Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 18:46

Львів втрачає унікальні ковані речі


Львів – Втретє у Львові 16 жовтня розпочався всеукраїнський фестиваль ковальського мистецтва «Залізний лев». На нього прибули ковалі з усієї України і, за традицією, майстри створять з металу подарунок для міста. Тим часом ковані елементи архітектури Львова XVIII-XX століть втрачаються. Хоча наприкінці XIX століття Львів був столицею ковальського мистецтва.

Коваля завжди дуже шанували, оскільки вважали, що він володіє магічним даром, є лицарем духу. Понад 50 таких українських лицарів розташувались на площі Арсенальній. На очах у городян і туристів вони творять дива з металу, виставка з яких експонуватиметься на другий-третій день фестивалю. Майстри не використовують жодних нових технологій, творять ковані речі як у давнину.

Українські ковалі за кордоном цікаві своїми творчими ідеями

Українські ковалі на фестивалях у Львові, Івано-Франківську, Донецьку довели, що ковальство – це не ремісництво, а мистецтво. Вони прагнуть популяризувати ковальство, навчати цьому мистецтву, виробити смак у людей до мистецьких робіт із металу.

Навчитись майстерності ковальства нині в Україні можна у школах у Києві. Львові, Косові, що на Івано-Франківщині. А донецькі ковалі увійшли у європейське кільце ковальства. Однак щороку майстри зі Східної України їдуть у Львів, щоб не лише продемонструвати власні навики, але й набратись творчих задумів.

Саме творчими ідеями цікаві сьогодні українські ковалі за кордоном. Адже технікою виконання світ, а особливо стару Європу, не здивуєш, зазначає художник-коваль Святослав Лев.

«Українські ковалі привозять з міжнародних фестивалів нагороди, номінації з трьох призових місць, – каже він. – Творчі ідеї українських майстрів – це багатство наше. У нас інше мислення, глибше і тим ми цікаві світові, своїм світосприйняттям».

90% давніх кованих речей у Львові потребують реставрації


Попри те, що ковальський фестиваль проводять щороку, Львів втрачає ковані речі XVIII – початку XX століть, чимало унікальних металевих брам вкрадено, знищено, замінено пластиком. Скільки на сьогодні залишилось кованих брам, балконів, огорож, флюгерів, поручнів, клямок невідомо. Ніхто не робив інвентаризації, як зовнішнього, так і внутрішнього наповнення будинків. Невідомі й імена майстрів-ковалів минулих століть. Це при тім, що побачити такого високого рівня кований метал, який є в архітектурі Львова, можна лише у Римі і Флоренції. Львівські брами, балкони, виготовлені до 1939 року, не мають статусу пам’яток архітектури.

90% кованих елементів у місті потребують ремонту, наголошує коваль Іван Борисюк. «Не дії програма щодо збереження кованих речей. За власною ініціативою власників будинків реставрується одна брама на 100, – зазначає пан Борисюк. – Ковані елементи без догляду просто псуються. Їх потрібно доглядати, ремонтувати, ми тратимо унікальність, люди не оцінюють те, що мають. Домінує думка, що пластикові двері кращі кованих. Замки, клямки познімали зі старих дверей, а це були вічні речі, зроблені в ручну ковалями на віки. У Львові було понад 20 ковальських майстерень».

Ковалі на фестивалі «Золотий лев» створюватимуть спільну творчу роботу на тему «Від руки до руки». Кожному майстрові видадуть елемент – вирізані з металу людські долоні, а як уже втілити їх у спільну композицію залежить від творчого замислу кожного майстра. Цей кований витвір прикрасить центральну частину Львова наприкінці жовтня.

(Львів –Київ – Прага)

Довідка


Ковальство виникло саме як побутове та військове ремесло ще в часи Київської Русі, у X-XII століттях. Давньоруські ковалі методом художнього кування виготовляли замки, мечі, шоломи, кольчуги, бойові знаряддя, персні, браслети, елементи кінної збруї тощо.

Згодом занепало, а уже на початку XVIII – XIX століть почало відроджуватись, це час розквіту ковальського мистецтва. У той період коваль був дуже шанованою людиною у суспільстві. Ковані елементи тоді використовували в архітектурі.

  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG