Показники водопровідної води несуттєво, але покращилися
Мешканці майже 300 українських міст і містечок п’ють неякісну воду, зазначає міністр з питань житлово-комунального господарства України Олексій Кучеренко. Чиновники ж Міністерства охорони здоров’я України, в свою чергу, стверджують: за останні 2-3 роки люди отримали можливість пити чистішу воду. За словами головного спеціаліста відділу санітарно-гігієнічного благополуччя населення Міністерства охорони здоров’я України Святослава Протаса, показники хімічного складу й кількості мікроорганізмів покращилися. «Є тенденція до покращення, особливо по бактеріологічних показниках. А от санітарно-хімічні показники більше пов’язані з територіальними особливостями того чи іншого регіону. Якщо води в регіоні високомінералізовані або з великим вмістом заліза, то питна вода стабільно не відповідає стандартам і потребує доочищення».
Вода в крані є «умовно» питною
Якість води у різних країнах не є однаковою. Наприклад, у Фінляндії водою з-під крана можна немовлят у пологовому будинку поїти, констатує перший заступник міністра з питань ЖКГ України Олександр Мазурчак. Українських малюків частувати тим, що тече з-під крана, навряд чи варто. «У нас є регіони, де води взагалі немає. В Україні дуже різна географія і дуже різна палітра в плані постачання води. Наприклад, у місто Бердянськ вона йде більше, ніж 160 кілометрів. А в Луганській та Донецькій області водопроводи сягають 150-170 кілометрів. Ясно, що вода проходить по застарілих водоводах такі відстані, говорити про її якість і що вона є питною… Вона є умовно питною, скажімо так».
Водопровідна вода в Україні очищується за 28 показниками. Для порівняння: у Європі існує аж 60 нормативів для фільтрації питної води, говорить еколог Володимир Борейко. Проте не лише водопровідна вода, але й артезіанська, та що у бюветах, не завжди є якісною. «По Києву була проведена перевірка. З’ясувалося, що вода з кожного другого бювету не відповідає якості. Можуть бути нафтопродукти, мікроорганізми. За них ніхто не відповідає».
Дмитро переїхав до Києва вісім років тому. Мешкаючи раніше у Львові, він ніколи не звертав особливої уваги на якість води. Але поживши у столиці, змушений був це зробити.
Труби, по яких тече вода в українських мегаполісах, це основна проблема її якості, стверджує директор Українського інституту екології людини Михайло Курик. «Вода в крані міського водопроводу будь-якого техногенного полісу (не беручи до уваги Херсон і Миколаїв, де взагалі немає доброї води під землею) відповідає стандарту «питна вода», але разом з тим, вода в крані – це гомеопатична отрута. Якщо взяти цю воду і випарювати її (скажімо з 5 літрів до 50 мілілітрів), ми знайдемо усі нечистоти, які є «по дорозі» від місця очищення до крану».
Скільки грошей витрачає держава на питну воду?
Торік на програми, пов’язані з постачанням людям води, держава виділила понад 200 мільйонів гривень. Нинішнього року окремо на воду в бюджеті кошти не передбачені, хоча гроші для таких цілей є. Їх заклали у програмі енергозбереження. Йдеться про суму в 500 мільйонів гривень. Як їх витрачають, розповів перший заступник міністра з питань ЖКГ України Олександр Мазурчак. «Мова йде про заміну застарілого та насосного обладнання, зменшення втрат води та покращення якості води (очисні споруди, хлораторні нові станції). Дуже проблемними для України є також очистки стоків, особливо в Закарпатті. Там у нас є дуже багато населених пунктів, де взагалі немає біологічної очистки, тільки механічна. І найчастіше така вода потрапляє в ріки».
Вимоги щодо якості питної води є рекомендованими!
Паралельно зі старим стандартом на водопровідну воду розроблені нові вимоги щодо якості питної води (зокрема, артезіанської – зі свердловин). Проте ці вимоги є рекомендованими, але не обов’язковими і цим користуються виробники фасованої води, які часто виставляють свої показники, зазначає Тетяна Шатаєва, начальник лабораторії сертифікації харчових продуктів Укрметртестстандарту. «У нас є Закон України «Про питну воду та питне водопостачання», як регламент у Європі. Але в європейському регламенті є відразу й вимоги до показників. Якщо відкриєте наш Закон, то Ви нічого цього не знайдете. Вимоги до води встановлюються висновком Міністерства охорони здоров’я України. Кожен, хто ллє воду, реєструє свої технічні умови на продукцію».
Ефективність використання фільтрів викликає неоднозначні оцінки у експертів. Менше суперечок викликає у них застосування іншого способу. Берете воду з-під крана, ставите її у морозильну камеру холодильника. І потім можете її вживати.
Мешканці майже 300 українських міст і містечок п’ють неякісну воду, зазначає міністр з питань житлово-комунального господарства України Олексій Кучеренко. Чиновники ж Міністерства охорони здоров’я України, в свою чергу, стверджують: за останні 2-3 роки люди отримали можливість пити чистішу воду. За словами головного спеціаліста відділу санітарно-гігієнічного благополуччя населення Міністерства охорони здоров’я України Святослава Протаса, показники хімічного складу й кількості мікроорганізмів покращилися. «Є тенденція до покращення, особливо по бактеріологічних показниках. А от санітарно-хімічні показники більше пов’язані з територіальними особливостями того чи іншого регіону. Якщо води в регіоні високомінералізовані або з великим вмістом заліза, то питна вода стабільно не відповідає стандартам і потребує доочищення».
Вода в крані є «умовно» питною
Якість води у різних країнах не є однаковою. Наприклад, у Фінляндії водою з-під крана можна немовлят у пологовому будинку поїти, констатує перший заступник міністра з питань ЖКГ України Олександр Мазурчак. Українських малюків частувати тим, що тече з-під крана, навряд чи варто. «У нас є регіони, де води взагалі немає. В Україні дуже різна географія і дуже різна палітра в плані постачання води. Наприклад, у місто Бердянськ вона йде більше, ніж 160 кілометрів. А в Луганській та Донецькій області водопроводи сягають 150-170 кілометрів. Ясно, що вода проходить по застарілих водоводах такі відстані, говорити про її якість і що вона є питною… Вона є умовно питною, скажімо так».
Водопровідна вода в Україні очищується за 28 показниками. Для порівняння: у Європі існує аж 60 нормативів для фільтрації питної води, говорить еколог Володимир Борейко. Проте не лише водопровідна вода, але й артезіанська, та що у бюветах, не завжди є якісною. «По Києву була проведена перевірка. З’ясувалося, що вода з кожного другого бювету не відповідає якості. Можуть бути нафтопродукти, мікроорганізми. За них ніхто не відповідає».
Дмитро переїхав до Києва вісім років тому. Мешкаючи раніше у Львові, він ніколи не звертав особливої уваги на якість води. Але поживши у столиці, змушений був це зробити.
Труби, по яких тече вода в українських мегаполісах, це основна проблема її якості, стверджує директор Українського інституту екології людини Михайло Курик. «Вода в крані міського водопроводу будь-якого техногенного полісу (не беручи до уваги Херсон і Миколаїв, де взагалі немає доброї води під землею) відповідає стандарту «питна вода», але разом з тим, вода в крані – це гомеопатична отрута. Якщо взяти цю воду і випарювати її (скажімо з 5 літрів до 50 мілілітрів), ми знайдемо усі нечистоти, які є «по дорозі» від місця очищення до крану».
Скільки грошей витрачає держава на питну воду?
Торік на програми, пов’язані з постачанням людям води, держава виділила понад 200 мільйонів гривень. Нинішнього року окремо на воду в бюджеті кошти не передбачені, хоча гроші для таких цілей є. Їх заклали у програмі енергозбереження. Йдеться про суму в 500 мільйонів гривень. Як їх витрачають, розповів перший заступник міністра з питань ЖКГ України Олександр Мазурчак. «Мова йде про заміну застарілого та насосного обладнання, зменшення втрат води та покращення якості води (очисні споруди, хлораторні нові станції). Дуже проблемними для України є також очистки стоків, особливо в Закарпатті. Там у нас є дуже багато населених пунктів, де взагалі немає біологічної очистки, тільки механічна. І найчастіше така вода потрапляє в ріки».
Вимоги щодо якості питної води є рекомендованими!
Паралельно зі старим стандартом на водопровідну воду розроблені нові вимоги щодо якості питної води (зокрема, артезіанської – зі свердловин). Проте ці вимоги є рекомендованими, але не обов’язковими і цим користуються виробники фасованої води, які часто виставляють свої показники, зазначає Тетяна Шатаєва, начальник лабораторії сертифікації харчових продуктів Укрметртестстандарту. «У нас є Закон України «Про питну воду та питне водопостачання», як регламент у Європі. Але в європейському регламенті є відразу й вимоги до показників. Якщо відкриєте наш Закон, то Ви нічого цього не знайдете. Вимоги до води встановлюються висновком Міністерства охорони здоров’я України. Кожен, хто ллє воду, реєструє свої технічні умови на продукцію».
Ефективність використання фільтрів викликає неоднозначні оцінки у експертів. Менше суперечок викликає у них застосування іншого способу. Берете воду з-під крана, ставите її у морозильну камеру холодильника. І потім можете її вживати.
