Доступність посилання

18 Листопад 2017, Київ 13:24

Ірина Северін Кишинів – Росія втручається у внутрішні справи сусідніх держав: публічно підтримує своїх улюблених політиків і виявляє презирство до тих, хто її не влаштовує. Але рідко, принаймні у своїх європейських сусідів, Росія отримує той результат, який її задовольняє. Останній приклад – Молдова.

На парламентських виборах у квітні, а потім знову в липні, Кремль підтримував Комуністичну партію Молдови. Але в результаті ця партія втратила владу. Хоча комуністи зберегли 48 місць зі 101 в парламенті і є найбільшою фракцією, ніхто не захотів створювати коаліції з «улюбленцями Кремля».

Тепер виглядає, що Кремль зацікавився колишнім спікером молдовського парламенту Мар’яном Лупу. Влітку він покинув комуністів, щоб очолити Демократичну партію і тепер є головним кандидатом на посаду президента Молдови. Коли президент Росії Дмитро Медведєв їздив до Кишинева на саміт СНД, то відмовився від зустрічі зі своїм українським колегою Віктором Ющенком, але знайшов час для молодого Лупу. Медведєв виділив Лупу і серед молдовських політиків, бо не пішов на зустріч із новим прем’єром Молдови Владом Філатом. Очевидно, що Філата покарали за те, що він насмілився кілька разів згадати слово «НАТО».

Треба визнати, що Лупу робив все, що міг, щоб привернути увагу Медведєва. Але навіть він був здивований несподіваним прийомом. Коли Медведєв запропонував фотографам зняти їх разом, то Лупу виглядав розгубленим.

Можливо тому, що в той момент Лупу усвідомив, скільки може йому коштувати така честь. Зрештою, він мав помітити, що коли «вчорашня людина» Москви, колишній президент Молдови Володимир Воронін попросив про зустріч із Медведєвим, то отримав відмову. Щоб пом’якшити приниження, Воронін вирішив покинути країну на час саміту. Цікаво, чи Медведєв справді думав, що така образа колишнього фаворита – це добрий спосіб переконати Лупу бути разом із Росією?

Комуністи обіцяють бути принциповими

Нинішній політичний глухий кут у Молдові викликаний тим, що чотири парламентські фракції не можуть назбирати 61 голос, щоб обрати президента. Коаліції потрібно 8 голосів комуністів. Раніше демократи вже ділилися своїми голосами, коли допомогли обрати Вороніна президентом у 2005 році, щоб уникнути дострокових виборів. Лупу має підтримку серед комуністів, але остаточне рішення залежить від Вороніна.

Після саміту СНД партійне видання «Комуніст» написало, що фотографія Лупу з Медведєвим не допоможе йому стати президентом. А Воронін заявив однозначно, що комуністи не дадуть голосів Лупу.

Виглядає, що в комуністів прокинулося почуття власної гідності. Але, щоб здобути щиру підтримку виборців, вони не змогли достатньо модернізувати ні себе, ані країни, якою керували протягом останніх восьми років. Це змушує їх покладатися на російську підтримку і робить вразливими до російського впливу.

Тим часом хоча Альянс за європейську інтеграцію й далі наполягає на тому, щоб Лупу був кандидатом у президенти, його прозахідні партнери мають бути трохи збентежені підтримкою Медведєва і в приватних розмовах запитують, а що ж Москва захоче у відповідь від президента Лупу.

Чому політики з пострадянських держав так хочуть сфотографуватися з президентом Росії? Для сусідів Росії Москва переважно асоціюється з неочікуваними перекриттям газового вентиля, зростанням цін на енергоносії та ембарго, які підривають добробут усього суспільства. Тому є певна частина електорату, яка хоче уникнути такої кари, і хоче мати лідера, який може вгамувати подібний розгул стихії.

Популярність можна заслужити, а можна й зробити

Важко сказати, скільки такого електорату. Кремль має свої агенції в сусідніх державах, котрі працюють над поліпшенням іміджу Росії. Наприклад, Євразійський монітор (проект контрольованого Кремлем Всеросійського центру з вивчення громадської думки). Ясно, що такі опитування мають на меті не віддзеркалювати громадську думку, а сформувати її.

Кремль користується подібними методами вдома – контролює медіа, щоб вони «правильно» висвітлювали питання і потім оприлюднює опитування, дослідження і «експертну» думку, щоб посилити враження. Судячи з деяких коментарів російських лідерів, виглядає, що вони й самі починають вірити в історії, які створили.

Мар’ян Лупу, здається, став жертвою намагання розділити видиму популярність російського лідера. Але натомість він поставив під удар свої президентські шанси. З іншого боку, Президент України поїхав на саміт СНД, де не був раніше частим гостем, саме для того, щоб Медведєв дав йому відкоша. Це було сподівання на те, щоб трохи підняти слабенький рейтинг Ющенка в Україні, але це не той результат, якого хотіла Росія.

Можливо, зрештою стає очевидним, що політики в колишньому Радянському Союзі можуть більше скористатися від розбудови громадської підтримки, а не від намагань погрітися ілюзорною популярністю російських лідерів. Якщо вони в першу чергу будуть займатися тим, що піде на користь їхньому народу, то заслужать більше поваги у себе вдома. І в Кремлі також.

(Кишинів – Прага – Київ)

Ірина Северін – журналіст і політолог, яка працює у Кишиневі.

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG