Три загальнонаціональних дослідження з участю близько 11 тисяч громадян були не просто моніторингом. Третина з більше сотні проектів, які провели громадські організації в Україні, завершилася реформами – повідомила на засіданні волинського прес-клубу директор проекту сприяння активній участі громадян у протидії корупції в Україні «Гідна Україна» Любов Паливода.
Учасники проектів досліджували роботу державних установ, найбільшу увагу приділяли правоохоронним органам і судам. Зокрема, в останніх проблеми виявилися глибинними – адже українські судді навчилися, не порушуючи формально законодавство, чинити нелогічно, ухвалюючи несправедливі рішення, каже директор Громадської організації «Інститут державної та регіональної політики» Віктор Пенько.
Хабар – за законне рішення суду?
Статистика і дослідження, каже він, показали, що левова частка хабарів сплачувалась не за незаконні, а за законні рішення – і в органах виконавчої, і в органах судової влади.
«Було цікаво дослідити, як судді, не порушуючи закону, порушують права людей… Вони ухвалюють правомірні рішення, але не завжди справедливі – тобто, не виступають в ролі тих арбітрів, які мають врахувати індивідуальні особливості сторін процесу, взяти до уваги низку факторів і ухвалити рішення, яке б не принижувало людину», – зазначив Віктор Пенько.
Тим часом на телетрансляцію, під час якої обговорювали проблеми судової системи, не з’явився жоден із запрошених суддів Волинської області. Результатом цього дослідження стало видання солідним накладом довідника «Корупція в державній системі» та довідника «Громадою проти корупції: ідеї від народу».
А ось моніторинг роботи державних нотаріальних контор Рівненською організацією Комітету виборців України призвів до зміни положень щодо їхньої роботи і виправлення недоліків в обласному управлінні юстиції. Пропозиції були враховані в новому Законі Про нотаріат – розповідає юрист Надія Томчук, котра наголосила – найбільше непорозумінь виникало в системі оплати нотаріальних послуг. Одні нотаріуси брали гроші прямо в кабінетах, інші посилали людей до банку, і поки ті літні люди ходили платити, інші їх чекали люди, яким не надавали послуг.
Журналістські дослідження – зброя проти корупції
Директор проекту Любов Паливода зазначила – свій внесок у подолання корупції в Україні внесли й шістсот журналістів, котрі пройшли навчання під час спеціальних тренінгів. Багато хто з них згодом оприлюднював факти корупції у своїх ЗМІ.
Нині 23 відсотки справ, започаткованих за матеріалами ЗМІ, перебувають на стадії розслідування, 8 у перебігу розслідування були розкриті, третина їх перебувають у судах.
Три роки роботи проекту «Гідна Україна» добігають кінця. Завдяки зусиллям громадськості, котра сприяла просуванню антикорупційних реформ, 1 січня наступного року вступає в дію Закон щодо протидії і запобіганню проявам корупції.
Начальник Головдержслужби у Волинській області Валентин Малиновський стверджує – після врахування усіх тонкощів хабарництва в новому Законі порушників серед держслужбовців стане набагато менше. Адже цей закон набагато радикальніший, ніж чинний.
За словами Валентина Малиновського, нині ж законодавство настільки недосконале й суперечливе, що інколи чиновник і справді не знає, як йому діяти. «Що таке подарунок, яка його сума, чи цукерки можна трактувати за хабар? – А в новому Законі встановлені чіткі норми, що робити з цим «подарунком» у разі отримання. І якщо на службовця, за новим законом, буде складений акт – він відсторонюється від виконання обов’язків одразу ж і чекає судового рішення. Таку людину заносять у спеціальний реєстр, і спробуй потім потрапити на посаду державного службовця…», – каже Валентин Малиновський.
Насправді результатом проекту вже є те, що про корупцію в Україні стали говорити вдвічі більше, ніж раніше, зазначає Любов Паливода. Тим часом як досвід участі громадян у корупційних схемах за останні роки знизився на 5 відсотків.
(Луцьк – Київ – Прага)
Учасники проектів досліджували роботу державних установ, найбільшу увагу приділяли правоохоронним органам і судам. Зокрема, в останніх проблеми виявилися глибинними – адже українські судді навчилися, не порушуючи формально законодавство, чинити нелогічно, ухвалюючи несправедливі рішення, каже директор Громадської організації «Інститут державної та регіональної політики» Віктор Пенько.
Хабар – за законне рішення суду?
Статистика і дослідження, каже він, показали, що левова частка хабарів сплачувалась не за незаконні, а за законні рішення – і в органах виконавчої, і в органах судової влади.
«Було цікаво дослідити, як судді, не порушуючи закону, порушують права людей… Вони ухвалюють правомірні рішення, але не завжди справедливі – тобто, не виступають в ролі тих арбітрів, які мають врахувати індивідуальні особливості сторін процесу, взяти до уваги низку факторів і ухвалити рішення, яке б не принижувало людину», – зазначив Віктор Пенько.
Тим часом на телетрансляцію, під час якої обговорювали проблеми судової системи, не з’явився жоден із запрошених суддів Волинської області. Результатом цього дослідження стало видання солідним накладом довідника «Корупція в державній системі» та довідника «Громадою проти корупції: ідеї від народу».
А ось моніторинг роботи державних нотаріальних контор Рівненською організацією Комітету виборців України призвів до зміни положень щодо їхньої роботи і виправлення недоліків в обласному управлінні юстиції. Пропозиції були враховані в новому Законі Про нотаріат – розповідає юрист Надія Томчук, котра наголосила – найбільше непорозумінь виникало в системі оплати нотаріальних послуг. Одні нотаріуси брали гроші прямо в кабінетах, інші посилали людей до банку, і поки ті літні люди ходили платити, інші їх чекали люди, яким не надавали послуг.
Журналістські дослідження – зброя проти корупції
Директор проекту Любов Паливода зазначила – свій внесок у подолання корупції в Україні внесли й шістсот журналістів, котрі пройшли навчання під час спеціальних тренінгів. Багато хто з них згодом оприлюднював факти корупції у своїх ЗМІ.
Нині 23 відсотки справ, започаткованих за матеріалами ЗМІ, перебувають на стадії розслідування, 8 у перебігу розслідування були розкриті, третина їх перебувають у судах.
Три роки роботи проекту «Гідна Україна» добігають кінця. Завдяки зусиллям громадськості, котра сприяла просуванню антикорупційних реформ, 1 січня наступного року вступає в дію Закон щодо протидії і запобіганню проявам корупції.
Начальник Головдержслужби у Волинській області Валентин Малиновський стверджує – після врахування усіх тонкощів хабарництва в новому Законі порушників серед держслужбовців стане набагато менше. Адже цей закон набагато радикальніший, ніж чинний.
За словами Валентина Малиновського, нині ж законодавство настільки недосконале й суперечливе, що інколи чиновник і справді не знає, як йому діяти. «Що таке подарунок, яка його сума, чи цукерки можна трактувати за хабар? – А в новому Законі встановлені чіткі норми, що робити з цим «подарунком» у разі отримання. І якщо на службовця, за новим законом, буде складений акт – він відсторонюється від виконання обов’язків одразу ж і чекає судового рішення. Таку людину заносять у спеціальний реєстр, і спробуй потім потрапити на посаду державного службовця…», – каже Валентин Малиновський.
Насправді результатом проекту вже є те, що про корупцію в Україні стали говорити вдвічі більше, ніж раніше, зазначає Любов Паливода. Тим часом як досвід участі громадян у корупційних схемах за останні роки знизився на 5 відсотків.
(Луцьк – Київ – Прага)
