Доступність посилання

24 Листопад 2017, Київ 05:54

Чи може Інтернет повернути українцям «украдене щастя»?


Олександр Народецький
Лондон – У Сполучених Штатах провели досить цікавий експеримент. За допомогою популярної соціальної мережі в інтернеті «Фейсбуку» спробували з’ясувати, в які моменти життя, під час яких подій чи дат американська публіка почуває себе найщасливішою. Водночас встановлювали, що і хто призводить до масового суму, печалі, а відтак і до колективного стресу. Метод було обрано, можливо, на чийсь розсуд, наївний, але він дав свої результати.

«Фейсбук» почав реєструвати настрій у суспільстві шляхом підрахунку позитивних і відповідно негативних слів, вживаних користувачами «Фейсбуку».

Дані оброблялися спеціалістами-психологами. З’ясувалося, що у День матері індекс «національного щастя» був найвищим. Щоправда, він різко впав уже через кілька днів після свята.

Те саме сталося і на День батька. А найсумнішим днем виявилося 22 січня, коли помер популярний актор Хіт Леджер. Другим нещасливим днем у американців був день 25 червня, коли помер видатний співак, король поп-музики Майкл Джексон.

Що скаже український «Фейсбук»?

Як вважають фахівці, показники настроїв базуються на тому, що в інтернетній програмі «Фейсбук» люди діляться мiж собою своїми почуттями i переживаннями стосовно тих, до кого вони не байдужі.

У цьому зв’язку було б надзвичайно корисним простежити за «хвилями щастя» або суму в українському суспільстві. Особливо зараз, коли здійнялася чергова передвиборна завірюха.

А можливо, показники не можна було б зафіксувати з причин масової апатії до тих політичних баталій, якими зараз опікуються в основному кілька тисяч політичних активістів у проштовхуванні нагору своїх кандидатів?

Не виключено, що користувачі «Фейсбуку» в Україні в переважній більшості далекі у своїх почуттях від «великої політики»? І чому вона тоді велика, якщо її хтось (багато-хто?) не сприймає як важливу частину свого життя?

Може, політичний актив разом зі своїми статистами – це абсолютна меншість? У такому разі високий індекс колективного щастя в такій пропорції ледве чи можна зафіксувати.

Чи будуть в Україні «спалахи щастя»?

Тим часом в Америці, згідно з даними «Фейсбуку» спостерігався очевидний пік спалаху позитивних почуттів у момент перемоги Барака Обами на останніх президентських виборах.

«Індекс щастя» просто зашкалював. Потоки приємних слів майже повністю витіснили негатив на периферію. У дні святкування перемоги Обами «індекс щастя» був удвічі більшим, ніж показники середніх щасливих даних, зареєстрованих «Фейсбуком».

Чи можна очікувати, що такі колективні і масові хвилі позитиву будуть ширитися січневою Україною 2010 року, коли з’явиться ім’я переможця на президентських виборах.

А може, назустріч «потокам щастя» вирветься «цунамі роздратування», і ситуація буде дуже далекою від свята? І в надрах деяких нещасливих об’єднань людей народжуватиметься традиційний спротив зі скромними сумнівами, котрі скоро можуть викристалізуватися у грізне, вже суто українське слово – імпічмент.

Скільки у цьому понятті щастя і скільки біди?

І не встигне насолодитися новий президент своїм верховним становищем, як український «Фейсбук» наповниться відомою і масовою лайкою.

(Лондон – Прага – Київ)

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG