Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 23:14

Олександр Мельниченко: Антимонопольний комітет здатний сприймати виклики нинішнього життя


Олександр Мельниченко

Дійова особа – Олександр Мельниченко, виконувач обов’язків голови Антимонопольного комітету України.


– Роман Скрипін: Сьогодні у нас «Дійовою особою» є голова Антимонопольного комітету, точніше, виконувач обов’язків голови – Олександр Мельниченко. Багато довелось почитати про діяльність Антимонопольного комітету. Але те, що збентежило, – це те, що Ви досі виконувач обов’язків голови. Чого ж воно так? Це з 2008 року.


– Олександр Мельниченко: Пане Романе, запитання, швидше, не до мене, а до Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України. Власне, у мене є займана посада, вона називається так: перший заступник комітету голови антимонопольного комітету державно уповноважених. Цю посаду я обіймаю на підставі рішення уряду минулорічного на сім років. І тому після того, як відбулося рішення Кабінету Міністрів про те, щоб покласти на мене виконання обов’язків голови Антимонопольного комітету, в такий іпостасі я перебуваю з жовтня минулого року, ситуація на сьогодні не змінилася і залишається такою.

Справа в тому, що, відповідно до Конституції України і Закону про Антимонопольний комітет України, голову антимонопольного комітету України призначає Верховна Рада на посаду за поданням Прем’єр-міністра України. На сьогодні такого рішення немає, тому я повинен виконувати свою місію.

– Дивна ситуація виходить. Перший момент: чи це не зв’язує Вас у діях, оця приставка «виконувач обов’язків»?

– Існує такий підхід, такі слова, така думка про те, що між головою Антимонопольного комітету і виконувачем обов’язки голови комітету – прірва. Насправді, я намагаюся працювати так, щоб у випадку виходу з цієї приставки «ВО», повертатися на посаду першого заступника, або приймати якісь інші рішення кадрові, моя совість була і перед колективом Антимонопольного комітету і перед суспільством чистою.

– Ви ж на господарстві лишились, так виходить, тобто голови більше там немає чинного, якого Верховна Рада не затвердила, Ваш попередник пан Костусев займається своїми справами. А Ви от на господарстві лишились, і Вам доручили.

Другий момент. Добре, Ви пояснили, зв’язані або не зв’язані по руках і ногах, у Вас є відповідальність, зрештою, Вам працювати там, незалежно від того, Ви будете головою або хтось інший. Але тут є один момент: Верховна Рада, їй було не до того, можливо, парламент не ухвалив такого рішення. Виходить, що Вас уряд призначив виконувачем обов’язків. І в такому випадку законодавчий орган відсувається від контрольної функції над Антимонопольним комітетом. І Ви повністю підлеглий Юлії Тимошенко, Прем’єр-міністра, яка як хоче, так і чинить.

– Насправді, пане Романе, Ви перебільшили. Парламентський комітет з економічної політики Верховної Ради є, так би мовити, куратором Антимонопольного комітету. Простіше кажучи, це той парламентський комітет, через який проходить звіт Антимонопольного комітету щорічний, який має потім лягти на площину трибуни Верховної Ради України.

Швидше, можна говорити про те, що над нами дуже багато є сьогодні інстанцій, які ретельно контролюють діяльність антимонопольного комітету
Я Вас запевняю, щодня на моєму письмовому столі з’являються запити народних депутатів України. З’являються документи, які надходять із прокуратури, генеральної, інших прокуратур з’являються документи, які надходять від центральних, інших органів виконавчої влади. Зовсім недавно закінчила перевірку Антимонопольного комітету Рахункова палата України. І не буває такого року чи навіть кварталу, де б якась група, перевіряючи, не покинула стіни Антимонопольного комітету.

Ви не сприймайте це, що я скаржусь. Навпаки, я вважаю, що кожна перевірка трішечки нам надає антимонопольного зору. Він покращується, а не погіршується. І про це я можу засвідчити цифрами на руках, які сьогодні є, про діяльність Антимонопольного комітету.

Наприклад, чи довіряє нам суспільство чи ні? Для мене це і для моїх колег дуже важливе питання, тому що з моменту, як я став виконувачем голови комітету, мною була поставлена задача перед територіальними відділеннями, а у нас 27 їх таких в одних тільки обласних центрах, в АРК Крим, в Севастополі та Києві. І це невеличкий апарат, це не французький антимонопольний комітет, де працює 4.5 тисяч працівників.

І
Ми поставили завдання зосередити свою увагу виключно на тих питаннях, якими живе український бізнес, який потребує захисту, і українська родина, яка живе щоденним життям і потребує врегулювання проблем – на ринках продовольства, транспорту, зв’язку, нафти, бензинів, будівельних матеріалів, лікарських засобів...
. І цей перелік я можу продовжувати ще декілька хвилин. І ми прагнемо довести, що ми працездатні, що ми не тільки волелюбні, але що ми здатні сприймати ті виклики, які нам дає сьогоднішнє життя.

Ми приклади можемо наводити скільки завгодно, ми можемо зараз поговорити про дії комітету на ринках лікарських засобів, які відбулися зовсім недавно і ще продовжують, на ринку, скажімо, авіапального, кабельного телебачення тощо. На мій погляд, те, що зростання на одну тисячу заяв до антимонопольного комітету відбулося за цей рік порівняно з минулим роком на цю дату, свідчить про те, що люди бачать у нас своїх захисників.

– У нас Прем’єр-міністр, власне, і хизується тим, що вона захищає всі верстви населення, незаможні, бідні, що вона ледь не благочинною діяльністю займається. Власне, в цьому ключі і запитаю, тому що Ви, все ж таки, як не крути, Ви призначені урядом, тобто Ви підконтрольні уряду. І виходить, що Ви можете бути зручним інструментом для досягнення політичних цілей.

От Ви самі згадали про оці всі речі. Скажімо, медикаменти. У нас є ринок, усталений ринок медикаментів. Там хіба є якась природна монополія, яка виготовляє і продає. Аптеки у недержавній власності, це приватний бізнес, фармацевтика – теж приватний бізнес. Можна говорити лише про один випадок, коли монопольно одна компанія може випускати ліки проти свинячого, каліфорнійського, грипу, і, власне, там відбулися, як кажуть журналісти, махінації: за завищеними цінами були закуплені ліки через посередника, а не конкретно в компанія виробника, «Таміфлю», я маю на увазі.

– Пане Романе, я почну трохи, може, Вам здасться, здалеку, тому що я повинен пояснити, що таке Антимонопольний комітет, його взаємини з Кабінетом Міністрів, з Верховною Радою. Ми є конституційний орган, ми є державний орган зі спеціальним статусом. Що ці слова означають на практиці? Те означають, що в діяльність антимонопольного комітету не має права втручатися ніхто.

І насправді,
Я можу Вам засвідчити зараз абсолютно перед нашими слухачами, що не було такого випадку, де б уряд, або Верховна Рада, або Секретаріат Президента втрутився в діяльність Антимонопольного комітету. Тобто вони можуть нам дати доручення дослідити якесь питання – і не більше того
.

При ухваленні рішення ми незалежні. І я поставив жорстко питання перед своїми підлеглими в територіальних відділеннях, головами відділень: не дай Бог, хтось із керівників місцевої влади втрутиться в діяльність антимонопольного комітету України. Це буде розмова персонально зі мною, з колегіальним органом Антимонопольного комітету. Уряд з нами працює дуже ошатно. Я скажу, що мені комфортно працювати з цим урядом в силу того, що ми працюємо як партнери, ми працюємо на паралельних курсах.

Візьмемо ту ж ситуацію на ринках ліків. Я теж вважав так, як Ви, до недавнього часу, до минулого року, до осені, що у нас в Україні ринок фармацевтики, ринок лікарських засобів суперконкурентний. У нас дійсно 23 тисячі аптек і аптечних пунктів. Здавалось би, шалена конкуренція, споживач має право вибору. Але про що засвідчила ситуація минулого року, в жовтні: раптом ціни паралельно на всій території України зросли паралельно на небувалу величину.

Ми миттєво розпочали розслідування, дуже складне розслідування, виявили, що, виявляється, в Україні є 15 найкрупніших оптових постачальників ліків сюди на територію України, які тримають 70% ринку. Де тут конкуренція, де тут змагання?

– 15 постачальників – це ж не один постачальник. І що, ці 15 між собою змовились?

– Мовою закону це називається «олігополія ринку», тобто ринок з обмеженою кількістю учасників. І сама їх поведінка свідчить про те, що вони можуть змовитись.

– Якщо курс долара змінився, причому змінився різко, і це якраз відбулося в той час, який Ви пригадуєте, восени минулого року, пам’ятаємо ці всі стрибки, невпинне зростання. Люди, фактично імпортери, вони ліки закуповують, привозять в Україну. Якщо зріс курс долара, то ціна на ліки відповідно зросла, тому що помінялося співвідношення до гривні.

– Я пропоную дочекатися завершення розслідування по цій справі, воно завершиться в грудні-січні. І ми оголосимо своє рішення, яке засвідчить, яким насправді є ринок. Але
Ситуація, яка відбулася в Україні 23 жовтня уже цього року, 23 і до кінця жовтня, засвідчила, коли було оголошено про епідемію, і за всіма конкуренційними законами, де ціну на товар визначає попит і пропозиція, де ми, споживачі, повинні бути диктаторами на конкурентному ринку, а виявилось, що ми заложники і нас власники, які тримають великі аптечні мережі, практично поставили на коліна
.

Як уряд не змирився з цим, він застосував свої засоби протидії проти цього явища, і ми розпочали розслідування, провели по Україні 269 перевірок. Причому перевіряли не дрібні аптеки, а мережі, які охоплюють десятки і сотні аптек. Мало того, ми зараз не завершуємо, продовжуємо розслідування і порушили справу по низці наших українських аптек, про які ми ще поки нічого не говорили, і виявили там ознаки порушення конкуренційного законодавства.

І якщо Ви пам’ятаєте, я одразу виступив публічно і сказав, що якщо власники і менеджери оцих аптечних мереж зреагують і знизять ціни негайно до величини на 23 жовтня, ми будемо обов’язково санкції накладати конкуренційно-фінансові, вони передбачають відповідність до 20% річного обороту компанії. Але крім того, що ми будемо це робити, ми будемо ставити питання про те, щоб була повернута ціна колишня і були принесені вибачення суспільству.

І скажу, так, процес такий іде. Сьогодні порушено 93 справи по всіх теренах України, які перебувають в стадії розслідування, ухвалено близько 40 рішень на вчорашній вечір, і цей процес продовжується. Я єдине хочу сказати, що якщо якийсь бізнес наш, український, який має працювати виключно на нас, українців, спробує в цій ситуації з політичною конкуренцією, яка зараз розгортається, спробує використати її на свою користь для того, щоб отримати надприбутки, це не пройде. Це моє публічне застереження, яке я, власне, вже робив і ще раз зроблю.

– Слухач: Місто Хуст, Закарпатська область. Йосип Іванович Вас турбує. Скажіть, пане Мельниченко, на якій основі наша українська медицина попала в площину мафіозних структур і яка боротьба з цим ведеться?

– Відповідь може бути єдиною. Звичайно, Антимонопольний комітет не займається тими структурами, які назвав наш шановний слухач. Антимонопольний комітет займається дослідженням двох речей.

Ті, що думають, що Антимонопольний комітет відповідає за ціни в державі – це помилка. Антимонопольний комітет відповідальний за захист конкуренції, змагальність і створення рівних прав. І там, де є монополія, є зловживання монополією, ці дії мають бути припинені. Або якщо змовились між собою підприємства, нас цікавлять великі мережі, великі компанії, а не дрібні, звичайно
.

– Слухач (переклад): Хамство ви чините.

Роман Скрипін: Ви про що?

– Слухач (переклад): Я от слухаю радіо «Мелодія». Які питання можуть бути, якщо я до вас не можу додзвонитися, у вас підставні люди.

Роман Скрипін: Є інший слухач, послухаємо, може, там будуть інші емоції.

– Слухач: От з приводу антимонопольної діяльності на Україні. У нас високий процент на кредитному ринку, це свідчить про монополізацію економіки, Ви погоджуєтесь?

– На кредитному ринку чого саме?

– Слухач: Кредитний процент за гроші.

– Висока кредитна ставка, Ви хотіли сказати.

– Слухач: Бідні люди і високі ціни. Якщо у нас є багато прикладів монополізації явних таких, коли на ринку освітніх послуг діють державні установи, які фінансуються з бюджету і здійснюють послуги за гроші, продають послуги, і існують недержавні установи, які не підтримує держава, які в тих же самих умовах існують, про що можна говорити? І антимонопольне законодавство не працює чому?

– Перш за все, якщо говорити про ринок кредитних послуг або подивитися на ринок банківських послуг, то в Антимонопольного комітету теж є ціла низка запитань до функціонування цього ринку. І вони поставлені були в листі, моєму прямому зверненні до голови Національного банку України пана Стельмаха, якому ми пообіцяли підставити міцне антимонопольне плече, але єдиною умовою вторгнення антимонопольного комітету, втручання у цей ринок було безумовне подання паном Стельмахом антимонопольному комітету позицій відносно того, де він бачить межі цього втручання.

Чому я про це говорив? Тому що Національний банк несе повну відповідальність за ринок банківських послуг. Я хочу сказати про те, що антимонопольний комітет готовий втрутитися в ринок банківських послуг і діяльність комерційних банків на цьому ринку, але умовою є те, щоб Національний банк як національний регулятор, що несе повну відповідальність за те, що там відбувається, вніс комітету вмотивоване подання. Це було змістом мого звернення. На жаль, Національний банк, чи на щастя, сказав, що вони не вбачають підстав для втручання антимонопольного комітету.

Щодо освіти, то законодавство працює.
Ми перевірили в цьому році, лише в цьому році, 25 університетів, які готують правознавців і 25 університетів, які готують стоматологів. І виявили, що немає належно випрацюваної методики визначення ціни на послугу, де відбувається перехресне субсидіювання, де порушується ціла низка інструкцій, які працюють в цій сфері
. Тому винесли міносвіти обов’язкові для виконання вимоги щодо розробки відповідної методики, яка врегулює ці питання.

На мій погляд, це буде сприяти тому, що ціна на підготовку фахівців вишами нашими буде підставною. І кожен батько, кожна матір, яка направляє свою дитину, або кожен студент зможе з’ясувати чому і які саме гроші він платить за підготовку юриста, економіста, інженера.

– Слухач (переклад): Я Анатолій. Ви зараз кажете, що Ви робите якісь кроки, ухвалюєте рішення, а чи контролюєте Ви їх виконання? От конкретно по «Воля Кабель», де вони примусово нав’язали населенню свої послуги, встановили ціни надвисокі. І Ви винесли постанову, оштрафували їх. А далі?

– Відповідь на це питання абсолютно чітка і проста. Дійсно, Антимонопольний комітет виявив зловживання монопольним становищем на ринку «Волі Кабель» і не лише в Києві, а ще в 12 регіонах України, розпочав розслідування. Перша справа київська, перше рішення було прийняте з липня цього року. Ми оштрафували «Волю Кабель», три пов’язані між собою структури, на загальну суму три мільйони гривень.

Але не це головне, споживачам це нецікаво. Їх цікавить ціна на послуги. Ми поставили вимогу зниження ціни на послуги, тому що вбачаємо для цього всі економічні підстави.

– Яку саме послугу?

Слухач: Програмну послугу, що надається всім нам через кабель.

– Там просто є різниця: або ви тюнер ставите, або без тюнера.

Олександр Мельниченко: Може бути, звичайно, так. Але так чи інакше ціна на певний пакет, особливо, на соціальні пакети, ми переконані, завищена. І мало того, ми виграли перший судовий процес. Після цього процесу для того, щоб не втягнути суспільство, тому що я вважаю, що тут антимонопольний комітет є захисником інтересів суспільства і киян, мільйонів киян. Уявіть собі, 455 тисяч абонентів обслуговуються лише в Києві «Волею Кабель».

