Доступність посилання

14 Грудень 2017, Київ 16:09
У березні 2009 року «Свобода» на чолі із Олегом Тягнибоком (41 рік) отримала 30% голосів виборців на дострокових виборах у Тернопільську обласну раду. Одразу ж після цього Тягнибок заявив, що має намір позмагатися за посаду Президента України і вийти у другий тур виборів.

Радикалізм і категоричність помножені на очікування протесаного виборця, перетворили лідера «Свободи» на одного із потенційних фаворитів у правому таборі української політики. Сам себе він називає націоналістом.

Біографія

Народився 7 листопада 1968 року у Львові.

У 1987-1989 роках служив в армії. Після – працював санітаром у Львівській обласній клінічній лікарні, медбратом лікарні швидкої допомоги.

Був членом Товариства української мови ім. Т. Шевченка, Товариства «Меморіал». Очолював Студентське братство Львівського медінституту. Один із учасників і керівників студентських голодувань в 1990 та 1992 роках на майдані Незалежності у Києві.
У 1993 році Львівський медичний інститут, за спеціальністю - лікар-хірург. Був лікарем-інтерном уролгічного відділення.
У 1995-1999 роках навчався у Львівському державному університеті ім. І. Франка на спецправовому факультеті (правознавство).

Був депутатом Львівської обласної ради.

На парламентських виборах 1998 року обраний до Верховної Ради України. У 2002 році повторно здобув депутатський мандат.
У 1998 році балотувався до парламенту за списком виборчого блоку «Менше слів» (№ 7).
У вересні 2004 року фракція «Наша Україна» виключила Олега Тягнибока зі своїх лав. Причина – заклики лідера «Свободи боротися проти російсько-єврейської мафії, яка керує Україною. Ця заява викликала бурхливу реакцію не лише серед «нашоукраїнців», а й у Державному комітеті з питань національностей та міграції, котрий звернувся до Генеральної прокуратури дати правову оцінку висловлюванням Олега Тягнибока.

З 2006 року – депутат Львівської обласної ради.

На парламентських виборах 2006 та 2007 роках Всеукраїнське об’єднання «Свобода» до Верховної Ради України не потрапило.
В 2008 році на дострокових виборах кандидував в столичні мери. Тягнибока підтримали 1, 37% виборців.
У жовтні 2009 року ВО «Свобода» висунула Олега Тягнибока кандидатом у Президенти України.

Партійна діяльність

У 1991 році Олег Тягнибок вступив до Всеукраїнського об'єднання «Свобода» (раніше – СНПУ): обіймав посади уповноваженого з питань організаційної роботи, голів Львівської обласної організації та Київської міської організацій.
З 2004 року – голова Всеукраїнського об'єднання «Свобода».
У березні 2009 року лідер комуністів Петро Симоненко заявив, що «Свободу» Тягнибока фінансує один із власників групи «Приват» Ігор Коломойський.

Сім’я


Одружений.
Дружина – Ольга Тягнибок.
Виховує трьох дітей – доньок ¬– Ярину-Марію, Дарину-Богдану, сина – Гордія.

Матеріальні статки


У 2008 році Олег Тягнибок заробив 188 тис. 596 грн. Із них – 181 тис. 748 грн. – заробітна плата, 6 тис. 848грн. – страхове відшкодування.

Володіє квартирою (33,88 кв. м.) і автомобілем Toyota Land Cruiser. У членів його родини також є квартира (133,52 кв. м.).
У банках та інших фінансово-кредитних установах Тягнибок має 41тис. 254 грн.
При цьому доходи членів сім ї у 2008 році склали 16 тис. 220 грн.

Програмні засади

Державний устрій
Проведення люстрації влади.
Закріплення за Україною статусу унітарної держави із президентською формою правління.
Обрання народних депутатів за відкритими списками. Зменшення числа законодавців до 300 осіб.
Виборність місцевих суддів.

Економіка

Переведення стратегічних підприємств у власність держави.
Заборона торгівлі землею сільськогосподарського призначення.
Заміна імпортованої продукції на продукцію національного виробництва.

Гуманітарна політика

Заборона реклами тютюнових виробів та алкогольних напоїв, кримінальна відповідальність за пропаганду наркоманії та сексуальних збочень.

Впорядкування продажу генетично модифікованих продуктів.
Ухвалення нового закону про громадянства, який унеможливить практику подвійного громадянства.
Симетричний візовий режим із іншими країнами.
Запровадження обов’язкового іспиту з української мови для державних службовців і кандидатів на виборні посади.
Ухвалення програми повернення українських науковців із-за кордону.
Публічний судовий процес над комунізмом.
Визнання боротьби ОУН та УПА боротьбою за державну незалежність України. Надання соціальних пільг ветеранам ОУН-УПА.

Зовнішня політика і безпека

Припинення участі України в наддержавних євразійських утвореннях із центром у Москві.
Створення Балто-Чорноморської геополітичної вісі.

Укладення двосторонніх угод зі США та Великобританією про військову допомогу в разі збройної агресії проти України.
Відновлення ядерного статусу України.

Створення в Україні професійної армії.

Проведення всеукраїнського референдуму щодо зміни статусу Криму з автономного на обласний та скасування спеціального статусу міста Севастополя.

Перетворення Севастополя у вільний порт.
XS
SM
MD
LG