Нинішні ж поправки передбачають уже кримінальне покарання за заперечення факту окупації Литви, визнаних у світі випадків геноциду або злочинів проти людяності, а також виправдання вбивств, здійснених комуністичними й нацистськими агресорами. Якщо Сейм ухвалить зміни до Кримінального кодексу, в Литві запровадять також санкції за публічну підтримку агресії Радянського Союзу і нацистської Німеччини проти Литви.
Формальні причини і моральний аспект необхідності поправок
За словами Вілії Алекнайте-Абрамікене, формальною причиною впровадження згаданих поправок до Кримінального кодексу Литви стало рішення Ради Євросоюзу від 28 листопада 2008 року про боротьбу з різними формами прояву расизму і ксенофобії засобами кримінального права.
«Наша ініціатива, я маю на увазі поляків, литовців, естонців, латишів, чехів, полягала у тому, щоб відобразити таку сторону тоталітаризму, як сталінський режим, сталінські репресії, – зазначила литовський політик у розмові з Радіо Свобода. – І в остаточному варіанті цей документ вийшов разом із декларацією, в якій зазначається про те, що країни-члени ЄС можуть ухвалювати закони відповідно до історичного досвіду цих країн».
Існує і моральний аспект, який призвів до подання на розгляд Сейму Литви відповідного документу, каже Вілія Алекнайте-Абрамікене. «Останнім часом Литва, як і інші країни Балтії та Польща, відчувають, що живуть під інформаційним пресингом з боку Росії, – наголошує вона. – І останнє, що актуалізувало це питання, стала конференція, котру організували у Литві представники центру «Кремлівська стратегія».
Тиждень тому у Вільнюсі за сприяння російського посольства відбулась конференція «Пакт Молотова-Ріббентропа у контексті геополітичних процесів ХХ століття». Сюди приїхав президент центру «Кремлівська стратегія» Вадим Мінгалев, натомість литовські історики відмовились взяти в ній участь.
Кремлівські політтехнологи радять переписати литовські підручники
Вілія Алекнайте-Абрамікене вважає неприпустимим, коли сусідні держави, зокрема Росія, втручаються у внутрішнє життя її країни: «Вони висунули таку ідею, що допоможуть нам переписати підручники, оскільки у литовців неправильна уява про пакт Молотова-Ріббентропа. Говорять, що окупації Балтійських держав не було. Це не тільки викривлення нашої історії, але й бажання у чужій державі диктувати, що ми повинні викладати у школах і так далі».
За словами Алекнайте-Абрамікене, якщо після ухвалення закону ідеологи Кремля знову приїдуть до Литви, то литовські правоохоронні органи вже не дозволять їм принижувати литовський народ.
Карати за пропаганду, а не за «кивання головою»
За законопроектом, інформує литовський політик, каратимуть тільки тих осіб, які відкрито висловлюють заперечення радянської й нацистської агресії, а не «мовчазна згода чи кивання головою».
«Якщо хтось видасть книгу, в якій напише, що дуже добре, що мучили якихось людей після війни у Балтиці, оскільки вони були поганими людьми, або дуже добре, що стріляли чи спалювали євреїв, або я згоден, що це потрібно було на благо чогось там, – автори таких книг, статей, лідери таких політичних рухів безумовно відповідатимуть перед законом», – зазначає парламентарій.
Із критикою поправок виступили представники литовської опозиції. Соціал-демократ Вітяніс Андрукайтіс вважає, що не слід політизувати історію. Натомість президент Литви Даля Ґрібаускайте зазначила, що у розвитку відносин із Росією слід шукати баланс, зокрема засоби, які б допомогли здійснити зобов’язання і зберегти добросусідські стосунки.
Зараз документ на розгляді правового комітету Сейму Литви, а його остаточне ухвалення в парламенті може відбутися на початку грудня.
(Рига – Прага – Київ)
