Доступність посилання

ТОП новини

Туркменистан удвічі збільшує експорт газу до Ірану


Президенти Ірану і Туркменистану, Махмуд Ахмадінеджад (зліва) та Ґурбанґули Бердімухаммедов під час зустрічі в Ашгабаті, 5 січня 2010 року
Президенти Ірану і Туркменистану, Махмуд Ахмадінеджад (зліва) та Ґурбанґули Бердімухаммедов під час зустрічі в Ашгабаті, 5 січня 2010 року

Прага – Іранський президент Махмуд Ахмадінеджад та туркменський лідер Ґурбанґули Бердімухаммедов відкрили у середу другий газогін з Туркменистану до Ірану. Це сталося в туркменському Довлетабаді, звідки туркменське блакитне паливо попливло до іранських населених пунктів Серахсу та Ханґерану. Для Бердімухаммедова це важлива нагода демонстрування газової незалежності Туркменистану від Москви, а для Ахмадінеджада дещо більше, йдеться не лише про додатковий газ але й про боротьбу Тегерана з міжнародною ізоляцією в зв’язку з новими санкціями Заходу проти ядерних розробок Ірану.

Махмуд Ахмадінеджад під час урочистої церемонії в столиці Туркменистану Ашгабаті заявив, що йдеться не лише про додатковий газ для Тегерану, а й про тісну співпрацю двох країн на регіональному та ширшому міжнародному рівні. На цих переговорах йшлося й про нову залізничну лінію з Казахстану через Туркменистан до іранських портів. Тегеран також розраховує зміцнити за допомогою середньоазійських країн економічну співпрацю з Китаєм та Росією, які є не лише членами Ради Безпеки ООН, але й, на відміну від Заходу, не дуже пристають на економічні санкції проти Ірану у зв’язку з його небезпечними ядерними приготуваннями.

Президент Туркменистану Ґурбанґули Бердімухаммедов також підтвердив зміцнення партнерства з Іраном. «Зустріч і переговори, проведені в Ашгабаті, служитимуть подальшому розвитку партнерства між Туркменистаном та Іраном. Я б хотів наголосити на важливості наших нинішніх проектів, зокрема, пуску нового газогону Довлетабад – Серахс – Ханґеран», – зазначив Бердімухаммедов.

Новий газогін дозволить збільшити постачання туркменського блакитного палива до Ірану майже удвічі – до 20 мільярдів кубічних метрів на рік. По старому газогону 1997 року Іран отримував із Туркменистану від 6 до 7 мільярдів кубічних метрів газу.

Туркменистан демонструє свою газову незалежність

Минулого місяця Ашгабат вже відкрив газогін до Китаю, потужність котрого має досягти близько 40 мільярдів кубічних метрів газу на рік. Постачання ж туркменського газу до Росії зменшилося удвічі і сягає нині лише 30 мільярдів кубічних метрів.

Експерт із Стамбула Надер Девлет наголошує, що Туркменистан показує своє енергетичну незалежність у світі, й свідченням цього є відкриття нового газогону до Ірану. «Це дуже добра можливість для Туркменистану щоб мати альтернативні шляхи свого газового експорту в час непорозумінь із Росією», – наголошує експерт.

Йдеться також про продаж туркменського газу до Туреччини через Іран. Під час пуску газогону в середу в Довлетабаді на церемонії був присутній турецький міністр енергетики.

Вже згаданий професор Девлет із Стамбульського університету зауважує, що «цією угодою Іран має наміри посилити його стосунки із сусідами». Йдеться про понад 30 мільярдів кубічних метрів туркменського газу для Анкари через Іран.

Євросоюз має також свої інтереси в Туркменистані – через реалізацію газового проекту «Набукко», проектна потужність якого мала б бути трохи більшою від 30 мільярдів кубічних метрів газу. Якщо Ашгабат і Анкара підтвердили свою підтримку європейському газогонові, то Росія й Іран поки що проти. Як пролягатиме новий європейський газогін із Туркменистану – через Каспій, Азербайджан чи через Іран і Туреччину, – ще не відомо.
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG