Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 04:28

«Невибаглива трапеза». На отруєння у фастфудах цього року поскаржилося понад 100 киян


Один із фастфудів у центрі Києва

За даними Управління захисту прав споживачів, від початку нинішнього року понад 100 киян поскаржились на отруєння у фастфудах. За весь минулий рік було лише 80 таких скарг. У Києві від початку нинішнього року Управління захисту прав споживачів перевірило 335 закладів харчування і недоліки виявили у 95% із них. У деяких ресторанах не гребують продукцією із закінченим строком придатності. Є випадки розбавлення напоїв водою, факти недоважування. Як працівники таких ресторанів коментують закиди на свою адресу? Наскільки шкідлива або корисна їжа, яку пропонують у фастфудах? І чим взагалі можна пояснити популярність закладів «швидкого харчування»?

Лише 5% столичних закладів харчування завжди пропонують якісну їжу

Із понад 300 закладів харчування у Києві лише 5% завжди пропонують споживачам якісну їжу, повідомляє Управління захисту прав споживачів.

Речник одного із закладів швидкого харчування Михайло Шуранов запевняє: усе, що пропонують у закладі швидкого харчування, є безпечним і його можна без побоювань їсти. І запорукою якості продукції є навіть технологія приготування. «Ми маємо можливість фактично кожній людині надати свіжоприготовлену страву завдяки тому, що використовуємо сучасну ідею, як швидко приготувати їжу. Також ми приблизно знаємо, скільки і яких сандвічів буде придбано відвідувачем у певний час, тому можемо робити певний запас. Але інтервал (між приготуванням і купівлею продукції) має бути не більшим, ніж 10 хвилин. В інакшому разі ми списуємо і викидаємо цей сандвіч».

Майже не контролюють заклади харчування Львівщини

Три десятки закладів швидкого харчування працюють у Львові, таку статику наводить міська санепідемстанція. Але львівська кореспондентка Радіо Свобода Галина Терещук лише в одному з районів міста, на кількох вулицях і базарах нарахувала понад 20 фастфудів.

За останні два роки у Львові закрили два заклади швидкого харчування, де виявили жахливу антисанітарію. Завідувач гігієни харчування обласної санепідемстанції Оксана Кудла зазначає, що результати перевірок закладів швидкої їжі свідчать про якість продуктів, з яких готується та чи інша страва.

В інфекційному відділенні Львівського обласного клінічного шпиталю пацієнтів з харчовими отруєннями не бракує. Навпаки, їх кількість зростає. Втім, визначити, де саме людина отруїлась, складно, бо потрібно дослідити проби їжі, яку хворий споживав.

Проблема не стільки у закладах швидкої їжі, скільки у самих неякісних продуктах, якими переповнена торгівля, зазначає заступник начальник обласного управління охорони здоров’я Львівщини Ірина Микичак. «Кишково-шлункова патологія має одне з провідних місць серед захворюваності. І це є факт».

Ресторатор Петро Адамик каже, що над закладами харчування відсутній контроль, який змінив би ситуацію на краще. «Усі намагаються зекономити, купити дешевші продукти. У супермаркетах переклеюють термін придатності продуктів. Контролюючі органи ж проводять перевірки, на жаль, у більшості випадків для того, щоб просто отримати винагороду».

Оскільки у Львові є безліч різноманітних закладів харчування, то зароджується конкуренція між ними. Однак ще бракує розуміння, що клієнта можна втримати лише якісними й смачними стравами і належним сервісом.

Факт отруєння у фастфуді довести досить складно

Довести факт отруєння у тому чи іншому фастфуді досить складно, говорить Владислава Хижняк, заступник начальника Головного управління з питань захисту прав споживачів у місті Києві. Фахівці управління у відповідь на скарги людей намагаються постійно перевіряти такі заклади. «Якщо ми проводимо перевірку й бачимо порушення санітарно-епідеміологічних норм, пишемо термінові повідомлення до територіальних відділів Держспоживстандарту. Крім того, у нас є громадська приймальня, куди кожен може прийти і написати скаргу про певні порушення», – розповіла Радіо Свобода пані Хижняк.

Більшість українців не звертають увагу на те, що їдять

Відвідування закладів швидкого харчування – швидкий шлях до проблем із здоров’ям і зайвою вагою, констатує дієтолог Ігнат Матасар. «Фастфуди взагалі не дуже корисна їжа. У фастфудах харчі готуються переважно на жиру, який використовується декілька разів. А яку якісну їжу можна приготувати в пережареній олії? Якщо ми хочемо збільшити масу народонаселення, то, безумовно, потрібно переходити на фастфуди». Їжа повинна бути збалансована і містити в собі вітаміни, мінеральні речовини, білки, жири, вуглеводи. Оскільки збалансована з широким асортиментом їжа сприяє здоров’ю організму, переконаний Ігнат Матасар.

Незважаючи на розквіт в Україні фастфудів, вибір у споживача залишається малим, зауважує телеведучий, письменник Юрій Макаров. Водночас багато українців не надають серйозного значення тому, що і як вони їдять. Перебив почуття голоду – і гаразд. «Починаючи із західного кордону, уже в Польщі й Чехії починаються якісь турецькі й в’єтнамські забігайлівки, коли ти можеш у зручній упаковці взяти із собою щось таке, що тобі замінить повноцінний обід. Ми вміємо отримувати задоволення, але не вміємо поважати своє тіло. Для француза пропустити обід – це немислимо, тобто він не буде економити час на їжу. Нам це не притаманно, поки що чи взагалі», – жалкує Юрій Макаров.

Перший фастфуд відкрили в Україні 20 років тому. Щороку їхня кількість зростає на 10%. Як констатують експерти, упродовж минулого року українці витратили у ресторанах швидкого харчування понад мільярд доларів.

Як Ви оцінюєте якість продукції у закладах швидкого харчування? Не побоюєтеся відвідувати такі заклади?
Віра, юрист: Я рідко, але заходжу в заклади швидкого харчування (раз-два на місяць). Мені здається, що якість продуктів не дуже добра. І сам принцип такого харчування нездоровий.
Андрій, інженер: Колись бував у закладах швидкого харчування, але зараз – обходжу їх десятою дорогою. Якість з’їдених мною страв була дуже різною. Я не завжди залишався задоволений, навіть смаком.
Ольга, фотограф: Намагаюся рідше ходити в такі заклади, бо боюся. Мені не віриться, що їжа там ідеальна і в абсолютно всіх закладах. Але доводиться, якщо додому їхати далеко.
Микола Пилипович, пенсіонер: Всі кажуть, що їжа у закладах швидкого харчування неякісна, однак ідуть туди і їдять. Я харчуюся, бо робота в мене така – цілий день не сиджу на місці. Правда, іноді траплялася мені недопечена випічка й недосмажене м’ясо.
Людмила, викладач: Раз у рік, якщо є така необхідність, можу пообідати. Перекусити ще можу, але щоб харчуватися таким їдлом постійно, ні.
  • 16x9 Image

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року.

  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG