Доступність посилання

23 Листопад 2017, Київ 04:20
Політичні амбіції Інни Богословської (49 років) давно вже потребують серйозної точки опори у владі. Утім, усі посади, які дотепер обіймала лідер «Віче», не дали їй можливості продемонструвати усі свої здібності та вміння. А відтак вона вирішила позмагатися за найвищу посаду у державі – президентську.

Окрім задоволення власних амбіцій під час нинішньої виборчої кампанії Богословська виконує ще й роль «АнтиЮлі». Інна Германівна не приховує свого роздратування Юлією Володимирівною. А президентська кампанія це – гарний привід для Інни Германівни публічно розставити акценти у стосунках із лідером БЮТ.

Біографія

Народилася 5 серпня 1960 року у Харкові. Батько – кадровий військовий, викладач вузу, мати – юрист.
У 1982 році закінчила з відзнакою Харківський юридичний інституту. Працювала юристом у Харківській обласній колегії адвокатів.
У 1989 році вступила в заочну аспірантуру Інституту держави і права Академії Наук СРСР.
У 1991 році стала заснувала одну із перших юридичних служб в Харкові. Займалася кризовим менеджментом. Була організатором «Міжнародної аудиторської служби», консалтингової групи «Пруденс».

У 1992 році Інну Германівну запросили до правової колегії Державної Думи – консультаційного органу президента Леоніда Кравчука. Була одним із розробників закону «Про господарські товариства».
Була членом об’єднання «Нова Україна».

На парламентських виборах 1998 року була обрана до Верховної Ради у харківському виборчому окрузі № 169. Була першим заступником парламентського бюджетного комітету, членом Контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації.
Входила до фракцій Народно-демократичної партії, Партії зелених, фракції «Трудова Україна».
У 2002 році стала одним із лідерів передвиборчого проекту «Команда озимого покоління», співорганізатором якого був нинішній заступник голови Служби безпеки України Валерій Хорошковський. Однак вибори до Верховної Ради виборче об’єднання програло.

У січні 2003 року Інна Богословська започаткувала створення громадського об'єднання «Віче України». А згодом в уряді Януковича Інну Германівну призначили керівником Державного комітету з питань регуляторної політики. Щоправда, довго вона не затрималася на цій посаді – вже у січні 2004 року Богословська подала у відставку у зв’язку із конфліктом з тодішнім першим віце-прем’єром Миколою Азаровим. Саме Інні Германівні належить введений в обіг неологізм «азаровщина».

У вересні 2005 року під час публічного конфлікту як адвокат захищала інтереси корпорації «Інтерпайп» у конфлікті з групою «Приват» за Нікопольський завод феросплавів.

У квітні 2007 року Інна Германівна призначена на посаду заступника міністра юстиції України.
На дочасних парламентських виборах 2007 року Богословська обрана до Верховної Ради за списком Партії регіонів (№4). Була членом президії партії, у опозиційному уряді очолювала Державну податкову адміністрацію.

У січні-березні 2009 року – голова тимчасової парламентської слідчої комісії з питань розслідування функціонування газотранспортної системи і забезпечення газом споживачів у 2008-2009 роках.

У травні 2009 року подала заяву про вихід із Партії регіонів та оголосила про намір балотуватися на пост президента України.
У жовтні 2009 року самовисунулася на посаду Президента України.

Партійна діяльність

У вересні 2005 року позачерговий, VII з'їзд Конституційно-демократичної партії ухвалив рішення про її перейменування у партію «Віче». Лідером партії стала Інна Богословська.

На парламентських виборах 2006 року партію «Віче» підтримали 1, 74% виборців. До Верховної Ради партія не потрапила. Серед тих, хто підтримував політичний проект Богословської називали Віктора Пінчука. До слова, прізвище цього українського олігарха називалося й серед фінансистів «Команди озимого покоління».

Нагороди та відзнаки

Заслужений юрист України.
Нагороджена Орденом Святої Ганни IV ступеня.

Сім’я

Має доньку Анастасію та онука.

Матеріальний стан

У 2008 році Інна Богословська заробила 811 тис. 413 грн. Із них матеріальна допомога – 35 тис. 583 грн., страхове відшкодування – 56 тис. 713 грн., дохід від відчуження цінних паперів і корпоративних прав – 518 тис. 925 грн., заробітна плата – 200 тис. 191 грн.
Володіє автомобілем Mercedes-Benz CLS 350.

Вартість придбаних Богословською цінних паперів складає 27 тис. 500 грн., розмір внесків (паїв) до статутних (пайові) фондів підприємств, установ та організацій – 135 тис. 784 грн., сума грошових коштів на рахунках у банках та інших фінансово-кредитних установах – 234 грн.

Програмні засади

Державний устрій
Скорочення чиновницького апарату удвічі.
Проведення реформи державної служби.
Повернення до пропорційно-мажоритарної системи виборів.
Радикальне обмеження депутатської недоторканності.
Децентралізація влади, надання більших повноважень органам місцевого самоврядування.

Економіка

Зменшення удвічі на 5 років всіх податків для підприємств легкої промисловості.
Звільнення від податків сімейного мікробізнесу на 3 роки.
Підвищення обсягу реалізації для малого бізнесу до еквіваленту 1 млн. євро на рік.
Створення Зернового Союзу з Росією, Казахстаном.
Реструктуризація заборгованості банків на 3 роки.
Зменшення у два рази кількості податків та обов’язкових платежів.

Гуманітарна політика

Масове переоснащення за 4 роки медичних закладів.
Реалізація Національної програми «Здоров’я нації», відповідно до якої заплановано підвищення заробітних плат, соціальних преференцій медиків та престиж професії.
Відмова у освіті від Болонських стандартів.
Надання університетам автономії.
Повернення до 10-річної системи освіти.
Надання російській мові статусу офіційної.

Зовнішня політика і безпека
Перетворення України у нейтральну державу.
Стратегічне партнерство з Євросоюзом, Китаєм, Індією, Бразилією, Японією, США.
Переведення української армії на контрактну основу за 5 років.
Проведення департизації правоохоронних органів, судів і армії.
XS
SM
MD
LG