Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 20:56
Сім років тому, коли із чиновницького кабінету Адміністрації Президента Володимир Литвин (53 роки) переїхав до кабінету голови Верховної Ради України, він навряд чи мріяв про президентство. Оскільки ініціатива балотування до парламенту у 2002 році тоді належала не йому, а шефові – Леоніду Кучмі.

Утім, час минув, Володимир Михайлович освоївся у ролі однієї із перших осіб держави, став Героєм України і щиро переконаний: тепер надійшла і його черга сідати у президентське крісло.

Біографічні дані

Народився 28 квітня 1956 року в селі Слобода-Романівська Новоград-Волинського району Житомирської області.
У 1978 році закінчив історичний факультет Київського університету. Там навчався і в аспірантурі, викладав. Працював у Міністерстві освіти України та ЦК КПУ.

З серпня 1994 року – помічник президента Леоніда Кучми, з листопада 1995 року – заступник голови президентської адміністрації, з вересня 1996 року – перший помічник президента України, а з листопада 1999 року по квітень 2002 року – глава його Адміністрації.
На записах майора Миколи Мельниченка голос, схожий на голос Володимира Литвина, пропонує вивезти Георгія Гонгадзе до Чечні. Володимир Михайлович спростовує, що на плівках звучить саме його голос.
Утім, у вересні 2002 року Мельниченко звернувся до Генерального прокурора Святослава Піскуна із заявою, в якій просив порушити кримінальну справу проти Леоніда Кучми, Володимира Литвина і Юрія Кравченка. Причина - скоєний ними злочин, покарання за який передбачено частиною 3 статті 27, частиною 3 статті 146 Кримінального кодексу - викрадення Георгія Гонгадзе, вчинене організованою групою осіб, що призвело до тяжких наслідків. Прохання Мельниченка Генпрокуратура відхилила.

Сам Володимир Литвин каже, що справою Гонгадзе його «підвісили». Хто і чому – він не уточнює.

У січні 2002 року академіка Литвина звинуватили у плагіаті. Приводом для цього послужила його стаття «Громадянське суспільство: міфи і реальність». Вона, як констатувало інтернет-видання «Українська правда», слово в слово нагадує роботу американського вченого Томаса Каротерса. Литвин змушений був визнати, що, дійсно, прореферував роботу свого заокеанського колеги, але пояснив це PR-ходом.

Під час парламентської кампанії 2002 року Литвин очолив виборчий список блоку «За єдину Україну!». Кажуть, що про своє лідерство в цій виборчій освіту Володимир Михайловичем дізнався чи з теленовин.

28 травня 2002 обраний головою Верховної Ради України.

Під час президентських виборів 2004 року Литвин був одним з тих політиків, які зайняли нейтральну позицію, не підтримавши ані Віктора Януковича, ані Віктора Ющенка. Тоді Володимир Михайлович взяв на себе роль миротворця. Пізніше - на парламентських виборах 2006 року Литвин експлуатував образ людини, яка МИРИТЬ всіх політиків між собою. Одначе, це не допомогло його блоку - вибори він програв, отримавши підтримку всього лише 2,44% голосів виборців. Володимир Михайлович дуже важко переніс програш. У ЗМІ навіть з'явилася інформація, що він намагався накласти на себе руки.

У вересні 2006 року Народна партія на чолі з Литвином пішла в опозицію.

Володимир Михайлович зайнявся академічної роботою – він став віце-президентом Національної академії наук України.
На дострокових парламентських виборах 2007 року очолив Блок Литвина, який отримав підтримку 3, 96% виборців. Команда Володимира Михайловича отримала у Верховній Раді 20 депутатських мандатів.

У квітні 2008 року був призначений Президентом Ющенком на посаду тимчасово виконуючого обов'язки ректора Київського національного університету ім. Шевченка. Але, як каже Литвин, він погодився на це виключно заради того, щоб захистити інтереси колективу університету.

9 грудня 2008 року після переформатування парламентської більшості обраний головою Верховної Ради України.
У жовтні 2009 року Народна партія України висунула Володимира Литвина кандидатом у Президенти України.

Партійна діяльність

За часів СРСР був членом КПРС.
З червня 2004 року – голова Народної аграрної партії, а потім ця партія була перейменована в Народну партію.

Нагороди і відзнаки


Герой України.
Заслужений діяч науки і техніки України.
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (за серію монографій «Українська фалеристика та боністика»).
Нагороджений Почесною грамотою Кабінету міністрів України та Великою Золотою медаллю Університету ім. Я.О. Коменського (Словаччина).

Сім’я


Одружений. Дружина – Тетяна Костянтинівна, економіст.
Донька – Олена, син – Іван.
Олена є співзасновником і президентом юридичної фірми «Гарантія».

Матеріальний стан


У 2008 році Володимир Литвин заробив 657 тис. 337 грн. Із них – заробітна плата – 242 тис. 880 грн., доходи від наукової, викладацької, творчої діяльності, авторську винагороду – 414 тис 457 грн.
Члени сім'ї Литвина заробили минулого року 31 тис. 273 грн.

Володимир Михайлович володіє земельною ділянкою (4 тис. 698 кв.м.), квартирою (259, 8 кв. м.), гаражем (18 кв. м.). Його дружина має земельну ділянку (9, 56 га), житловий будинок (339,3 кв. м.), дачний будинок (277,2 кв. м.).
Подружжя володіє автомобілями Toyota Land Cruiser і Chrysler Pt. Cruiser.

Сума грошових коштів на рахунках Володимира Литвина в банках і інших фінансових установах складає 213 тис. 129 грн., 53 тис. 305 євро і 72 тис. 559 доларів. Сума грошових коштів членів його сім'ї – 321 тис. 800 грн.

Програмні засади

Державний устрій

Ухвалення Виборчого кодексу; запровадження виборів до Верховної Ради за відкритими списками, місцевих органів влади – мажоритарною виборчою системою.
Скорочення Верховної Ради України до 300 депутатів з наступним коригуванням депутатського корпусу в залежності від чисельності населення України.
Заборона обрання народних депутатів України більше як на два терміни поспіль.
Повне скасування інституту недоторканності.
Створення виконавчих комітетів на рівні району і області, ліквідація державних адміністрацій.
Скорочення на 40% державного апарату управління та витрат на його утримання.
Запровадження кримінальної відповідальності за невиконання чи порушення Конституції України.

Економіка

Повернення державі та передача у комунальну власність водоканалів, газомереж, електромереж, теплоцентралей.
Повернення у державну власність газових і нафтових родовищ в Україні.
Запровадження прогресивної системи оподаткування та податку на багатство.
Заборона продажу державних підприємств, що мають стратегічне значення для країни.
Запровадження в практику заявного характеру реєстрації підприємств.
Реформування міжбюджетних відносин: 70% коштів залишається на місцях, 30% - до центру.
Ревізія всіх сільськогосподарських земель, усунення зловживань, скасування незаконних операцій купівлі-продажу, притягнення до кримінальної відповідальності земельних шахраїв.
Державна підтримка сільських товаровиробників, допомога у виході на ринки.
Пільгове оподаткування утворюваних сільських підприємств строком на п’ять років.

Соціальна сфера

Скасування системи обрахунку мінімальної зарплати та заміна її соціальним стандартом споживання на основі обрахування витрат на придбання (оренду) житла, комунальні послуги, освіту, лікування, харчування, відпочинок.
Доведення частки оплати праці у виробничій сфері з 8% до 30% собівартості продукції.
Забезпечення співвідношення мінімальної до максимальної заробітної плати в пропорції 1 до 5.
Державне фінансування соціального житла в необхідних обсягах, податкове заохочення бізнесу для цього, надання кредитів для будівництва житла усім, хто його потребує.
Надання державою молодим сім’ям пільгового кредиту на житло. Списання 25% суми кредиту після народження першої дитини, 50% – другої, повне погашення кредиту при народженні третьої дитини.
Повна заборона реклами алкогольних та тютюнових виробів, їх торгових марок та медпрепаратів; заборона переривати телевізійні програми будь-якою рекламою.
Відновлення державної мережі комунальних і державних аптек.
Підвищення пенсій до 80% від середньої заробітної плати в економічній сфері.

Антикорупційні дії

Обов’язкове декларування доходів та витрат держслужбовців, членів їх сімей.
Позбавлення пенсійного забезпечення держслужбовців, які притягуються до відповідальності за хабарництво, зловживання службовим становищем. Обов’язкова конфіскація незаконно набутого майна держслужбовцями, їх найближчими родичами.
Скасування умовних строків та амністії за корупційними статтями.

Зовнішня політика і безпека

Реалізація політики позаблокового статусу України на основі активного нейтралітету.
Поглиблення співпраці з міжнародними інституціями та країнами у межах, що дозволяють гарантувати територіальну цілісність та суверенітет України.

Реалізація ідеї єдиного економічного простору з Росією, Білоруссю, Казахстаном.
Забезпечення фінансування Міністерства оборони у межах від 2% ВВП.
XS
SM
MD
LG