Київ – «Українці повинні припинити думати, що все залежить від політиків. А ще в суспільстві має бути відбудований моральний і критичний вимір історичної пам’яті. І не менш необхідне системне послідовне освоєння культурного змісту Європи. Потрібна велетенська робота держави, спрямована на поширення в суспільстві – насамперед, серед молоді – автентичного знання Європи. Це допоможе «укомплектувати» українську культурну ідентичність і зробити рух України до ЄС свідомим і цілеспрямованим». Про це в інтерв’ю газеті «День» наголошує письменниця Оксана Пахльовська. Заголовок матеріалу – «Поділ України проходить лише по одній лінії: між Європою і не-Європою».
У цьому ж числі «День» пропонує власну версію переможця рейтингу у номінації «Людина року». Це, на думку журналістів видання, Анатолій Квасюк. Він реставратор, який десять років відновлював ікону Холмської Богоматері. Газетярі нагадують, що це єдина ікона, котра збереглася в Україні з часів Київської Русі. За переказами, образ написав іще апостол Лука. Святиня уціліла лише дивом. У Києві в радянські часи більшовики влаштували на неї справжнє полювання. Щоб уберегти ікону, віруючі переносили її з помешкання до помешкання, а потім відправили на Волинь, де вона й потрапила до рук Анатолія Квасюка.
У Нацбанку стурбовані: виявлені випадки підробок купюр у 200 і 500 гривень, тоді як зазвичай «малюють» банкноти у 20 і 50 гривень. У міліції також визнають: зріс інтерес фальшивомонетників до крупних купюр. А відрізнити якісні підробки від справжніх у домашніх умовах майже нереально. Як пише газета «Сегодня», підозрілу купюру можна віднести в банк і перевірити. На це піде до 5 днів. Після цього банк зобов’язаний поінформувати клієнта про результати. Якщо банкноти справжні, вони повертаються клієнтові, якщо фальшивки – передаються в МВС і збитки не компенсуються. Тому, як вважає видання, люди і не звертаються до подібних тестів, незважаючи на те, що за розрахунок підозрілими грішми можна отримати термін від 3 до 7 років.
Національне агентство з іноземних інвестицій визначило десятку стратегічних для української економіки програм. Серед найважливіших інвестиційних проектів, як інформує газета «Голос України», – два у сфері енергетики, чотири – транспорту, по одному у сфері космічних технологій та медицини. Видання зазначає, що до пріоритетних програм потрапило й будівництво десяти сміттєспалювальних заводів і створення десяти індустріальних парків. Обирати було з чого: місцеві органи влади й профільні міністерства подали список із більш як 366 проектів. Критерії відбору – стратегічна важливість, економічна окупність і реалістичність виконання.
У цьому ж числі «День» пропонує власну версію переможця рейтингу у номінації «Людина року». Це, на думку журналістів видання, Анатолій Квасюк. Він реставратор, який десять років відновлював ікону Холмської Богоматері. Газетярі нагадують, що це єдина ікона, котра збереглася в Україні з часів Київської Русі. За переказами, образ написав іще апостол Лука. Святиня уціліла лише дивом. У Києві в радянські часи більшовики влаштували на неї справжнє полювання. Щоб уберегти ікону, віруючі переносили її з помешкання до помешкання, а потім відправили на Волинь, де вона й потрапила до рук Анатолія Квасюка.
У Нацбанку стурбовані: виявлені випадки підробок купюр у 200 і 500 гривень, тоді як зазвичай «малюють» банкноти у 20 і 50 гривень. У міліції також визнають: зріс інтерес фальшивомонетників до крупних купюр. А відрізнити якісні підробки від справжніх у домашніх умовах майже нереально. Як пише газета «Сегодня», підозрілу купюру можна віднести в банк і перевірити. На це піде до 5 днів. Після цього банк зобов’язаний поінформувати клієнта про результати. Якщо банкноти справжні, вони повертаються клієнтові, якщо фальшивки – передаються в МВС і збитки не компенсуються. Тому, як вважає видання, люди і не звертаються до подібних тестів, незважаючи на те, що за розрахунок підозрілими грішми можна отримати термін від 3 до 7 років.
Національне агентство з іноземних інвестицій визначило десятку стратегічних для української економіки програм. Серед найважливіших інвестиційних проектів, як інформує газета «Голос України», – два у сфері енергетики, чотири – транспорту, по одному у сфері космічних технологій та медицини. Видання зазначає, що до пріоритетних програм потрапило й будівництво десяти сміттєспалювальних заводів і створення десяти індустріальних парків. Обирати було з чого: місцеві органи влади й профільні міністерства подали список із більш як 366 проектів. Критерії відбору – стратегічна важливість, економічна окупність і реалістичність виконання.
