Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 10:26

За кілька днів (17 листопада) мине вже рік, як в Україні запровадили суворіші покарання за порушення правил дорожнього руху. Штрафи зросли в кілька разів. Зокрема, за водіння машини напідпитку – до майже 3 з половиною тисяч гривень, можливе і вилучення автомобіля, за перевищення швидкості - до 350 гривень. Водночас, за останнім опитуванням соціологів, три чверті українців не задоволені рівнем безпеки дорожнього руху. Як змінилися показники аварійності та смертності на автодорогах України?

Автодорожні реалії

Позаторік Україна була серед лідерів у Європі за числом загиблих в аваріях. Смертність на автошляхах була в середньому в 7 разів більша, ніж, наприклад, в Австрії та Німеччині. Позаторік щодобово на дорогах держави у середньому гинуло 26 осіб. Торік 21. А вже цього року 13 загиблих на добу, тобто вдвічі менше, ніж у 2007. За час дії нових штрафів вдалося приборкати сумну статистику ДТП, звітує заступник начальника департаменту ДАІ МВС України Сергій Будник. За його даними, Україна вже не входить до європейських лідерів з аварійності. «За таким показником, як кількість загиблих на 100 тисяч населення, Україна вже наближається до деяких країн Європи. Показник загиблих на 100 тисяч населення України становить 11,9 загиблих. В Угорщині 13, 1, а в Польщі - 14,8. Нам треба досягти таких показників, які є у Великобританії – 6,1 або в Швеції – 5,9».

Зі свого боку, народний депутат, голова підкомітету парламентського комітету національної безпеки і оборони Олександр Скибинецький дає іншу статистику. Він назвав становище із ДТП в Україні «прихованою епідемією». За його даними, Україна посідає чільне місце в Європі за кількістю жертв на мільйон автомашин – 961 загиблий. «Для порівняння, в США ця цифра складає 163 особи. Я особисто спостерігаю, що незважаючи на всі заходи, поведінка водіїв на дорогах не покращується», – говорить депутат.

Травми внаслідок ДТП є основною причиною смертності серед молоді від 15 до 29 років, зазначає Кетрін Елсіг, регіональний менеджер Глобального партнерства безпеки дорожнього руху в Європі й Центральній Азії, це проект Федерації червоного хреста і півмісяця. «Ми знаємо, що в 2008 році приблизно 7000 людей загинули на українських автошляхах. За смертністю на дорогах України ця держава посідає 4-е місце серед країн Європи. Також Україна в лідерах за кількістю загиблих пішоходів», – зазначила пані Елсіг.

Хабарі і нахабство

79% водіїв і 74% пішоходів, опитаних компанією Research&Branding Group, висловили незадоволення рівнем безпеки дорожнього руху в Україні. Респондентів турбує кепський стан доріг і низький рівень культури тих, хто за кермом. На нечемності, нахабності учасників дорожнього руху наголошують і самі водії, і пішоходи.

Тим часом у ДАІ стверджують, що за цей рік кількість травмованих учасників дорожнього руху зменшилася майже удвічі. Але все одно число поранених сягає десятків тисяч осіб – населення цілого міста (у попередні роки – 40 000, зараз – 30 000). Один із травмованих у ДТП – львів’янин Олег Мацієвський. Три роки тому в його «Москвич» врізався мінівен «Фіат». «Їхав на своїй фактично новій машині. Зупинився на знак «Поступися дорогою», пропускав машини з головної дороги. Ззаду у цей момент у мене врізався міні автобус. За кермом його був п’яний водій. Мене зібрали в лікарню, де довелося лікуватися». Гроші ж присуджені, як відшкодування (20 тисяч гривень), досі не виплачені, стверджує постраждалий у ДТП Мацієвський.

Збільшення розмірів штрафів не впливає на зменшення статистики ДТП, вважає депутат-бютівець Святослав Олійник, один із ініціаторів пом’якшення штрафних санкцій для водіїв-порушників. На його думку, паралельно зі збільшенням штрафів просто зросли ставки хабарів. «50-60 гривень – це типовий розмір хабара. Це в 3-4 рази менше штрафів, передбачених за те чи інше правопорушення. Краще, щоб водії платили ті ж 50-60 гривень, але до державного бюджету», – переконаний депутат.

Права «за сало»?

Телеведучий Ігор Моляр закликає не зводити проблему аварійності до низької культури водіїв. Коли людина за кермом плутає педаль газу із гальмами, а знак «В’їзд заборонено» зі знаком «Проїзд без зупинки заборонено», кількість ДТП знизити складно. «Така ситуація в нас не через відсутність культури на дорогах, а через порушення правил дорожнього руху. Виїзд на зустрічну смугу, або порушення розмітки, або неувага до дорожніх знаків... А все тому, що наші водії здебільшого дістають права, як кажуть, «за сало».

А заступник начальника департаменту ДАІ МВС України Сергій Будник переконує, що права зараз можна отримати тільки заслужено. «У Києві запроваджена програма «Водій», яка дає можливість у Департаменті ДАІ в режимі реального часу спостерігати, як іде здача іспитів кандидатами у водії. До кінця року такими системами будуть обладнані ще 10 областей».

Тим часом київським працівникам ДАІ начальство порадило накладати мінімальний штраф на порушників, коли ті визнають свою провину. Якщо, наприклад, водія зупинять і той не матиме полісу обов'язкового страхування, з винуватця можуть стягнути мінімум 425, а максимум 850 гривень. Щире розкаяння, за словами даішників, дозволяє карати по-мінімуму.


Чи безпечніше стало їздити українськими автошляхами після запровадження суворіших штрафів?
Анатолій, приватний підприємець: Трохи посунулася ситуація в кращий бік. Ми ще не звикли до цього, а штрафи не допоможуть, поки людина сама не зрозуміє.
Микола Андрійович, водій: Водії стали уважнішими. Під знаки не стають. Штрафи сильно вплинули на ситуацію.
Станіслав, водій: Коли буде культура поведінки на дорозі, буде правильне ставлення водія до водія, тоді все буде добре.
Денис, менеджер: У перший місяць народ злякався, а потім все повернулося, стало, як було.
Віталій, таксист: Ті, хто має більше грошей, то вони нічого не бояться, як хочуть, так і їздять.
  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG