Доступність посилання

11 Грудень 2017, Київ 15:37

Литва може запровадити кримінальне покарання за заперечення факту окупації


Рига – Сейм Литви ухвалив у першому читанні зміни до Кримінального кодексу, що передбачають штраф або ув’язнення за публічне заперечення радянської та нацистської агресії щодо Литви, виправдання окупації, геноциду та злочинів цих режимів проти людяності. Ініціатором внесення цих поправок виступила депутат литовського Сейму Вілія Алекнайте-Абрамікене.

Депутат литовського Сейму Вілія Алекнайте-Абрамікене
Вілія Алекнайте-Абрамікене була автором ухвалених Сеймом Литви минулого року адміністративних санкцій за використання й розповсюдження в країні комуністичної і нацистської символіки.

Нинішні ж поправки передбачають уже кримінальне покарання за заперечення факту окупації Литви, визнаних у світі випадків геноциду або злочинів проти людяності, а також виправдання вбивств, здійснених комуністичними й нацистськими агресорами. Якщо Сейм ухвалить зміни до Кримінального кодексу, в Литві запровадять також санкції за публічну підтримку агресії Радянського Союзу і нацистської Німеччини проти Литви.

Формальні причини і моральний аспект необхідності поправок

За словами Вілії Алекнайте-Абрамікене, формальною причиною впровадження згаданих поправок до Кримінального кодексу Литви стало рішення Ради Євросоюзу від 28 листопада 2008 року про боротьбу з різними формами прояву расизму і ксенофобії засобами кримінального права.

«Наша ініціатива, я маю на увазі поляків, литовців, естонців, латишів, чехів, полягала у тому, щоб відобразити таку сторону тоталітаризму, як сталінський режим, сталінські репресії, – зазначила литовський політик у розмові з Радіо Свобода. – І в остаточному варіанті цей документ вийшов разом із декларацією, в якій зазначається про те, що країни-члени ЄС можуть ухвалювати закони відповідно до історичного досвіду цих країн».

Існує і моральний аспект, який призвів до подання на розгляд Сейму Литви відповідного документу, каже Вілія Алекнайте-Абрамікене. «Останнім часом Литва, як і інші країни Балтії та Польща, відчувають, що живуть під інформаційним пресингом з боку Росії, – наголошує вона. – І останнє, що актуалізувало це питання, стала конференція, котру організували у Литві представники центру «Кремлівська стратегія».

Тиждень тому у Вільнюсі за сприяння російського посольства відбулась конференція «Пакт Молотова-Ріббентропа у контексті геополітичних процесів ХХ століття». Сюди приїхав президент центру «Кремлівська стратегія» Вадим Мінгалев, натомість литовські історики відмовились взяти в ній участь.

Кремлівські політтехнологи радять переписати литовські підручники

Вілія Алекнайте-Абрамікене вважає неприпустимим, коли сусідні держави, зокрема Росія, втручаються у внутрішнє життя її країни: «Вони висунули таку ідею, що допоможуть нам переписати підручники, оскільки у литовців неправильна уява про пакт Молотова-Ріббентропа. Говорять, що окупації Балтійських держав не було. Це не тільки викривлення нашої історії, але й бажання у чужій державі диктувати, що ми повинні викладати у школах і так далі».

За словами Алекнайте-Абрамікене, якщо після ухвалення закону ідеологи Кремля знову приїдуть до Литви, то литовські правоохоронні органи вже не дозволять їм принижувати литовський народ.

Карати за пропаганду, а не за «кивання головою»

За законопроектом, інформує литовський політик, каратимуть тільки тих осіб, які відкрито висловлюють заперечення радянської й нацистської агресії, а не «мовчазна згода чи кивання головою».

«Якщо хтось видасть книгу, в якій напише, що дуже добре, що мучили якихось людей після війни у Балтиці, оскільки вони були поганими людьми, або дуже добре, що стріляли чи спалювали євреїв, або я згоден, що це потрібно було на благо чогось там, – автори таких книг, статей, лідери таких політичних рухів безумовно відповідатимуть перед законом», – зазначає парламентарій.

Із критикою поправок виступили представники литовської опозиції. Соціал-демократ Вітяніс Андрукайтіс вважає, що не слід політизувати історію. Натомість президент Литви Даля Ґрібаускайте зазначила, що у розвитку відносин із Росією слід шукати баланс, зокрема засоби, які б допомогли здійснити зобов’язання і зберегти добросусідські стосунки.

Зараз документ на розгляді правового комітету Сейму Литви, а його остаточне ухвалення в парламенті може відбутися на початку грудня.

(Рига – Прага – Київ)

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG