Кандидати на президентство в Україні проголошують лише популістські гасла (європейська преса)

Польська «Ґазета Виборча» називає українську президентську передвиборну кампанію «таємничою війною за президентство», бо вважає, що «українці нічого не знають про програми найголовніших кандидатів на цю посаду, котрі навіть не хочуть про це дискутувати між собою». Польське видання зауважує, що головні кандидати на президентство в Україні «вважають за необхідне давати в ефір фантастичні обіцянки і постійно скаржитися на всіх своїх опонентів». Польська газета наводить думки експертів про те, що «нинішня президентська кампанія не виглядає війною програм, а є лише проголошенням популістських гасел». «Ґазета Виборча» наголошує , що захмарні обіцянки кандидатів потім важко проконтролювати щодо виконання, як, наприклад, ту, що поклялася Юлія Тимошенко щодо гривні.Прем'єр пообіцяла вивести її упродовж року на рівень шести за долар, тоді як сьогодні – вісім за долар, а до кризи було п’ять за долар. Польське видання зауважує, що такі «обіцянки кандидатів беруть за живе пересічний люд», але ні до чого не зобов’язують політиків. «Ґазету Виборчу» дивує, що головні кандидати на президентство в Україні взагалі відмовилися від дебатів напередодні 17 січня, і вона не розуміє, як же виборці довідаються про основні програмні позиції своїх обранців.

Чеська «Днес» інформує, що «Україна передала Чехії документи з колишніх архівів КДБ СРСР про введення у серпні 1968 року радянських військ і військ Варшавського договору до Чехословаччини». Це до тисячі сторінок важливих документів, які спростовують тодішні пропагандистські твердження Москви про нібито «згоду народу Чехословаччини на вторгнення радянських танків». Документи з України, як зауважує «Днес», навпаки, засвідчують, що «населення Чехословаччини у своїй більшості ставилося у серпні 1968 року до військ «совітів» вороже».

Ще одне польське видання, «Жиче Варшави», інформує, що політичний комітет Парламентської асамблеї Ради Європи на своєму засіданні 16 грудня не погодився на поправки до резолюції про Голодомор в Україні 1932–33 років про те, що це був геноцид. «Жиче Варшави» цитує українського парламентаря Оксану Білозір з приводу того, що проти такої поправки виступила Росія і її представники докладають усіх зусиль, щоб у ПАРЄ не визнали голод 1932–33 років в Україні геноцидом. Польська газета зауважує, що трагедію українців 1932–33 років, коли Сталін і його сатрапи виморили голодом від 3 до 7 мільйонів люду, визнало геноцидом уже 26 держав світу, включно з Польщею.