії? Насамперед голова парламенту Євросоюзу не приховує своєї прихильності до об’єднання країн східної Європи з Євросоюзом.

«Для держав, що 20 років тому визволилися від комуністичної системи, 1989 рік був роком символічним. Те, що я маю честь нині бути головою Європарламенту, означає, що ми намагаємося об’єднатися, щоб бути ближче одне до одного. Інтеграція – це дуже важлива місія, яку ми маємо наразі перед собою», – каже Єжи Бузек.

Тим часом, на його думку, в діалозі з Кремлем Євросоюз ніколи не повинен оминати питань поваги до прав людини та демократії.

Щодо енергетичних проблем, Єжи Бузек вважає, що постачання з Росії газу до європейських споживачів відбувається останнім часом не на користь європейських інтересів. В останньому інтерв’ю інтернет-агенції EUobserver він висловив сподівання на європейський проект газогону «Набукко». Водночас російський конкурент «Набукко» під назвою «Південний потік», який підтримують Франція та Німеччина, на думку голови парламенту ЄС, послаблює позиції європейського проекту.

Не менш складний бік російсько-європейських відносин – розширення ЄС. У цьому сенсі Бузек виступає за, так би мовити, «відчинення дверей» клубу європейських країн для таких держав, як Україна та Молдова.

На його думку, яскравою ілюстрацією вірності такої політики є країни Балкан. «Понад 10 років тому ми бачили там жахливу війну, – каже президент Європарламенту. – Тепер кожна з цих балканських країн чекає своєї черги для європейського членства».

Реформи «для членства» і реформи «для наближення»

Марко Інчерті, політолог із Центру досліджень європейської політики, коментуючи пропозицію застосування балканської моделі до України чи Молдови, каже, що ситуація набагато складніша, ніж здається на перший погляд.

«Перспектива для цих країн одного дня стати членами «європейського клубу» заохотила б їх здійснити реформи та змінити свою внутрішню систему, – пояснює брюссельський політолог. – Тим часом, якщо їм постійно казати, що реформи потрібні не для членства, а тільки для наближення до Євросоюзу, то й ефективного впровадження цих реформ не буде».

На думку багатьох європейських політичних експертів, уже сам факт головування представника Польщі у найвищій законодавчій установі Євросоюзу – свідчення активізації «східного» напрямку європейської політики.

Євродепутати від таких країн, як Польща, Словаччина чи балтійських держав, систематично закликають до підтримки нещодавно створеного проекту «Східного партнерства». Ця схема відносин Євросоюзу з Україною, Молдовою, Білоруссю, Вірменією, Азербайджаном та Грузією, на думку оглядачів, могла б трансформувати цей регіон та сприяти у побудові громадянського суспільства в цих державах.

Держави Сходу Європи повинні пройти через «громадянське суспільство»


На думку Єжи Бузека, «громадянське суспільство – це найважливіша річ, бо це база для демократії, справжньої ринкової економіки, соціальних реформ, культури та освіти». «Ми у Польщі та інших центрально- та східноєвропейських країнах пройшли через це. Нині таке ж завдання нас чекає у державах-учасницях «Східного партнерства», – переконаний голова Європарламенту.

Коментуючи цю заяву, політолог Марко Інчерті каже, що, без сумніву, у Єжи Бузека є широке бачення й особливе ставлення до того, що відбувається в Україні, Молдові чи Білорусі. Але саме через посаду голови Європарламенту йому буде складно вносити якісь зміни до політики, що стосується цих країн. Адже роль Бузека – у формальному представництві цієї установи.

Проте Європейський парламент завжди був активніший, ніж інші інституції ЄС щодо східноєвропейських країн, нагадує Інчерті.

«Парламент займався побудовою відносин із цими країнами і продовжуватиме цю тенденцію, – коментує представник Центру досліджень європейської політики. – Наприклад, порівняно з Єврокомісією, ця установа завжди більше наполягала на демократизації цих держав, частіше засуджувала порушення основних прав, що там траплялися. Загалом Європарламент завжди наголошував на потребі побудови громадянського суспільства у цих країнах».

(Брюссель – Прага – Київ)

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG