Бразильська – інфраструктура, українська – ракета
Документ передбачав створення спільного підприємства і комерційні запуски ракет-носіїв із космодрому «Алкантара». Бразилія взялася готувати всю інфраструктуру, а Україна – будувати стартовий комплекс, проектувати та виготовляти ракету-носій «Циклон-4». Дніпропетровським підприємствам – конструкторському бюро «Південне» та заводу «Південмаш» – працювати над «Циклоном» почали допомагати й інші українські установи. Були сподівання на швидкий початок запусків. Проте не так сталось, як гадалось, каже генеральний конструктор КБ «Південне» Станіслав Конюхов: то в Бразилії змінювалась влада, то мешканці сіл, прилеглих до космодрому, не хотіли покидати обжитих земель. Тому остаточно зі створенням спільного підприємства визначились тільки 2007-го, а з місцем будівництва пускового комплексу – торік.
«Бразильська сторона якось довго «запрягалась». Ми ж свою роботу робимо, працюємо над ракетою. Розробили третю ступінь, спеціально для «Циклона-4» розробили двигун, працюємо за своїм планом. А вони за своїм планом не працювали. І от нарешті створене спільне підприємство, роботи активізувались. Зараз тривають роботи вже на місцевості», – розповів Станіслав Конюхов.
У проекту вже є конкуренти
Наразі обидві сторони налаштовані на якнайшвидший старт космічного проекту. Спорудження пускового комплексу має розпочатися до кінця нинішнього року, а перший пробний запуск запланували на кінець 2010-го.
У середу Президент України обговорював проект на переговорах із бразильським колегою в Києві. Після цього Ющенко запевнив, що всі спірні питання вже вирішені, а відносини між державами перейшли на рівень стратегічного партнерства.
Якщо вийде так, як задумали, то Україна і Бразилія розраховують серйозно потіснити конкурентів на ринку космічних послуг. Амбітний план – завоювати 10 вітсотків світового ринку запусків. Переваги проекту – висока надійність ракет, точність прицілювання, економічність. Наземний старт із «Алкантари» може коштувати чи не на третину дешевше, ніж нинішні пуски із плавучої платформи «Одіссей» у Тихому океані.
За українсько-бразильською роботою уважно і не без ревнощів стежать в інших куточках світу. Так, російські конструктори, які є партнерами українських ракетобудівників за іншими проектами, скоро можуть стати й конкурентами. Росія хоче реалізувати проект, подібний до українсько-бразильського, у Французькій Гвіані.
Що ж до Дніпропетровщини, то регіон підтверджує готовність співпрацювати з Бразилією не тільки в космічному напрямку, а й в АПК, електроніці, машинобудуванні. Поки відносини з партнерами із Бразилії підтримують менше півсотні підприємств області, імпорт товарів із Бразилії учетверо перевищує експорт.
(Дніпропетровськ – Київ – Прага)