– Пане Бочкарьов, на Вашу думку, чи внесуть події останніх місяців, скажімо, газова криза, нинішні економічні негаразди чи минулорічний «кавказький конфлікт» якісь зміни у поведінку українських виборців?
– Наскільки я розумію, минулорічні події у Грузії нині не матимуть такого значного впливу, який вони могли б мати, якби ці вибори відбулися раніше. Швидше за все, ця тема відійшла на другий план. А от економічна криза, безумовно, відіграє свою роль, бо це завжди на руку опозиції. У свідомості людей влада завжди несе свою долю відповідальності за економічну політику в країні. Тому природно, що в умовах кризи це надає переваги саме опозиції. Проте, наразі важко сказати, наскільки серйозним буде це підсилення.
– Чи можливі після виборів зміни в українській стратегії європейської та євроатлантичної інтеграції, яку відстоює нинішня адміністрація Президента України?
– Мені здається, що навряд чи будуть якісь зміни. Щодо інтеграції до НАТО, то існують деякі сумніви, як серед самого населення України, так і серед деяких країн-членів альянсу. Коли ж ідеться про євроінтеграцію, то її підтримують усі основні політичні сили України. Тому взагалі не слід це піддавати сумніву, а готувати для цього підґрунтя. Це об’єктивно, що представники Євросоюзу відверто заявляють про неготовність України, бо вона нині ще не відповідає всім необхідним критеріям (для вступу до ЄС). Водночас, ніхто з європейців відкрито не виступає проти цієї ідеї. Я гадаю, що не зачіпаючи конкретних термінів, загалом, пріоритет України щодо вступу до ЄС залишиться незмінним. І це не залежатиме від того, хто стане Президентом України наступного року.
– Тим часом, Європейський Союз не може залишатися байдужим до того, що відбуватиметься у його найближчих сусідів. Яку роль відіграватиме співдружність держав Європи у нинішніх президентських перегонах?
– Європейці намагаються залишатися осторонь, відкрито не втручатися в електоральні процеси в Україні, а залишати цей вибір безпосередньо українцям. Хоча деякі інтереси у Євросоюзу є, і він їх намагається в Україні просувати. Проте, на мою думку, особливістю цієї виборчої кампанії буде те, що втручання зовнішніх факторів в український виборчий процес буде мінімальним. Основні гравці, що зацікавлені у розвитку стосунків із Україною, – США, Росія, Євросоюз чи його окремі держави, – будуть виходити на переговори навіть не тоді, коли визначиться фаворит перегонів, тобто, у другому турі. А найімовірніше, це станеться тоді, коли остаточно сформується новий уряд та нова адміністрація Президента.
– Малоймовірно, що під час виборчих перегонів Росія зберігатиме нейтралітет. Ось уже й однопартійці прем’єр-міністра Путіна збираються на зустріч із представниками партії Януковича – Партії регіонів...
– Безумовно, існують окремі преференції, але, гадаю, що ці преференції росіян будуть пов’язані не з якоюсь окремою особою. Вони відштовхуватимуться від окремої політичної стратегії, запропонованої тим чи іншим кандидатом. Остаточно ця політична стратегія, зазвичай, окреслюється вже після виборів. Тому я не впевнений, що «Єдина Росія» чи інші російські політичні сили вже тепер робитимуть безповоротні ставки на когось із кандидатів чи якісь окремі політичні сили України.
(Брюссель – Прага – Київ)
– Наскільки я розумію, минулорічні події у Грузії нині не матимуть такого значного впливу, який вони могли б мати, якби ці вибори відбулися раніше. Швидше за все, ця тема відійшла на другий план. А от економічна криза, безумовно, відіграє свою роль, бо це завжди на руку опозиції. У свідомості людей влада завжди несе свою долю відповідальності за економічну політику в країні. Тому природно, що в умовах кризи це надає переваги саме опозиції. Проте, наразі важко сказати, наскільки серйозним буде це підсилення.
– Чи можливі після виборів зміни в українській стратегії європейської та євроатлантичної інтеграції, яку відстоює нинішня адміністрація Президента України?
– Мені здається, що навряд чи будуть якісь зміни. Щодо інтеграції до НАТО, то існують деякі сумніви, як серед самого населення України, так і серед деяких країн-членів альянсу. Коли ж ідеться про євроінтеграцію, то її підтримують усі основні політичні сили України. Тому взагалі не слід це піддавати сумніву, а готувати для цього підґрунтя. Це об’єктивно, що представники Євросоюзу відверто заявляють про неготовність України, бо вона нині ще не відповідає всім необхідним критеріям (для вступу до ЄС). Водночас, ніхто з європейців відкрито не виступає проти цієї ідеї. Я гадаю, що не зачіпаючи конкретних термінів, загалом, пріоритет України щодо вступу до ЄС залишиться незмінним. І це не залежатиме від того, хто стане Президентом України наступного року.
– Тим часом, Європейський Союз не може залишатися байдужим до того, що відбуватиметься у його найближчих сусідів. Яку роль відіграватиме співдружність держав Європи у нинішніх президентських перегонах?
– Європейці намагаються залишатися осторонь, відкрито не втручатися в електоральні процеси в Україні, а залишати цей вибір безпосередньо українцям. Хоча деякі інтереси у Євросоюзу є, і він їх намагається в Україні просувати. Проте, на мою думку, особливістю цієї виборчої кампанії буде те, що втручання зовнішніх факторів в український виборчий процес буде мінімальним. Основні гравці, що зацікавлені у розвитку стосунків із Україною, – США, Росія, Євросоюз чи його окремі держави, – будуть виходити на переговори навіть не тоді, коли визначиться фаворит перегонів, тобто, у другому турі. А найімовірніше, це станеться тоді, коли остаточно сформується новий уряд та нова адміністрація Президента.
– Малоймовірно, що під час виборчих перегонів Росія зберігатиме нейтралітет. Ось уже й однопартійці прем’єр-міністра Путіна збираються на зустріч із представниками партії Януковича – Партії регіонів...
– Безумовно, існують окремі преференції, але, гадаю, що ці преференції росіян будуть пов’язані не з якоюсь окремою особою. Вони відштовхуватимуться від окремої політичної стратегії, запропонованої тим чи іншим кандидатом. Остаточно ця політична стратегія, зазвичай, окреслюється вже після виборів. Тому я не впевнений, що «Єдина Росія» чи інші російські політичні сили вже тепер робитимуть безповоротні ставки на когось із кандидатів чи якісь окремі політичні сили України.
(Брюссель – Прага – Київ)