Ми поставили вимогу щодо зниження ціни, і я запропонував зараз утворити робочу групу. І перебігають останні дні виконання цієї нашої пропозиції «Волею Кабелем», і ми повинні в межах цієї робочої групи опрацювати питання зниження ціни і припинення скаржень. Тому що судовий вирок може продовжуватись Але я впевнений в нашій правоті. Мало того, я вважаю, що ціна на послуги «Воля Кабель» по всій території України завищена на ці соціальні пакети.

– А чому у них немає конкурентів досі?

– Тут дуже все просто. Кабель входить в будинок. Якщо ще один власник чи ще одна інвестиція увійде і почне працювати ще один суб’єкт господарювання, з’явиться ще один кабель, добре, може цей будинок розділитися навпіл, але все – далі інтересу у інвестора вкладати гроші в розвиток цієї мережі немає. Новий, третій кабель сюди не ввійде. Тому ми можемо говорити про майбутнє, коли буде розвинуте ефірне телебачення, це інші засоби. Є ціла низка інших речей, які пов’язані з технологічною революцією. Це вже питання майбутнього, а ми живемо сьогодні.

– Що цікаво, в Німеччині цифрове ефірне телебачення, Німеччина вже спровадила цифрове, то там в ефірі більше телеканалів, ніж у кабельній мережі. І це безкоштовно. Не безкоштовно, тому що є податки, але все одно послуга коштує набагато менше, ніж ті, що надає кабельний оператор.

– Пане Романе і пане Анатолій, я Вас запевняю, що антимонопольний комітет захистить інтереси багатьох споживачів. Ми поставили мету і ми до неї прийдемо. Ми впевнені в своїй правоті. Ми чекаємо завершення переговорів з «Волею Кабель».

– Слухач: Це Анатолій Сторожук, голова селянсько-фермерського господарства. Скажіть, наскільки спроможні, зокрема і Ви, в межах своїх службових повноважень припинити системні правопорушницькі дії, які вчиняються не тільки відносно мене, а й інших мені подібних голів фермерських господарств і дрібних агропідприємств. А що саме: зокрема і в нашому районі Полтавської області маються такі випадки – фактично позбавляють людей врожаю.

Приїжджають, обмолочують врожай, насіння соняшника, у моєї матері близько 55 тонн було привласнено іншим підприємцем тільки через те, що він має злочинні зв’язки з правоохоронцями. І якщо конкретно я Вам направлю заяву про діяння з ознаками злочинів, Ви хоча б спроможетесь переслати ці заяви про діяння з ознаками злочинного зловживання владою в генеральну прокуратуру.

– Але як це стосується антимонопольного комітету?

– Слухач: Відповідаю. Зловживання монопольним становищем в Україні має висхідну таку…

– Ви маєте на увазі монополію на владу і безкарність?

– Слухач: На злочинну монополію влади.

– Я абсолютно Вас підтримую. Це крик душі. Я переконаний, за цим дзвоником стоять тисячі тисяч.

– Людина говорить що? Порушники закону залишаються безкарними, тому що є монополія на владу. До речі, людина якщо Вам направить, чи зможете допомогти?

– Звичайно, все зроблю для цього. І робиться це таким чином: якщо питання не відноситься до компетенції антимонопольного комітету безпосередньо, ми передаємо ці питання генеральному прокурору, або обласному прокурору, або в міністерство внутрішніх справ, або в Службу безпеки України і контролюємо, що далі відбувається.

– Якщо Ви повертаєте справу на місце, там людина говорила про монополію влади на місці, і знову все залишається безкарним.

– Зрозуміло, що
Антимонопольний комітет всіх проблем не вирішить, це очевидно. Якщо все суспільство буде налаштоване, створена відповідна вертикаль влади, будуть працювати закони, Конституція
. Це я говорю банальні речі, але які не можу не сказати на оцю біль, яку тільки що висловив слухач.

– Найефективніший контроль за владою або за монопольною владою – це завжди було громадянське суспільство, яке в Україні ще не розвинулось до такого ступеня, коли скандал спричиняє або правопорушення, автоматично призводить до того, що той чиновник або посадовець, який зловживає владою, потрапляє за грати. У нас закон не один для всіх, як виявляється.

– Я в цей час стаю оптимістом, тому що я вважаю, що Україна йде таким шляхом, який обов’язково буде десь, на якомусь етапі сформований під гаслом: «Правове суспільство в державі побудовано».

Що стосується, наприклад, чергового випадку, який ми розглядали буквально вчора-позавчора. Є така археологічна служба в Україні. Зрозуміло, що коли відводяться земельні ділянки для селян, ніхто не повинен вимагати у них спеціального експертного висновку, який коштує більше тисячі гривень. А такі висновки вимагаються місцевою владою.

Ми на вівторок виносимо це питання на засідання антимонопольного комітету України. Я запросив на це засідання міністра туризму України, запросив міністра генерального будівництва. І сподіваюся на те, що з’явиться також безпосередній керівник цієї археологічної служби, він повинен відповісти на питання про тариф, чому вони підвищуються щороку, що відбувається у нас. Це що, може, заробітна плата зросла так різко працівників археологічної служби? Так не має бути. І таких прикладів, пане Романе, можна наводити багато. Тому що держава, суспільство має створити механізми захищеності своїх співгромадян.

– Слухачка: Звуть мене Наталя. Дайте відповідь, будь ласка, на моє питання: яка користь від Вашого комітету простій людині? От Ви займаєтесь ліками. В січні-лютому Ви будете санкції ухвалювати, люди гроші заплатили, вони свій куш хапнули. А нам що? Вибачення? А нащо нам ті вибачення? Ви зробіть конкретно зараз. Раніше треба починати свою діяльність. Коли якісь продукти дорожчають, ви ждете, ждете, коли сезон закінчився – тоді ви починаєте діяльність. А людям що від того? Чого ви так розтягуєте? Значить, Ви теж щось від цього маєте. От і дайте відповідь.

– Дякую Вам за гостре питання, пані Наталіє. Щоб Ви знали, по ринку ліків ціни в аптечних мережах на препарати грипозної групи у всій державі після дії скоординованої антимонопольного комітету України, Служби безпеки України, міністерства внутрішніх справ України, уряду України повернулися до колишньої межі. І це, я вважаю, результат, про який Ви питаєте. Я таких прикладів міг би навести багато.

Є такий товар на столах в кожного з нас, який називається олія.
Два роки тому була вакханалія цін на ринку олії. Антимонопольний комітет провів розслідування, оштрафував двох найкрупніших виробників, по мільйону гривень кожного і поставив вимогу щодо зниження ціни. Вона виконана, і у нас уже два роки стабільні ціни на ринку олії
. Розумієте, для того, щоб ми з Вами працювали і створили таку економіку, яка є абсолютно обґрунтованою, де ми можемо прогнозувати ситуацію на тому чи іншому ринку, повинен працювати не тільки один Антимонопольний комітет.

– Ви чули закид слухачки, що, може, Ви з того щось маєте?

– Я думаю, мене зараз слухає увесь колектив Антимонопольного комітету України. І мені зараз незручно відповідати на питання. Я, краще, скажу словами експертів Організації європейського співробітництва і розвитку, які перевірили діяльність Антимонопольного комітету. Це експерти, які працюють в Парижі. Це незалежні абсолютно люди, відомі світові імена, які написали книжку про діяльність антимонопольного комітету.

І там дана така оцінка, що комітет є проєвропейським за своїм рівнем на сьогодні, український саме антимонопольний комітет. І мені несоромно сьогодні приїжджати на зустріч з колегами, скажімо, головами антимонопольних комітетів США, Великобританії, Португалії, Угорщини, Австрії. До речі, австрійський голова антимонопольного комітету сам приїхав цього року в Київ і сказав: «Я хочу укласти з вашим комітетом угоду про співробітництво, тому що ми вважаємо, що ви одна із найрозвинутіших структур». От вам оцінка. Я прошу вибачення, може, хтось скаже, що я змушений займатись такою саморекламою.

– От те, що називається зворотний зв'язок. Слухач, його право подзвонити і поставити питання. Ви даєте відповідь. Це щастя? Щастя. Це щастя свободи слова.

