Доступність посилання

11 Грудень 2017, Київ 19:50
Арсенія Яценюка жартома називають політичним «кіндер-сюпризом». Утім, незважаючи на свій вік, Арсеній Петрович тричі вже встиг побувати у міністерському кріслі, покерувати Нацбанком та українським парламентом.

У 2004 році, в дні «помаранчевої» революції, на посаді заступника голови правління Національного банку зумів утримати від краху українську банківську систему. Під час нинішньої президентської кампанії Арсеній Яценюк обіцяє врятувати вже всю Україну. Мілітаризований керівник «Фронту змін» вирішив зробити серйозну заявку на лідерство в українській політиці.

Біографічні дані

Народився 22 травня 1974 року в Чернівцях у родині викладачів університету.

Зі срібною медаллю закінчив середню школу та вступив на юридичний факультет Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича.

У 1996 році здобув диплом юриста. Як згадують викладачі, з другого курсу Арсеній на парах практично не з'являвся – займався бізнесом. Дипломну роботу він хотів писати і захищати англійською мовою. Але Яценюку було в цьому відмовлено – члени комісії не достатньо володіли мовою.

Був засновником юридичної компанії «ЮРЕК Лтд».
У 1998-2001 роках працював в АКБ «Аваль».

У 2001 році закінчив Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету. Спеціальність – «облік і аудит».
У вересні 2001 року Арсеній Яценюк вирушив до Криму, де він отримав посаду виконуючого обов'язки міністра економіки Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Через кілька місяців парламент проголосував за призначення Арсенія Петровича міністром економіки АРК.

З січня 2003 року – перший заступник голови правління Національного банку України.

У 2004 році, коли Сергій Тігіпко пішов працювати в штаб Віктора Януковича, Арсеній Яценюк керував Нацбанком.

У лютому 2005 року з ініціативи нового голови НБУ Володимира Стельмаха Арсеній Петрович подав у відставку і вирушити до Одеси, де він отримав посаду першого заступника голови Одеської обласної державної адміністрації Василя Цушка.
У вересні 2005 року після призначення Юрія Єханурова прем'єр-міністром Яценюк отримав посаду міністра економіки України.

Через рік він – перший заступник глави президентського Секретаріату, представник Президента в уряді.

У березні 2007 року, коли кандидатура Володимира Огризка тричі була провалена у Верховній Раді, Арсеній Яценюк був призначений міністром закордонних справ України.

На дострокових парламентських виборах 2007 року обраний до Верховної Ради за списком блоку «Наша Україна – Народна самооборона» (№ 3).
4 грудня 2007 обраний головою Верховної Ради України.
17 вересня 2008 у зв'язку із розвалом «помаранчевої» коаліції подав у відставку з посади спікера парламенту.

12 листопада 2008 року Верховна Рада проголосувала за відставку Арсенія Яценюка з посади спікера парламенту.

Бізнес-діяльність

На початку дев'яностих років разом із друзями Яценюк продавав машини на базарі.

У грудні 1992 року заснував юридичну фірму «ЮРЕК Лтд». Основна сфера діяльності – юридичне супроводження процесу приватизації. Організаційне сприяння у створенні фірми надала завідуюча кафедрою фінансового права Київського держуніверситету Лідія Воронова.
Кажуть, що свій бізнес Яценюк вів разом із сином чернівецького губернатора Івана Гнатишина.

Серед тодішніх покровителів Яценюка називають колишнього міністра праці та соціальної політики Михайла Папієва, одного із лідерів СДПУ(о) Ігоря Плужникова, Віктора Короля і Геннадія Москаля.
У середині 90-х Яценюка представили голові правління АКБ «Аваль» Федору Шпигу. Це зіграло в долі Арсенія Петровича вирішальну роль. У січні 1998 року він прийшов працювати в банк на посаду консультанта і за три роки зумів пройти шлях від рядового співробітника до заступника голови правління АКБ «Аваль».

