Доступність посилання

12 Грудень 2017, Київ 10:48

Особисті речі родини Шептицьких вперше представлені у Львові


Андрей Шептицький

Львів – У Львові в музеї історії релігії відкрили виставку «Листопадові дні родини Шептицьких», яка присвячена 65-им роковинам смерті митрополита Андрея Шептицького і 140-річчю від дня народження його брата – Блаженного Климентія Шептицького. Виставка триватиме до лютого наступного року.

Вперше на огляд представлені особисті речі духовних пастирів, предмети, які належали родині Шептицьких. Усі експонати – унікальні. Це предмети з родинного маєтку Шептицьких у селі Прилбичі, що на Львівщині, а це і посуд, фотографії, картини, вишивані подушки.

Можна побачити знаменитий з багатьох світлин чорний фетровий капелюх Блаженного Климентія Шептицького і його простеньку, ручної роботи, в’язану куртку, бавовняний пояс із металом, будильник і окуляри, вбрання для богослужіння.

На виставці представлений жезл митрополита і його єпитрахилі

Жезл Митрополита
Велику частину експозиції складають особисті речі митрополита Андрея Шептицького. Тут Митрополичий жезл, печатка Владики, численні листи, банковий чек із підписом Слуги Божого, тарілки і горнятка з гербом Митрополита, відомий з фотографій білий лляний плащ, розшиті золотими нитками єпитрахилі (елемент богослужбового одягу архієрея), головні убори, пояс. Збереглись і ноші, на яких піднімали Митрополита, коли він важко хворів.

Єпитрахилі Митрополита Андрей
В експозиції представлені два підсвічники майстра Шкрібляка, 1900 року, які стояли були біля труни Андрея Шептицького, який помер 1 листопада 1944 року в Митрополичих палатах у Львові, а також пасмо волосся Владики. Віднайдений металевий свічник, який любив запалювати Владика Андрей, будучи Станіславським єпископом 110 років тому.

Митрополит вирізнявся скромністю і невибагливістю у побуті


А ще чимало інших предметів і картин художників (сучасників Шептицьких) розповідають про особистість Галицького митрополита, його відданого брата Климентія, родинні цінності Шептицьких. Митрополит Андрей був дуже скромною людиною і невибагливою до побуту і це при тому, що Він походив із графського роду. Коли у Львів у 1941 році прийшли німецькі війська, поважні офіцери завітали до авторитетного у світі Митрополита Андрея на Святоюрську гору. Оскільки знали, який вплив Владика має на народ. Тоді уже митрополит важко хворів. На столі у митрополичих палатах була печена картопля, хліб і джерельна вода. На заувагу німецьких офіцерів, мовляв, хіба так харчується Владика, митрополит Андрей відповів: «Я їм те, що їсть мій народ!»

Протягом життя цінним скарбом для митрополита Андрея був білий покров, який представлений на виставці. У ньому був загорнутий хребець Святого Василія Великого. Ці мощі митрополитові подарував єпископом із Бельгії, про що написано на конверті рукою Владики Андрея.

Євангеліє Митрополита
Ще одна книга чи не найбільше привертає увагу на виставці – Євангеліє XIX століття, видане у Москві церковнослов’янською мовою. Щодня митрополит використовував Євангеліє на літургії в каплиці у митрополичих палатах. Коли у квітні 1945 року НКВС заарештувало усіх греко-католицьких єпископів, цю Святу книгу на смітнику знайшла двірничка і чудом принесла її отцю Грицаю, який за життя митрополита був його секретарем. Отець впізнав у знахідці Євангеліє Слуги Божого і зберіг його.

Усі експонати збирались і береглись десятиліттями

Усі речі, які експонуються на виставці: зібрані протягом десятиліть ієромонахом Севастіяном Дмитрухом; подаровані родиною Лінинських; збережені у митрополичих палатах, сестрами-служебницями, а також із фондів музею історії релігії. А предмети, які належали Блаженному Климентію Шептицькому, десятиліттями берегли монахи-студити. Про це розповіла Радіо Свобода упорядник виставки, завідувач відділу Львівського музею історії релігії Руслана Бубряк.

«Петро Лінинський мріяв про музей Шептицького у Львові. Тому він передав усі збережені ним речі митрополита Андрея. Наразі ці речі, представлені на виставці не стануть експозицією одного музею, бо такого ще немає. На мою думку, мав би бути окремий церковний музей УГКЦ, основою якого стала історія родини Шептицьких, чи мав би бути музей родини Шептицьких, чи історії УГКЦ в підпіллі. Про це мовиться 20 років, але, як бачимо, на сьогодні немає ні пам’ятника митрополитові, ні музею, де б можна було експонувати усі ці віднайдені і збережені речі», – зауважує Руслана Бубряк.

Меблі, ікони та картини митрополита зникли безслідно 8 років тому

До сьогодні ніхто так і не знає, куди пропали антикварні меблі – крісла з червоного дерева, оздоблені родинним гербом Шептицького, столи, шафи, секретери; ікони і картини митрополита Андрея Шептицького, які 8 років тому безслідно зникли зі сховищ УГКЦ. Зокрема, вкрадена ікона «Христос – Пастир», яку написала мама митрополита Софія Фредро. З 2001 року ані правоохоронці, ані прокуратура так і не з’ясували і не розслідували кримінальної справи щодо зникнення цінностей як у церковному значенні, так і в мистецькому. Ба більше того, кримінальну справу просто закрили… Подейкують, що частина меблів прикрашає оселі високих посадовців у столиці.

А до 2001 року ці меблі були інтер’єром Митрополичих палат на Святоюрській горі. Ними користувався митрополит Андрей за життя, збереглись вони за православних владик після ліквідації УГКЦ, але не впильнували за ними уже в незалежній державі. Втрачена велика частина предметів, які мали стати безцінною окрасою музею родини Шептицьких.

Рід Шептицьких – один із найдавніших українських родів

Рід Шептицьких належить до найдавніших українських родів. Грамоту на право земельного володіння родина отримала ще в XIII столітті від сина короля Данила Галицького князя Лева. Шептицькі обіймали високі військові, державні посади в Галицькій, а уже згодом у Польській і Австроугорській державах. Варлаам, Атанасій, Лев Шептицькі були знаними церковними провідниками народу.

Жіноча лінія Шептицьких сягає королівського роду Собєських, австрійського цісарського роду Стюартів. Батько митрополита Іван був графом, мати Софія Фредро, графського походження, донька відомого польського драматурга. Вони мали семеро синів. Найперший Стефан помер, маючи не повних 2 рочки. Другий син Юрій відійшов зі світу у віці 17 років. Леона разом із дружиною Ядвігою розстріляли у 1939 році. Олександра розстріляли в 1941 році, Блаженний отець Климентій, заарештований у 1947 році, помер, не зрадивши своєї Церкви, у Володимирській в’язниці 1 травня 1951 року, Станіслав Шептицький помер у 1950 році. Митрополит Андрей помирає, дивлячись на руїну Церкви, якій посвятив усе своє життя, 1 листопада 1944 року, але він запевняє свій народ, що його Церква підніметься і Воскресне.

(Львів – Київ – Прага)
  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG