Вперше таку ідею – створити абсолютно новою командою журнал за дуже обмежений відтинок часу – реалізували у Бельгії. Потім її підтримали у російській Пермі. Але українські журналісти взяли вищу планку. Їм захотілося довести, що за такий час можна витворити не лише певну кількість сторінок, не лише журнальну форму, а й наповнити її концептуальним змістом.
Автор цих рядків працювала над журналом, який дістав назву «ukraЇnext».
Витворити образ майбутньої України
Андрій КуликовІдея народилася майже одразу. Кожен сказав по кілька слів, а серед присутніх були й Наталя Лігачова (Телекритика) та Андрій Куликов (ICTV), і в цілому викристалізувалося розуміння, що всі хочуть спробувати зробити журнал, який би вимальовував образ майбутньої України. Такої України, якою її хочуть бачити активні й свідомі люди.Тому назву журналу довго не обговорювали – «Українаnext», або «ukraЇnext», як вийшло уже в кінцевому варіанті – якнайкраще підійшло до сформульованої ідеї.
Образ ідеального політика прописав Артем Горячкін; побажання виборцям сформулювала Ганна Гатенко; про трансформації спільноти, що називається «народ України» – своїми роздумами поділився Андрій Куликов; про перспективи української науки – академік НАНУ, генетик Ярослав Блюм; про розвиток кіно – кінокритик та телеведучий Володимир Войтенко; про майбутнє українського мистецтва – галерист Павло Гудимов.
Візуальне, довершене оформлення усім текстам надав Сергій Лук’янов.
Демократія та натхнення як основні стимули
Про розподіл «посад» не говорили зовсім. Оскільки ініціатором, організатором та натхненником цього журналістського експерименту був Павло Новиков («Новий канал»), то й вирішальне слово щодо змісту та форми усіх сторінок залишалося за ним. Але праця була колективною у повному розумінні цього слова. Кожен робив те, що найкраще уміє, але при потребі брався за те, чого вимагав момент.
Весь процес – знайомство, створення концепції, придумування назви, визначення тем, домовляння з авторами, написання текстів, редагування та вичитування матеріалів, фотосесія з моделями, створення логотипу, підбір шрифтів, оформлення фотографіями і викладення фінального pdf файлу – помістився у 24 години.
15 авторів та кілька редакторів у компанії з вебдизайнерами і фотографами – люди, які до цього здебільшого ніколи навіть не бачили один одного – змогли за добу створити свій журнальний праобраз бажаної України.
PS. Так само вклалися у відведений час і учасники проекту «Журнал за 24 години».
(Київ – Прага)
Автор цих рядків працювала над журналом, який дістав назву «ukraЇnext».
Витворити образ майбутньої України
Образ ідеального політика прописав Артем Горячкін; побажання виборцям сформулювала Ганна Гатенко; про трансформації спільноти, що називається «народ України» – своїми роздумами поділився Андрій Куликов; про перспективи української науки – академік НАНУ, генетик Ярослав Блюм; про розвиток кіно – кінокритик та телеведучий Володимир Войтенко; про майбутнє українського мистецтва – галерист Павло Гудимов.
Візуальне, довершене оформлення усім текстам надав Сергій Лук’янов.
Демократія та натхнення як основні стимули
Про розподіл «посад» не говорили зовсім. Оскільки ініціатором, організатором та натхненником цього журналістського експерименту був Павло Новиков («Новий канал»), то й вирішальне слово щодо змісту та форми усіх сторінок залишалося за ним. Але праця була колективною у повному розумінні цього слова. Кожен робив те, що найкраще уміє, але при потребі брався за те, чого вимагав момент.
Весь процес – знайомство, створення концепції, придумування назви, визначення тем, домовляння з авторами, написання текстів, редагування та вичитування матеріалів, фотосесія з моделями, створення логотипу, підбір шрифтів, оформлення фотографіями і викладення фінального pdf файлу – помістився у 24 години.
15 авторів та кілька редакторів у компанії з вебдизайнерами і фотографами – люди, які до цього здебільшого ніколи навіть не бачили один одного – змогли за добу створити свій журнальний праобраз бажаної України.
PS. Так само вклалися у відведений час і учасники проекту «Журнал за 24 години».
(Київ – Прага)