Партійна діяльність

Наприкінці 2006 року Арсенія Яценюка готували на місце голови партії «Народний Союз «Наша Україна». Однак він так і не став лідером НСНУ. Але до парламенту у 2007 році Арсенія Петровича було обрано від блоку НУНС.

У травні 2008 року ім'я Яценюка називалося серед можливих кандидатів на посаду голови партії «Єдиний центр», підконтрольної Віктору Балозі. Але Арсеній Петрович рішуче спростовував чутки про свій перехід до ЄЦ.
Наприкінці 2008 року у політичних кулуарах точилися розмови про те, що Яценюк викупив одну із вже зареєстрованих Мінюстом політичних партій. Однак сольну політичну кар’єру Арсеній Петрович розпочав із громадської організації «Фронт змін».
У листопаді 2009 року Міністерство юстиції України дозволило перейменувати партію «Демократичний фронт» на «Політична партія «Фронт змін». Її очолив давній друг і соратник Арсенія Яценюка – Андрій Іванчук.

Сім’я

Одружений.
Дружина – Терезія Вікторівна.
Виховує двох доньок – Софію і Христину.

Матеріальні статки

У 2008 році Арсеній Яценюк заробив 999 тис. 931 грн. Із них – дивіденди Яценюка склали 700 тис. 533 грн., матеріальна допомога – 41 тис. 144 грн., доходи від наукової, викладацької, творчої діяльності, авторської винагороди (гонорар) – 24 тис. 911 грн., зарплата склала – 233 тис. 343 грн.
При цьому у членів сім’ї Яценюка доходи за 2008 рік склали загальну суму - 532 тис. 267 грн., дивіденди, відсотки, роялті – 121 тис. 490 грн., страхове відшкодування – 9 тис. 550 грн., доходи від підприємницької і незалежної професійної діяльності склали – 401 тис. 227 грн.
У приватній власності у Яценюка є: земельна ділянка загальною площею 3012 квадратних метрів, житловий будинок – 298.3 кв. м., квартира – 342,9 кв. м., садовий (дачний) будинок – 114.5 кв. м., гараж – 45 кв.м.
Також у нього є два авто – «Шкода Фабія» і «Мерседес».
Розмір внесків (паїв) до статутних (пайові) фондів підприємств, установ, організацій у Яценюка складає 28 тис. 232 грн., сума грошових коштів на рахунках в банках і інших фінансово-кредитних установах складає 5 млн. 216 тис. 079 грн., у членів його сім’ї –1 млн. 094 тис. 236 грн.

Програмні засади

Внутрішня політика
Відтворення і зростання здорового та високоосвіченого населення.
Створення сучасної боєздатної армії.
Знищення корупції.
Проведення виборів до Верховної Ради та місцевих органів влади на основі нового виборчого закону (відкриті списки) одразу ж після президентських виборів.
Зміни у Конституцію проводити лише на всеукраїнському референдумі.

Соціальна політика

Принцип соціальної справедливості та високий рівень соціальних гарантій.

Зовнішня політика
Ініціювання Україною створення Східноєвропейського проекту за участю Молдови, Росії, Казахстану, Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії. Спільна політика у сфері енергетики та енергетичної безпеки, транспорту та зв’язку, виробництва продовольства, спільний розвиток високих технологій.
Участь України у проекті «Велика Європа». Основна мета – сформувати єдиний простір Великої Європи від Атлантики до Тихого океану.

Економічна політика

Нова індустріалізація країни шляхом промислової революції.
Прискорений розвиток українського сільського господарства.
Доходи від надприбуткових галузей і стратегічних підприємств мають належати державі.
Підтримка малого та середнього бізнесу у державі.

Гуманітарна політика
Розвиток української мови як єдиної державної і неприпустимість дискримінації російськомовних та іншомовних громадян України.
XS
SM
MD
LG