Так, впливова «Файненшел Таймз» вважає, що в українській політиці цього року «відбувалася пантоміма змагань між красою і потворністю». За місяць до виборів Президента України, як наголошує лондонська газета, головне політичне змагання розгорнулося між вдома провідними кандидатами – гарненьким Прем’єр-міністром Юлією Тимошенко і бойовим лідером опозиції Віктором Януковичем, котрий з ганьбою програв вибори 2004 року з обвинуваченнями у фальшуванні їхніх результатів. На думку «Файненшел Таймз», «нинішній Президент Віктор Ющенко, герой 2004 року, фактично опиняється поза перегонами, у зв’язку із крахом намагань стабілізувати ситуацію в Україні і нав’язати свою волю Тимошенко та Януковичу». Впливовий часопис констатує, що до «краху сподівань 2004 року призвела в Україні гостра внутрішньополітична боротьба, хвиля корупції та економічна криза». На сьогодні, як засвідчують соціологічні дані, оприлюднені «Файненшел Таймз», понад 70 відсотків українців думають, що їхня держава перебуває на непевному шляху і проявляють «масове розчарування» українською дійсністю. Лондонський часопис також наголошує, що «виборча драма має мало спільного з політичними програмами і дуже віддає бажанням влади і грошей». Газета зауважує тут же, що «49-річна Тимошенко мало нагадує невинність, незважаючи на намагання втілювати сценічний образ принцеси», і при цьому додає: «як жорсткий управляючий, Тимошенко заробила свої багатства у тіньовій торгівлі блакитним паливом у 90-ті роки, заявила про власні претензії на президентство у боротьбі зі своїм непостійним помаранчевим спільником Ющенком». «Файненшел Таймз» наводить тут також слова радника Юлії Тимошенко Олександра Ґінзбурґа про те, що «вона (Тимошенко) показала, як може керувати і можливість ставати щодня дедалі ефективнішою». «Занадто ефективною, – іронізує лондонський часопис, – аж до проявів у діях Тимошенко авторитарних замашок. Недарма вона, попри сильну опозицію, хоче змінити Конституцію і повернути все до сильної президентської вертикалі, яка була перед 2004 роком», – наголошує «Файненшел Таймз». Газета цитує одну із загрозливих для демократів реплік Тимошенко під час теледебатів: «Хто вам сказав, що диктатура – це погано?», хоча після цього прем’єр намагалася все перевести у площину диктатури закону, все ж її репліка не забута. Хоча «Файненшел Таймз» і іронізує над «демократичними змінами» в образі Віктора Януковича, висловлює сумніви у його ідеологічній платформі, все ж газета наголошує, що «багато хто бачить у ньому більш прогнозованого лідера, аніж пані Тимошенко...», чимало тих, хто стурбований її популістсько-агресивним ставленням до економіки. Впливовий лондонський часопис також наводить прогноз, за яким у другому раунді президентських перегонів в Україні, 7 лютого 2010 року, переможцем виходить Янукович із 40-45 відсотками, проти 25-35 відсотків у Тимошенко.
В інтерв’ю австрійській «Ді Прессе» чільник російського «Газпрому» Олександр Медведєв запевнив, що доля російського газу зросте у газовому балансі Європі до 2030 року з нинішніх 26 до 33 відсотків. Він також пояснив «штрафні газові поступки» Україні тим, «щоб Європа почувала себе надійніше... Ми маємо таку ж, як і з Європою, систему штрафних санкцій з Україною, однак тепер ми її не застосовували, бо якби це сталося, то це призвело б не лише до банкрутства «Нафтогазу України» але й, не виключено, до фінансового краху всієї держави Україна».
Швейцарська «Нойє Цюрхер Цайтунґ» наголошує, що генеральний секретар НАТО Расмуссен відмовився у Москві від доцільності впровадження в життя російського проекту щодо європейської безпеки і наголосив, що це, на його думку, лише внесло б плутанину в уже існуючі угоди і структури безпеки. Швейцарське видання пояснює намагання Кремля виступати зі власною ініціативою європейської безпеки тим, що у Москві намагаються запобігти розширенню НАТО на Схід та прийняттю до Північноатлантичного альянсу України й Грузії, що в Брюсселі продовжують підтримувати, незважаючи на активний спротив Росії.
В інтерв’ю австрійській «Ді Прессе» чільник російського «Газпрому» Олександр Медведєв запевнив, що доля російського газу зросте у газовому балансі Європі до 2030 року з нинішніх 26 до 33 відсотків. Він також пояснив «штрафні газові поступки» Україні тим, «щоб Європа почувала себе надійніше... Ми маємо таку ж, як і з Європою, систему штрафних санкцій з Україною, однак тепер ми її не застосовували, бо якби це сталося, то це призвело б не лише до банкрутства «Нафтогазу України» але й, не виключено, до фінансового краху всієї держави Україна».
Швейцарська «Нойє Цюрхер Цайтунґ» наголошує, що генеральний секретар НАТО Расмуссен відмовився у Москві від доцільності впровадження в життя російського проекту щодо європейської безпеки і наголосив, що це, на його думку, лише внесло б плутанину в уже існуючі угоди і структури безпеки. Швейцарське видання пояснює намагання Кремля виступати зі власною ініціативою європейської безпеки тим, що у Москві намагаються запобігти розширенню НАТО на Схід та прийняттю до Північноатлантичного альянсу України й Грузії, що в Брюсселі продовжують підтримувати, незважаючи на активний спротив Росії.
