Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 12:06

Невідомий Скоропадський: музеї поповнюють документами


Передані документи та особисті речі у Музеї гетьманства

Київ – Служба зовнішньої розвідки України передала до музеїв понад дві тисячі архівних матеріалів, які безпосередньо стосуються життя останнього українського гетьмана Павла Скоропадського. Відтак охочі можуть більше довідатися про цю історичну постать.

Матеріали з життя Павла Скоропадського періоду 1930-х років отримали Український інститут національної пам’яті та Музей гетьманства. Це – понад дві тисячі електронних копій із архівів Служби зовнішньої розвідки та декілька оригіналів.

У Службі зовнішньої розвідки розповіли: після Другої світової війни радянські органи державної безпеки виявили документи в архівах Міністерства внутрішніх справ Німеччини та канцелярії української організації «Громада» у Берліні.

Голова Служби Микола Маломуж зазначає, що доступ до цих матеріалів в Україні отримали лише зі здобуттям незалежності. «Свого часу вони були направлені до Москви, а пізніше передані до органів держбезпеки України. Тривалий час документи були під забороною. Проте період незалежності дав можливість опрацювати ці матеріали», – каже він.

У листах – про українські справи

Більшість переданих документів – особисте листування Павла Скоропадського з сином Данилом. Він, як і батько, намагався об’єднати ідеї українського визвольного руху, подорожуючи різними країнами світу.

За словами голови Українського інституту національної пам’яті Ігоря Юхновського, листи Скоропадського мають велике значення для дослідження розвитку гетьманської справи в Україні. «Це листи між батьком і сином про різні українські справи. Дуже важливо знати геть усе про великих українців. Ми повинні розуміти, що Україна – це країна державної нації, й українці завжди боролися за незалежну державу», – наголошує пан Юхновський.

Після зречення влади у 1918 році, останній український гетьман Павло Скоропадський переїхав до Німеччини. Проте й за межами України він не відмовився від активної політичної діяльності та ідеї гетьманської України. У 30-х роках прихильники Скоропадського об’єдналися в Союз гетьманців-державників, і згодом філії гетьманського руху з’являються не лише по всій Європі, але й за океаном.

Напередодні розвідка передала до музеїв матеріали з діяльності Симона Петлюри – політичного опонента Скоропадського. На думку істориків, подальше розсекречення документів періоду Гетьманату та Директорії дозволять якнайповніше відтворити українську історію дорадянської доби.

(Київ – Прага)
  • 16x9 Image

    Олена Ремовська

    Журналіст Радіо Свобода з 2009 року. Автор і ведуча щотижневої радіопрограми «Деталі». Автор дослідження «Говорить Радіо Свобода: Історія Української редакції» (2014).

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG