Доступність посилання

21 Листопад 2017, Київ 12:01

Белград – На президентських виборах у Хорватії в неділю 27 грудня жоден із 12 кандидатів не набрав більше половини голосів виборців. До другого туру, який має відбутися 10 січня, потрапили кандидат від опозиційної Соціал-демократичної партії Іво Йосипович та мер Загреба Милан Бандич. У голосуванні взяли участь лише 44 відсотки виборців.

Усі опитування від початку виборчої кампанії засвідчували, що найбільше голосів набере Іво Йосипович, але президента країня буде обрано лише в другому турі. Опитування виявилися реальними: за Йосиповича проголосували 32 відсотки виборців. А його колишній партійний колега, нині незалежний популіст Милан Бандич набрав 14 відсотків голосів. За обох кандидатів проголосувала та половина електорату, котра незадоволена політикою правлячої коаліції.

Поразка правлячої коаліції


Андрія Хебранґ, кандидат від правлячого Хорватського демократичного об’єднання, здобув лише 12 відсотків голосів. Причина фіаско – у спаді рейтингу правлячої партії та в тому, що на пост глави держави балотувалися ще двоє колишніх міністрів і членів цієї партії. Це викликало розчарування тих виборців, які традиційно голосують за консервативних правоцентристів.

На відміну від більшості кандидатів на президента, зважений професор і композитор Йосипович не був причетним до жодного політичного чи фінансового скандалу. А його опонент у другому турі має, так би мовити, репутацію суперечливої й непередбачливої людини. Пан Милан Бандич був соціал-демократом й за підтримки партії став мером столиці. А тепер він змушений домагатися підтримки правиці та крайньої правиці. Переможений Хебранґ уже закликав своїх прихильників не брати участі в голосуванні в другому турі.

І ще одне: досі на президентських виборах в Хорватії завжди перемагав той, хто здобув найбільше голосів в першому турі. Зрештою, 10 січня не за горами.
  • 16x9 Image

    Михайло Рамач

    За освітою історик. Журналіст, поет, перекладач та сценарист. Автор шести поетичних книжок, трьох книг, політичних есе, про колишню Югославію й нинішню Сербію. Був головним редактором трьох сербських щоденних газет. Співробітник Радіо Свобода з 1998 року. В сербських ЗМІ надрукував чимало матеріалів про Україну.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG