Криза і компромат – два «К» агітації? Депутати ухвалюють закони, які можна порушувати? (Огляд преси)

Київ – Здавалося б, низка останніх скандалів («справа Лозинського», «Артек»...) повинні були б спричинити вибух у суспільстві. Але цього не сталося. Що це? – запитує газета «День». Загальна апатія? Емоційна атрофія? Тотальне розчарування у владі й звідси – байдужість? Журналісти газети спробували розібратися, як і чому суспільство реагує або ж не реагує на скандали. А ще експерти видання, після того, як на початку тижня президентська кампанія стартувала де-юре,сходяться на думці, що агітація провідних кандидатів на президентську посаду буде заснована на двох «К». Перше, це кризова тематика. Друге – компромат. Докладніше про скандали, реакцію на них суспільства і вибори йдеться в статті «Чи завжди «грязьові ванни» цілющі?»

Президентські вибори розпочалися з порушень законодавства, ґрунт для яких тихо підготували заздалегідь. Як стверджує газета «Нова», Закон про вибори Президента – чудовий приклад, як вигадують правила, щоб їх порушувати. Так, у документі йдеться про те, що до передвиборної агітації не належать офіційні повідомлення, а також відео, пов’язані з виконанням ними службових повноважень. Суть цієї шпарини в тому, щоб прем’єр, президент та спікер могли безперешкодно піаритися за державний кошт. Ще гірше зі словом «агітація». У Законі про вибори чіткого визначення їй немає. Як стверджує експерт «Нової», парламентські фракції не пропустили ті чи інші пункти у законі, щоб не постраждати від них самим.

Проблему благодійності бізнесменів під час кризи порушує газета «Діло». Видання пише, що незважаючи на те, що багато підприємств «заморозили» доброчинні наміри, лишилося чимало тих, де соціальні програми продовжуються. Причина: крім моральних аспектів, там знають, що благодійність безпосередньо впливає на репутацію, відтак, і на бізнес-показники.

Чи знають в уряді реальну ситуацію на ринку праці, про гострий дефіцит кваліфікованих робітників? Якщо так, то чому Кабмін прагне знищити в країні професійно-технічну освіту, перекладаючи фінансування ПТУ із державного на місцеві бюджети? Адже там на це навряд чи знайдуться гроші, переконані журналісти газети «Голос України». Подібну помилку свого часу зробили в Росії, і тепер на те, щоб відродити профтехосвіту, ладні вкласти в це 80 млрд. доларів. Тож, може, Україні варто врахувати чужий досвід, запитує видання.

(Київ – Прага)