– Пане Романе, я хочу подякувати, у мене чудовий колектив, який працює в непростих умовах.
Недавно один із співробітників, який перевіряв ці мережі, про які я кажу, ринку ліків, продукти харчування, лимонів, до речі, ціни на лимони в державі знизились, часник так само. Так от його побили. І оскільки ми вбачаємо в цьому відповідь декого на дії антимонопольного комітету, я попросив порушити справу, офіційне звернення до голови Служби безпеки України
. І сьогодні це рішення виконано – порушена справа розслідується.

Я хочу сказати про те, що ми хочемо мати сильного незалежного антимонопольного слідчого, який захищений законом. А сьогодні у нас немає жодного соціального захисту, я зауважу. Ми повинні створити для цього відповідні умови. З цим треба працювати не тільки антимонопольному комітету України, а державі в цілому.

– Слухач: Я з Волині. Чому я не маю права купити в Європі автомобіль за тисячу євро і без розмитнення їздити по Україні?

– Це, мабуть, очевидно, виходить за межі компетенції Антимонопольного комітету. Очевидною є і відповідь на це питання. Зрозуміло, для того, щоб ми з вами перетинали кордон без митної служби, ми повинні прийти в Європу. І, скажімо, антимонопольний комітет України, його законодавство повністю гармонізоване до європейського. Це є висновок світових експертів. І я вважаю, що шлях до Європи є невідворотним.

– Слухач (переклад): З Києва, Олександр. Якби Ви не згадали про «Волю Кабель», я б не зателефонував. Конкретна ситуація: була звичайна система антена в будинку, прийшла «Воля Кабель», демонтували її, підключили свою. Вони намагалися мене відключити за те, що я з ними не підписав договір. Ситуація яка: відновити нову – вони не відновлять, яку я хотів би.

Роман Скрипін: Дозвольте Вам дати пораду зі свого боку. Ми тут уже згадували про цифрове мовлення. Я Вам просто можу – як громадянин, не як ведучий – запропонувати знайти цифровий тюнер, якщо у Вас телевізор не облаштований. Сьогодні в Києві, власне, ведеться в тестовому мовленні цифровий пакет каналів, який транслює так само і «Воля Кабель», ідеться про ефірні телеканали.

Ви говорите про антену. Цифрове мовлення дозволяє дивитися ці канали безперешкодно і вільно, тобто безкоштовно, але Вас доведеться потратитися на цифровий тюнер і невеличку антену, якість прийому задовільна, між іншим. Можу з власного досвіду сказати.

– Що стосується «Волі», ми вже говорили про це. Ми доведемо до кінця питання відносно контролю за його діяльністю в сфері цін. Але що стосується якості сигналу, який зачіпляється, про який теж іде мова, я хотів би, щоб тут відповідали лише ті відомства, які за це відповідальні. Я хочу нагадати, що є Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, яка давала ліцензію «Волі Кабель», це ліцензована діяльність, на її роботу і має здійснити відповідні контрольні функції.

А по-друге, можемо говорити також про те, що існує місцева влада, яка має створювати всі умови для того, щоб в цей бізнес приходили нові інвестори, щоб він розвивався, щоб створювалася якомога жорсткіша конкуренція. Вона в інтересах кожного з нас.
Конкуренція несе процвітання – це девіз Антимонопольного комітету, який написаний на його стінах. Але це ж не просто девіз, це серцевина ринкової економіки. Ми іншого на планеті Земля, ніж ринкова економіка, яка створює передумови для якісної і дешевої послуги, не знайшли
. Можливо, людство щось зробить далі.

– Слухач (переклад): Мене звати Борис, я з Дніпропетровська. Я водій, дуже давно за кермом. І в мене таке питання: нам, водіям, часто надаються платні послуги – медична довідка, техогляд, реєстрація автотранспорту і так далі. Чи може мешканець України якимось чином обмежити себе від цих обов’язкових платних послуг?

