Син головного гармаша війська Запорізького, дворянин, у перервах між битвами за Російську імперію робив винаходи, які згодом сколихнули увесь світ. Нині іменем Олександра Засядька навіть названо один із кратерів на Місяці.
«Видно, у нього якесь непоборне натхнення. Мабуть, тому, що досягнув уже мети свого життя», – записали про воєначальника й винахідника Олександра Засядька в артилерійському журналі. Він народився у 1779 році на Полтавщині, в селі Лютенька, яке свого часу Олена Пчілка називала «старим козацьким гніздом».
Захоплений військовою справою, відзначився як талановитий воєначальник, а зрештою отримав за героїзм орден Святого Георгія ІІІ ступеня – такий у Російській імперії, окрім нього, мали лише два офіцери.
Після виходу у відставку в 1815 році Олександр Засядько розпочав за власний кошт розробляти бойові ракети. Саме він згодом першим у світі винайшов кілька типів бойових запалювальних та гранатних ракет і налагодив їх виробництво, заснувавши перший у Російській імперії ракетний завод.
Українське слово у ракетній справі
До 230-річчя Олександра Засядька до Києва приїхали полтавчани – розповісти про славетного співвітчизника. За словами голови Полтавської обласної державної адміністрації Валерія Асадчева, на Полтавщині про Засядька пам’ятають і навіть видають цього року книгу «Славетні імена Полтавщини. Олександр Засядько». «Це взагалі з його іменем і виникло слово «ракета». Він фактично перший, хто дав теоретичну формулу, визначив ракету як снаряд, який має міждистанційне сполучення», – наголошує Асадчев.
Пам’ятають про Олександра Засядька і в Національній академії наук України. У своєму привітанні президент НАНУ Борис Патон зазначив, що саме Засядька можна вважати засновником вітчизняного ракетобудування й космонавтики, адже винахідник усе життя мріяв, щоб людство від бойових ракет нарешті прийшло до ракет міжпланетних. «Його визначні відкриття й винаходи стали не лише вагомим внеском у розвиток військового мистецтва, але й важливою віхою у довгому і тернистому шляху людини до зірок», – йдеться у привітанні президента НАНУ.
Тим часом у Полтавській облдержадміністрації нарікають: кілька років безрезультатно намагаються повернути у державну власність приміщення колишнього кадетського корпусу, де свого часу навчався Олександр Засядько. Хотіли зробити музей, проте досі не можуть розшукати власників будинку.
(Київ – Прага)
«Видно, у нього якесь непоборне натхнення. Мабуть, тому, що досягнув уже мети свого життя», – записали про воєначальника й винахідника Олександра Засядька в артилерійському журналі. Він народився у 1779 році на Полтавщині, в селі Лютенька, яке свого часу Олена Пчілка називала «старим козацьким гніздом».
Захоплений військовою справою, відзначився як талановитий воєначальник, а зрештою отримав за героїзм орден Святого Георгія ІІІ ступеня – такий у Російській імперії, окрім нього, мали лише два офіцери.
Після виходу у відставку в 1815 році Олександр Засядько розпочав за власний кошт розробляти бойові ракети. Саме він згодом першим у світі винайшов кілька типів бойових запалювальних та гранатних ракет і налагодив їх виробництво, заснувавши перший у Російській імперії ракетний завод.
Українське слово у ракетній справі
До 230-річчя Олександра Засядька до Києва приїхали полтавчани – розповісти про славетного співвітчизника. За словами голови Полтавської обласної державної адміністрації Валерія Асадчева, на Полтавщині про Засядька пам’ятають і навіть видають цього року книгу «Славетні імена Полтавщини. Олександр Засядько». «Це взагалі з його іменем і виникло слово «ракета». Він фактично перший, хто дав теоретичну формулу, визначив ракету як снаряд, який має міждистанційне сполучення», – наголошує Асадчев.
Пам’ятають про Олександра Засядька і в Національній академії наук України. У своєму привітанні президент НАНУ Борис Патон зазначив, що саме Засядька можна вважати засновником вітчизняного ракетобудування й космонавтики, адже винахідник усе життя мріяв, щоб людство від бойових ракет нарешті прийшло до ракет міжпланетних. «Його визначні відкриття й винаходи стали не лише вагомим внеском у розвиток військового мистецтва, але й важливою віхою у довгому і тернистому шляху людини до зірок», – йдеться у привітанні президента НАНУ.
Тим часом у Полтавській облдержадміністрації нарікають: кілька років безрезультатно намагаються повернути у державну власність приміщення колишнього кадетського корпусу, де свого часу навчався Олександр Засядько. Хотіли зробити музей, проте досі не можуть розшукати власників будинку.
(Київ – Прага)
