Цей президентський заклик прозвучав на тлі звинувачень у шахрайстві й корупції саме тих, на кого покладається нині Віктор Ющенко. Посудіть самі. Тиждень тому у пресі були опубліковані документи про купівлю нерухомості у німецькому Баден-Бадені за 500 тисяч євро заступником Генерального прокурора Олександром Шинальським. Ще зовсім нещодавно заступник голови СБУ Андрій Кислинський був звинувачений у причетності до проституції, пізніше – у підробці диплома про вищу освіту. А в жовтні комітет Верховної Ради з питань правосуддя створив робочу групу для вивчення можливих фактів порушення законодавства головою Окружного адміністративного суду Києва Олегом Бачуном, який упродовж останніх 5 років здійснив понад 20 польотів чартерними рейсами в різні країни світу на суму понад 1 мільйон доларів.
Поруч із тотальною корупцією у вищих ешелонах влади те, у чому звинувачує Прем’єр-міністра Президент, виглядає «дитячою» забавкою. Бо інформація, яку озвучив Ющенко про Тимошенко, зовсім скоро може виявитися звичайною «дезою». Наприклад, як це було тоді, коли лідера БЮТ звинувачували у зраді національних інтересів на користь Москви. Пам’ятаєте, рік тому про це заявляли представники Секретаріату Президента? Однак дотепер цей факт так і не був доведений українськими спецслужбами. Натомість на сьогодні очевидним є те, що у державі дають хабарі суддям, прокурорам, міліціонерам. Ïхні «хатинки» за кордоном, дорогі автівки, дачі у престижних місцях перетворилися на справжню загрозу національній безпеці української держави. Утім, згадувати про це і Президент, і Прем’єр-міністр, і Генеральний прокурор, і головний міліціонер держави повинні не лише напередодні нової виборчої кампанії. До речі, слова Віктора Ющенка про бездіяльність обурили міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Останній демонстративно залишив нараду Президента із «силовиками» і пообіцяв більше не спілкуватися із Ющенком. Так, про всяк випадок.Щоб жахлива тінь корупції не затьмарила світлий образ Юрія Луценка.
Справа ж про «корупціонерку» Тимошенко, найімовірніше, завершиться нічим. Тому що виборча кампанія є непрозорою не лише в лідера БЮТ, а й в інших учасників виборчих перегонів. Практично усі основні фінансові ресурси претендентів на посаду глави держави обертаються у «тіні». Саме там формуються кошториси на оплату роботи голів і членів окружкомів, оскарження рішень суддів, оплата роботи агітаторів. І про це дуже добре знає сам Віктор Ющенко – президентські вибори 2004 року, на жаль, не були винятком в українських традиціях проведення виборчих кампаній.
Однак, очевидно, що розпочата Віктором Ющенком дискусія за участю «силовиків» про те, хто є найбільшим корупціонером в Україні, матиме ще своє продовження. І неважко здогадатись, хто в корупційному рейтингу Юлії Тимошенко посяде перше місце.
(Прага – Київ)
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.
Поруч із тотальною корупцією у вищих ешелонах влади те, у чому звинувачує Прем’єр-міністра Президент, виглядає «дитячою» забавкою. Бо інформація, яку озвучив Ющенко про Тимошенко, зовсім скоро може виявитися звичайною «дезою». Наприклад, як це було тоді, коли лідера БЮТ звинувачували у зраді національних інтересів на користь Москви. Пам’ятаєте, рік тому про це заявляли представники Секретаріату Президента? Однак дотепер цей факт так і не був доведений українськими спецслужбами. Натомість на сьогодні очевидним є те, що у державі дають хабарі суддям, прокурорам, міліціонерам. Ïхні «хатинки» за кордоном, дорогі автівки, дачі у престижних місцях перетворилися на справжню загрозу національній безпеці української держави. Утім, згадувати про це і Президент, і Прем’єр-міністр, і Генеральний прокурор, і головний міліціонер держави повинні не лише напередодні нової виборчої кампанії. До речі, слова Віктора Ющенка про бездіяльність обурили міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Останній демонстративно залишив нараду Президента із «силовиками» і пообіцяв більше не спілкуватися із Ющенком. Так, про всяк випадок.Щоб жахлива тінь корупції не затьмарила світлий образ Юрія Луценка.
Справа ж про «корупціонерку» Тимошенко, найімовірніше, завершиться нічим. Тому що виборча кампанія є непрозорою не лише в лідера БЮТ, а й в інших учасників виборчих перегонів. Практично усі основні фінансові ресурси претендентів на посаду глави держави обертаються у «тіні». Саме там формуються кошториси на оплату роботи голів і членів окружкомів, оскарження рішень суддів, оплата роботи агітаторів. І про це дуже добре знає сам Віктор Ющенко – президентські вибори 2004 року, на жаль, не були винятком в українських традиціях проведення виборчих кампаній.
Однак, очевидно, що розпочата Віктором Ющенком дискусія за участю «силовиків» про те, хто є найбільшим корупціонером в Україні, матиме ще своє продовження. І неважко здогадатись, хто в корупційному рейтингу Юлії Тимошенко посяде перше місце.
(Прага – Київ)
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.
