Доступність посилання

15 Грудень 2017, Київ 22:45

Газова ставка Путіна


Прем’єр-міністри України і Росії Юлія Тимошенко і Володимир Путін. Ялта, 19 листопада 2009 року

Прага – Економічна доцільність чи політична вигода? Що стало ціною домовленостей між Києвом та Москвою щодо зменшення обсягів газу, який Україна має купувати наступного року, та зобов’язань Росії не штрафувати Україну за цьогорічний недобір газу?

У наступному році Україна купуватиме російський газ у середньому по 280 доларів за тисячу кубів, що відповідає європейському рівневі – так заявив у середу речник «Газпрому» Сергій Купріянов. За його словами, в результаті змін до російсько-українських газових контрактів «Газпром» втрачає близько 5 мільярдів доларів прибутку.

У документах, підписаних напередодні представниками «Газпрому» та «Нафтогазу», йдеться про скорочення обсягів газу, який Україна має купувати у 2010 році, та про відмову від принципу take or pay («бери або плати») стосовно цьогорічного недобору палива українською стороною.

Експерти погоджуються, що ці зміни вигідні насамперед Україні. Чому ж на це погодилася Росія?

Москва поступилася меншим, щоб залишитися з більшим – так Радіо Свобода прокоментував ситуацію український експерт Олександр Нарбут. «Це здоровий глузд та поступка Росії, яка переслідує мету залишити недоторканними інші умови контракту, який був підписаний у січні цього року, – зазначає експерт. – Інші умови – це і є тією пасткою, яка залишається відкритою. Маю на увазі не тільки загальний принцип take or pay, але і ті безпрецедентно високі ставки за невчасне отримання коштів та неадекватно низьку ставку на транзит».

Економічна доцільність як політичні домовленості

В останніх газових домовленостях між Києвом та Москвою на першому місці стоїть економічна доцільність, вважає російський експерт Станіслав Белковський. У середньостроковій та довгостроковій перспективах попит на російський газ знижуватиметься і в Україні, і в Європі.

До того ж протягом останнього часу ціни палива за спотовими контрактами стали нижчими, ніж за довгостроковими, на які завжди робив ставку «Газпром». Тож у цій ситуації Москві не залишалося нічого іншого, як йти на поступки споживачам та транзитерам російського газу.

Разом із тим, зазначає Белковський, останні домовленості були виставлені сторонами як політичні. «І для Юлії Тимошенко, і для Володимира Путіна є дуже вигідним позиціонувати це як політичну домовленість. Таким чином Путін приховує складну економічну ситуацію для «Газпрому», особливо у стратегічному сенсі. А для Юлії Тимошенко це вигідно позиціонувати як велику перемогу у відносинах із Росією», – каже російський експерт.

Ставка на Тимошенко

Внесення змін до газових контрактів, на думку оглядача Радіо Свобода Вадима Дубнова, – це підтримка Москвою в особі Володимира Путіна Юлії Тимошенко як кандидата на Президента. Однак Дубнов зазначає, що у цій ситуації переважає прагматизм.

«Можливо, це сталося через більший досвід роботи з нею в газовій сфері, адже в Януковича особливих моментів щодо цього не було. Тож, думаю, прагматизм у газових відносинах знайшов своє відображення в цьому виборі», – вважає Дубнов.

Експерти погоджуються, що зміни до контрактів вирішують українсько-російські газові суперечки, проте лише на короткий час. Як же енергетичні питання вирішуватимуться далі, залежатиме від результатів президентських виборів в Україні.

Між тим Віктор Ющенко вимагає від Кабінету Міністрів не зупинятися на досягнутому і невідкладно продовжити переговори з Росією щодо перегляду газових контрактів, заявив міжнародний уповноважений Президента з питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський. Основними проблемами, зазначає Соколовський, сьогодні залишається «несправедливо завищена ціна на газ для України, вдвічі занижена транзитна ставка та несиметричні умови відповідальності за невиконання зобов’язань».

(Прага – Київ)
  • 16x9 Image

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG