Доступність посилання

15 Грудень 2017, Київ 14:48

Рига – 31 грудня 2009 року о 23:50 у Литві була зупинена Іґналінська АЕС. Із експортера електроенергії Литва перейде в імпортери. Поки що країна не має енергетичного з’єднання з мережами Західної Європи та Скандинавії, тому експерти передбачають у 2010 році зростання вартості електроенергії. Відкритим залишається також питання про будівництво нової атомної електростанції у Литві. У свою чергу Україна заявила про готовність надати Литві енергетичну допомогу.

Закриття Іґналінської АЕС у Литві було однією із основних вимог Євросоюзу для вступу цієї країни в європейське співтовариство. Перший блок литовської атомної станції, яка працювала на радянських реакторах чорнобильського зразка, був зупинений ще у 2004 році. Робота другого блоку забезпечувала 75 відсотків потреб електроенергії країни.

За словами міністра енергетики Литви Арвідаса Секмокаса, вартість робіт із закриття Іґналінської АЕС становитиме 2,32 мільярда євро. Понад один мільярд євро Литва вже витратила на закриття. Повністю атомна станція буде демонтована до 2030 року.

Закриття спричинить дефіцит електроенергії в Балтійському регіоні

Експерти визнають, що з огляду на закриття Іґналінської АЕС дефіцит енергетики може стати надзвичайно гострою проблемою для Балтійського регіону. У 2007 році Латвія, Литва, Естонія та Польща з метою забезпечення енергетичної незалежності вирішили спільно побудувати нову атомну електростанцію у Литві вартістю майже шість мільярдів євро.

Однак останнім часом інтерес партнерів до проекту будівництва нової литовської АЕС зменшився. Вирішення питання гальмується існуючими між учасниками проекту розбіжностями, зокрема з розподілом енергії на майбутній АЕС.

«Кожна з країн-учасниць вже не покладає стільки сподівань на цей проект і починає висувати свої індивідуальні інтереси. Естонія вже повідомила про будівництво власної АЕС і назвала навіть термін, – каже професор Латвійського університету Андріс Спурдс. – Це буде раніше, ніж може завершитися будівництво атомної станції у Литві. Польща також повідомила про свою АЕС і нічого дивуватися, що й у Латвії усе більше розмов про те, що слід будувати власну атомну електростанцію».

Україна має намір допомогти Литві

Передбачається, що після закриття атомної станції Литві доведеться імпортувати частину електроенергії. Це, на думку аналітика Danske Bank Віолети Клівене, призведе до зростання ціни на електроенергію на 30–40 відсотків.

Щоб понизити вартість електроенергії та здобути енергетичну незалежність, Литва планує будівництво спільних енергетичних з’єднань із Швецією та Польщею.

Україна також заявила, що надасть допомогу Литві і покриє дефіцит електроенергії. Однак Білорусь, яка у даному випадку є країною-транзитером, досі не оприлюднила свої тарифи за транзит.

«Закриття Іґналінської АЕС – початок енергетичної незалежності Литви»

Місцева опозиція наголошує, що тим часом ніхто з литовських політиків чітко не відповів: як Литва покриватиме дефіцит енергії. Екс-міністр господарства Литви Кястутіс Даукшис вважає, що енергетичне питання в Литві серйозно «зависло».

«Сьогодні уряд так і не сказав, на який вид палива ми перейдемо. Це буде газ чи мазут? Які будуть можливості забезпечення країни електроенергією? Я насмілюся висловити сумнів у тому, чи будуть взагалі реалізовані заплановані проекти з будівництва енергомостів, враховуючи те, які вимоги висуває Польща, які кроки робить Литва і, суперечки між Литвою та Латвією про те, звідки піде кабель енергоз’єднання зі Швецією», – зазначає Кястутіс Даукшис.

Натомість президент Литви Даля Ґрібаускайте вважає, що 2010 рік стане роком початку енергетичної незалежності Литви. За словами президента, закриття Іґналінської АЕС означає, що в країни з’явилася можливість диверсифікувати енергетичні джерела за рахунок співробітництва з країнами Західної та Північної Європи, а також розвивати альтернативну енергетику.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG