Президент Чехії Вацлав Клаус заявив у п’ятницю, що його країна має домовитися про виняток із Лісабонського договору Євросоюзу, який захистив би її від можливих вимог повернути конфісковану по Другій світовій війні власність і захистив би суверенність чеської судової системи.
Клаус вважає, що Хартія основних прав Європейського Союзу, яка після ратифікації Лісабонського договору має набути такої ж юридичної ваги, як і сам договір, дасть можливість претендентам на повернення власності оминути чеські суди, звернувшись безпосередньо до Європейського суду – найвищого суду ЄС із питань європейського права.
Клаус – єдиний голова держави-члена ЄС, який публічно відмовляється підписувати документ про ратифікацію Лісабонського договору, що має на меті спростити принципи функціонування Євросоюзу і реформувати його структуру в бік більшої централізації.
Водночас експерти-правники вважають, що побоювання Клауса безпідставні, бо Лісабонський договір не матиме зворотної чинності, так що Хартію основних прав не можна буде застосувати до подій 1945 року.
Тоді, після Другої світової війни, з тодішньої Чехословаччини депортували, зокрема, понад 2 мільйони чехословацьких німців (головно з території Чехії), а їхнє майно конфіскували. Сучасна Чехія засудила так звані «декрети Бенеша», на підставі яких це здійснили, але наголосила, що про перегляд їхніх наслідків не може бути мови.
Попередніми днями аргументом Клауса проти підписання документа про ратифікацію, з якою вже давно висловили згоду обидві палати чеського парламенту, була необхідність дочекатися рішення Конституційного суду Чехії, в якому група депутатів оскаржила Лісабонський договір через його можливу невідповідність Конституції. Коли буде винесене таке рішення, ще не відомо.
Попри це, прем’єр-міністр Чехії Ян Фішер висловлює сподівання, що його країна довершить ратифікацію Лісабонського договору до кінця цього року.
Президент Польщі Лех Качинський, другий голова держави, який зволікав із підписанням документа про ратифікацію Лісабонського договору, за очікуваннями, може підписати його в суботу чи неділю.
В Ірландії, яка з другої спроби схвалила Договір на референдумі минулого тижня після того, як провалила його минулого року, ратифікація в парламенті залишається формальністю.
Клаус вважає, що Хартія основних прав Європейського Союзу, яка після ратифікації Лісабонського договору має набути такої ж юридичної ваги, як і сам договір, дасть можливість претендентам на повернення власності оминути чеські суди, звернувшись безпосередньо до Європейського суду – найвищого суду ЄС із питань європейського права.
Клаус – єдиний голова держави-члена ЄС, який публічно відмовляється підписувати документ про ратифікацію Лісабонського договору, що має на меті спростити принципи функціонування Євросоюзу і реформувати його структуру в бік більшої централізації.
Водночас експерти-правники вважають, що побоювання Клауса безпідставні, бо Лісабонський договір не матиме зворотної чинності, так що Хартію основних прав не можна буде застосувати до подій 1945 року.
Тоді, після Другої світової війни, з тодішньої Чехословаччини депортували, зокрема, понад 2 мільйони чехословацьких німців (головно з території Чехії), а їхнє майно конфіскували. Сучасна Чехія засудила так звані «декрети Бенеша», на підставі яких це здійснили, але наголосила, що про перегляд їхніх наслідків не може бути мови.
Попередніми днями аргументом Клауса проти підписання документа про ратифікацію, з якою вже давно висловили згоду обидві палати чеського парламенту, була необхідність дочекатися рішення Конституційного суду Чехії, в якому група депутатів оскаржила Лісабонський договір через його можливу невідповідність Конституції. Коли буде винесене таке рішення, ще не відомо.
Попри це, прем’єр-міністр Чехії Ян Фішер висловлює сподівання, що його країна довершить ратифікацію Лісабонського договору до кінця цього року.
Президент Польщі Лех Качинський, другий голова держави, який зволікав із підписанням документа про ратифікацію Лісабонського договору, за очікуваннями, може підписати його в суботу чи неділю.
В Ірландії, яка з другої спроби схвалила Договір на референдумі минулого тижня після того, як провалила його минулого року, ратифікація в парламенті залишається формальністю.
