Матеріали з життя Павла Скоропадського періоду 1930-х років отримали Український інститут національної пам’яті та Музей гетьманства. Це – понад дві тисячі електронних копій із архівів Служби зовнішньої розвідки та декілька оригіналів.
У Службі зовнішньої розвідки розповіли: після Другої світової війни радянські органи державної безпеки виявили документи в архівах Міністерства внутрішніх справ Німеччини та канцелярії української організації «Громада» у Берліні.
Голова Служби Микола Маломуж зазначає, що доступ до цих матеріалів в Україні отримали лише зі здобуттям незалежності. «Свого часу вони були направлені до Москви, а пізніше передані до органів держбезпеки України. Тривалий час документи були під забороною. Проте період незалежності дав можливість опрацювати ці матеріали», – каже він.
У листах – про українські справи
Більшість переданих документів – особисте листування Павла Скоропадського з сином Данилом. Він, як і батько, намагався об’єднати ідеї українського визвольного руху, подорожуючи різними країнами світу.
За словами голови Українського інституту національної пам’яті Ігоря Юхновського, листи Скоропадського мають велике значення для дослідження розвитку гетьманської справи в Україні. «Це листи між батьком і сином про різні українські справи. Дуже важливо знати геть усе про великих українців. Ми повинні розуміти, що Україна – це країна державної нації, й українці завжди боролися за незалежну державу», – наголошує пан Юхновський.
Після зречення влади у 1918 році, останній український гетьман Павло Скоропадський переїхав до Німеччини. Проте й за межами України він не відмовився від активної політичної діяльності та ідеї гетьманської України. У 30-х роках прихильники Скоропадського об’єдналися в Союз гетьманців-державників, і згодом філії гетьманського руху з’являються не лише по всій Європі, але й за океаном.
Напередодні розвідка передала до музеїв матеріали з діяльності Симона Петлюри – політичного опонента Скоропадського. На думку істориків, подальше розсекречення документів періоду Гетьманату та Директорії дозволять якнайповніше відтворити українську історію дорадянської доби.
(Київ – Прага)
У Службі зовнішньої розвідки розповіли: після Другої світової війни радянські органи державної безпеки виявили документи в архівах Міністерства внутрішніх справ Німеччини та канцелярії української організації «Громада» у Берліні.
Голова Служби Микола Маломуж зазначає, що доступ до цих матеріалів в Україні отримали лише зі здобуттям незалежності. «Свого часу вони були направлені до Москви, а пізніше передані до органів держбезпеки України. Тривалий час документи були під забороною. Проте період незалежності дав можливість опрацювати ці матеріали», – каже він.
У листах – про українські справи
Більшість переданих документів – особисте листування Павла Скоропадського з сином Данилом. Він, як і батько, намагався об’єднати ідеї українського визвольного руху, подорожуючи різними країнами світу.
За словами голови Українського інституту національної пам’яті Ігоря Юхновського, листи Скоропадського мають велике значення для дослідження розвитку гетьманської справи в Україні. «Це листи між батьком і сином про різні українські справи. Дуже важливо знати геть усе про великих українців. Ми повинні розуміти, що Україна – це країна державної нації, й українці завжди боролися за незалежну державу», – наголошує пан Юхновський.
Після зречення влади у 1918 році, останній український гетьман Павло Скоропадський переїхав до Німеччини. Проте й за межами України він не відмовився від активної політичної діяльності та ідеї гетьманської України. У 30-х роках прихильники Скоропадського об’єдналися в Союз гетьманців-державників, і згодом філії гетьманського руху з’являються не лише по всій Європі, але й за океаном.
Напередодні розвідка передала до музеїв матеріали з діяльності Симона Петлюри – політичного опонента Скоропадського. На думку істориків, подальше розсекречення документів періоду Гетьманату та Директорії дозволять якнайповніше відтворити українську історію дорадянської доби.
(Київ – Прага)
