Сьогодні, у день старого Нового року, в столиці Гуцульщини селищі Верховина Івано-Франківської області відбувається фестиваль «Гуцульська коляда».
Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, 15 колядницьких гуртів (у Карпатах їх називають колядницькими партіями) представляють традиційну гуцульську коляду.
На Верховинщині вона має свої особливості: колядують лише чоловіки, гуцульським діалектом, у супроводі скрипки, трембіт та рогів, за давніми різдвяними звичаями. Керівник гурту називається «березою».
Вирізняються колядники народними строями, в руках – бартки (топірці).
Свято розпочалося традиційною колядницькою ходою-парадом від Поштової площі до Співочого поля у Верховині, а завершиться гуцульським танцем – плєсом – за участю всіх колядницьких партій та гуцульських музик.
А вчора, на свято Меланки, в Коломиї вдруге відбувся «Меланчин бал» – до 1939 року традиційний у місті над Прутом. Таку традицію відновлює Клуб коломийців. Окрім звичних вальсу, кадрилі, польки обов’язком танцем є коломийка.
Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, 15 колядницьких гуртів (у Карпатах їх називають колядницькими партіями) представляють традиційну гуцульську коляду.
На Верховинщині вона має свої особливості: колядують лише чоловіки, гуцульським діалектом, у супроводі скрипки, трембіт та рогів, за давніми різдвяними звичаями. Керівник гурту називається «березою».
Вирізняються колядники народними строями, в руках – бартки (топірці).
Свято розпочалося традиційною колядницькою ходою-парадом від Поштової площі до Співочого поля у Верховині, а завершиться гуцульським танцем – плєсом – за участю всіх колядницьких партій та гуцульських музик.
А вчора, на свято Меланки, в Коломиї вдруге відбувся «Меланчин бал» – до 1939 року традиційний у місті над Прутом. Таку традицію відновлює Клуб коломийців. Окрім звичних вальсу, кадрилі, польки обов’язком танцем є коломийка.