– Питання, як сказали б росіяни, «не в бровь, а в глаз». Дійсно, це є проблема національна на сьогодні, яка має бути вирішена на рівні державному. Я маю на увазі платні послуги державних відомств. Я, скажімо, сьогодні сказав про археологічну службу. Те ж саме можна говорити про ветмедицину, те саме про те, що наш слухач говорив. Тобто є система, яка зводиться значною мірою до державних поборів. Вона може бути подолана, зрозуміло, не одним Антимонопольним комітетом. Це проблема, яка має бути вирішена на національному рівні.

Я буду ініціювати в січні спеціальне засідання антимонопольного комітету, на яке буду запрошувати і представників Секретаріату Президента, і Верховної Ради, відповідного парламентського комітету, і Кабінету Міністрів України, відповідних міністерств. Будемо ставити питання щодо обмеження дій державних органів щодо отримання плати за свої послуги.

Я б цей перелік міг продовжувати: а паспорти, які ми отримуємо, і плата за цю послугу, наскільки вона співставна з витратами, які закладаються туди, різні медичні довідки, тут уже що говорити… Зрозуміло, що апарат антимонопольного комітету не безмежний, у нас невеличкі апарати працюють лише в обласних центрах, багато хто не знає, що у нас немає навіть районних центрів, районних структур. Але, ще раз кажу, що апарат працює надзвичайно відповідально.

Ми останні тижні працювали, долаючи цю кризу на ринку ліків, лимонів, часнику, працювали без вихідних. Я вдячний колективу і сьогодні, користуючись нагодою, хочу всім низько вклонитися. Я вважаю, що в цій частині ми свою задачу виконали, але треба іти далі, треба розвиватися. Ми розробили концепцію розвитку захисту економічної конкуренції, внесли її у Верховну Раду, публічно обговорили її з учасниками ринку, з нашими представниками громадськості, представниками суду.

Всі підтримали цю ідею щодо того, що треба не тільки зміцнювати антимонопольний комітет України, треба ввести кримінальну відповідальність за картель. Що таке картель? Таємні змови найкрупніших підприємців, які можуть вмить поставити на коліна все суспільство. Такого не має бути і такого ніде немає. Тому що, власне, для цього працює закон.
Конкуренція несе процвітання – це девіз Антимонопольного комітету, який написаний на його стінах. Але це ж не просто девіз, це серцевина ринкової економіки. Ми іншого на планеті Земля, ніж ринкова економіка, яка створює передумови для якісної і дешевої послуги, не знайшли
.

Ми розробили проект закону, він внесений у Верховну Раду, уряд нас одностайно підтримав при цьому. І в першому читанні, треба сказати, закон підтриманий Верховною Радою. Ми зараз очікуємо другого читання. Це приклад того, що являє собою концепція розвитку захисту економічної конкуренції.

– Повертаюся до ліків... З «Таміфлю» ситуацію Антимонопольний комітет буде розслідувати? Чому у посередника, не у компанії «Роше» швейцарської було закуплено безпосередньо, а в неї була пропозиція дешевше, а було закуплено через посередника?

– Оскільки іде зараз розслідування цього випадку, я не буду називати назви компаній, але ми зараз цей факт перевіряємо. Взагалі, антимонопольний комітет в цьому році втрутився в сфери державних закупівель. От Вам приклад. «Енергоатом» проводить тендер. Просто я кажу чому – це останнє рішення Антимонопольного комітету, ухвалене минулого тижня, таких рішень я можу назвати багато. Проводить тендер на закупівлю певного металообладнання для наших станцій.

При цьому відбувається змова на тендері, внаслідок чого держава в особі «Енергоатома» купує ті ж самі товари за суму на 9.6 мільйона більшу, ніж це мало б бути, якщо б це було чисте ринкове середовище. Ми притягнули до відповідальності і наклали штраф більше мільйона гривень на учасників.

– У мене останнє питання. Якщо подивитися Вашу біографію, яку ми сьогодні не розголошували, – Ви ж маєте дві освіти. І перша освіта Ваша – це музична. Ви граєте на якомусь музичному інструменті?

– Я грав, звичайно.

– А зараз – ні? От Президент Америки – на саксофоні.

– Зараз – ні, але для мене побувати в концертному залі, скажімо, в Національній філармонії – це просто щастя.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG