Із американського боку Енергетичну раду очолили державний секретар Гілларі Клінтон та міністр енергетики Стівен Чу, а з європейського комісари Євросоюзу з закордонних справ Беніта Ферерро-Вальднер і з енергетичних питань Андріс Пієбалґс. Створення Ради оголосили спільно президент США Барак Обама і голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу.
Серед інших учасників саміту у Білому домі були віце-президент США Джо Байден, прем’єр-міністр Швеції, яка ці півроку головує в ЄС, Фредрік Райнфельдт, та координатор зовнішньої політики Євросоюзу Хав’єр Солана.
Насамперед учасники намагалися подолати істотні розбіжності щодо заходів боротьби з глобальним потеплінням і домовитися у принципі про угоду, яку сподіваються укласти й підписати у Копенгагені, коли там 7 грудня лідери США і Євросоюзу зберуться на кліматичний саміт. Вони прагнуть домовитись про заходи до зменшення викидів окисів вуглецю в атмосферу впродовж наступних 11 років.
Після наради у Білому домі президент Єврокомісії Баррозу сказав репортерам, що він тепер «більш певний, ніж кілька днів тому», що угода цілком досяжна.
Оглядачі, однак, зазначають, що Обама не може без підтримки Конгресу підписати кліматичну угоду, яка має замінити так званий Кіотський протокол від 1997 року, але серед законодавців поки що нема єдиної думки.
На минулому тижні Сенат почав обговорення законопроекту, що передбачає заходи примусу до американських компаній щодо викидів окисів вуглецю. Але навіть оптимісти сумніваються у можливості прийняття закону до саміту в Копенгагені.
Крім кліматичної теми, на зустрічі у Білому домі йшлося про Афганістан, про можливі санкції проти Ірану за його ядерні амбіції, про дальший розвиток трансатлантичної торгівлі та про шляхи сприяння процесові мирного врегулювання на Близькому Сході.
(Нью-Йорк – Прага – Київ)
Серед інших учасників саміту у Білому домі були віце-президент США Джо Байден, прем’єр-міністр Швеції, яка ці півроку головує в ЄС, Фредрік Райнфельдт, та координатор зовнішньої політики Євросоюзу Хав’єр Солана.
Насамперед учасники намагалися подолати істотні розбіжності щодо заходів боротьби з глобальним потеплінням і домовитися у принципі про угоду, яку сподіваються укласти й підписати у Копенгагені, коли там 7 грудня лідери США і Євросоюзу зберуться на кліматичний саміт. Вони прагнуть домовитись про заходи до зменшення викидів окисів вуглецю в атмосферу впродовж наступних 11 років.
Після наради у Білому домі президент Єврокомісії Баррозу сказав репортерам, що він тепер «більш певний, ніж кілька днів тому», що угода цілком досяжна.
Оглядачі, однак, зазначають, що Обама не може без підтримки Конгресу підписати кліматичну угоду, яка має замінити так званий Кіотський протокол від 1997 року, але серед законодавців поки що нема єдиної думки.
На минулому тижні Сенат почав обговорення законопроекту, що передбачає заходи примусу до американських компаній щодо викидів окисів вуглецю. Але навіть оптимісти сумніваються у можливості прийняття закону до саміту в Копенгагені.
Крім кліматичної теми, на зустрічі у Білому домі йшлося про Афганістан, про можливі санкції проти Ірану за його ядерні амбіції, про дальший розвиток трансатлантичної торгівлі та про шляхи сприяння процесові мирного врегулювання на Близькому Сході.
(Нью-Йорк – Прага – Київ)
