Київська зима
Київська міська державна адміністрація звернулася до начальника Генштабу Міністерства оборони України, щоб військові розрахували, скільки сил і грошей можна буде залучити для звільнення столиці зі снігового полону. Як зазначив у коментарі Радіо Свобода начальник Головного управління житлового господарства КМДА Володимир Стороженко, київська влада робить усе можливе, щоб вулиці й двори не перетворювалися на ковзанки. Але бракує і грошей, і техніки. «При вході в будинки ніби більш-менш почищено, а міжквартальні проїзди у поганому стані. На сьогодні в Києві недостатньо техніки, щоб своєчасно вивозити сніг. До того ж, коштів зараз немає, майже ніхто сніг не вивозить, тому прибирають його вручну», – розповів Володимир Стороженко.
Центральні київські вулиці ще більш-менш чистять, а от у спальних районах і проїжджа частина, і тротуари вкриті снігом та кригою, скаржаться кияни.До такої ситуації призвело масове звільнення двірників, яким немає чим платити, вважає Дмитро Андрієвський, депутат Київради від опозиційної меру Леоніду Черновецькому фракції Блоку Віталія Кличка. «Нема грошей на обладнання, техніка практично не працює… Треба серйозно реформувати і чітко визначати відповідальність між районами міста і містом. Бо всі бюджетні потоки фактично зосереджені нагорі, у районах практично не вистачає грошей для того, щоб виконувати прибирання території, а також вивозити сміття. Тож треба залишати більше грошей у районах, і тоді можна було б вимагати в голів районів, у районних адміністрацій відповіді за ту ситуацію, яку ми сьогодні бачимо».
Представники Київської влади переконують, що роблять усе можливе, інша річ, що грошей (зокрема, на снігоприбиральну техніку) бракує. Міські чиновники також кажуть, що до розчищення снігу можна залучати і студентів (якщо на це дадуть добро ректори вишів). Заступник голови Незалежної студентської профспілки «Пряма дія» Сергій Маслов, зі свого боку, нізащо не погодився б узяти до рук лопату. І не тому, що йому лінь, а тому, що він не згоден виконувати чужі обов’язки. «Це використання студентів, ректор ВНЗ не мають права примушувати студентів до фізичної праці. Якщо таке станеться, то профспілкові організації студентів будуть змушені підключитися. Вони матимуть захищати права студентів, які не знають, що ніхто не має права примушувати їх працювати».
Сніг та ожеледиця у Львові
Львівська влада перед цьогорічною сніжною зимою також виявилася безпорадною. У місті бракує прибиральної техніки. Половина машин технічно зношена, її використовують понад 20 років. Хоча, за спостереженнями львівської кореспондентки Радіо Свобода Галини Терещук, комунальники намагаються прибирати вулиці і вдень, і вночі.
Як тільки у Львові випадає сильний сніг, водії жартують, що зійде він разом з асфальтом, і в цьому є велика частка правди. І це при тому, що вночі, за даними прес-служби мерії, вулиці Львова прибирають 30 - 50 снігоочисних машин, залежно від погодних умов. В середньому щоночі в кожному районі працюють по 4 машини, які розкидають на слизькі дороги спеціальну суміш.
Протягом дня можна побачити одну-дві машини, які збирають сніг, але їх, звичайно, не вистачає. Тому переважно двірники уже з самісінького ранку викидають сніг з тротуарів на дороги, під колеса машин. Водії, відповідно, незадоволені:
- Дуже важко їздити, на дороги намерз лід. А чистять лише центральні вулиці.
- Люди дуже часто падають, особливо старші. А машини їздять тротуарами, бо вулицями проїхати неможливо.
Комунальні підприємства міста пальним для притиральної техніки забезпечені на добу вперед. Незважаючи на це, цієї зими були дні, коли через відсутність пального вулиці не прибиралися взагалі. Через неналежне фінансування чимало фахових водіїв звільнились – за важку працю людям платять близько тисячі гривень у місяць.
Слизькі тротуари й дороги, а ще й десятки бурульок на дахах будинків, які становлять небезпеку для життя перехожих – таким є зимовий Львів, у районних містечках ситуація ще гірша.
Ожеледиця – причина травм
Коли на вулицях ожеледиця – кількість травмованих городян збільшується у середньому на 40 відсотків. Такого висновку можна дійти після спілкування із лікарями. Зокрема, до лікарні швидкої допомоги у Києві щодня звертаються у середньому п’ятдесят людей із переломами, розтягненнями, вивихами та іншими травмами. А в дні, коли місто опиняється у сніговому полоні, а тротуари перетворюються на ковзанки, число травмованих сягає сімдесяти на день. Про це повідомили в одній з лікарень швидкої допомоги Києва. «Коли є ожеледиця, збільшується кількість переломів, кількість вивихів зростає. Причому від падінь на слизькі тротуари не застрахована жодна вікова категорія, але особливо часто падають літні люди. От коли ожеледиця, то такі кількості йдуть… Чим чистіше вулиці, тим краще».
Для порівняння: у Москві один квадратний кілометр обслуговує 9 снігоприбиральних машин, а у Києві – стільки ж техніки припадає на 24 квадратних кілометри.
Київська міська державна адміністрація звернулася до начальника Генштабу Міністерства оборони України, щоб військові розрахували, скільки сил і грошей можна буде залучити для звільнення столиці зі снігового полону. Як зазначив у коментарі Радіо Свобода начальник Головного управління житлового господарства КМДА Володимир Стороженко, київська влада робить усе можливе, щоб вулиці й двори не перетворювалися на ковзанки. Але бракує і грошей, і техніки. «При вході в будинки ніби більш-менш почищено, а міжквартальні проїзди у поганому стані. На сьогодні в Києві недостатньо техніки, щоб своєчасно вивозити сніг. До того ж, коштів зараз немає, майже ніхто сніг не вивозить, тому прибирають його вручну», – розповів Володимир Стороженко.
Центральні київські вулиці ще більш-менш чистять, а от у спальних районах і проїжджа частина, і тротуари вкриті снігом та кригою, скаржаться кияни.До такої ситуації призвело масове звільнення двірників, яким немає чим платити, вважає Дмитро Андрієвський, депутат Київради від опозиційної меру Леоніду Черновецькому фракції Блоку Віталія Кличка. «Нема грошей на обладнання, техніка практично не працює… Треба серйозно реформувати і чітко визначати відповідальність між районами міста і містом. Бо всі бюджетні потоки фактично зосереджені нагорі, у районах практично не вистачає грошей для того, щоб виконувати прибирання території, а також вивозити сміття. Тож треба залишати більше грошей у районах, і тоді можна було б вимагати в голів районів, у районних адміністрацій відповіді за ту ситуацію, яку ми сьогодні бачимо».
Представники Київської влади переконують, що роблять усе можливе, інша річ, що грошей (зокрема, на снігоприбиральну техніку) бракує. Міські чиновники також кажуть, що до розчищення снігу можна залучати і студентів (якщо на це дадуть добро ректори вишів). Заступник голови Незалежної студентської профспілки «Пряма дія» Сергій Маслов, зі свого боку, нізащо не погодився б узяти до рук лопату. І не тому, що йому лінь, а тому, що він не згоден виконувати чужі обов’язки. «Це використання студентів, ректор ВНЗ не мають права примушувати студентів до фізичної праці. Якщо таке станеться, то профспілкові організації студентів будуть змушені підключитися. Вони матимуть захищати права студентів, які не знають, що ніхто не має права примушувати їх працювати».
Сніг та ожеледиця у Львові
Львівська влада перед цьогорічною сніжною зимою також виявилася безпорадною. У місті бракує прибиральної техніки. Половина машин технічно зношена, її використовують понад 20 років. Хоча, за спостереженнями львівської кореспондентки Радіо Свобода Галини Терещук, комунальники намагаються прибирати вулиці і вдень, і вночі.
Як тільки у Львові випадає сильний сніг, водії жартують, що зійде він разом з асфальтом, і в цьому є велика частка правди. І це при тому, що вночі, за даними прес-служби мерії, вулиці Львова прибирають 30 - 50 снігоочисних машин, залежно від погодних умов. В середньому щоночі в кожному районі працюють по 4 машини, які розкидають на слизькі дороги спеціальну суміш.
Протягом дня можна побачити одну-дві машини, які збирають сніг, але їх, звичайно, не вистачає. Тому переважно двірники уже з самісінького ранку викидають сніг з тротуарів на дороги, під колеса машин. Водії, відповідно, незадоволені:
- Дуже важко їздити, на дороги намерз лід. А чистять лише центральні вулиці.
- Люди дуже часто падають, особливо старші. А машини їздять тротуарами, бо вулицями проїхати неможливо.
Комунальні підприємства міста пальним для притиральної техніки забезпечені на добу вперед. Незважаючи на це, цієї зими були дні, коли через відсутність пального вулиці не прибиралися взагалі. Через неналежне фінансування чимало фахових водіїв звільнились – за важку працю людям платять близько тисячі гривень у місяць.
Слизькі тротуари й дороги, а ще й десятки бурульок на дахах будинків, які становлять небезпеку для життя перехожих – таким є зимовий Львів, у районних містечках ситуація ще гірша.
Ожеледиця – причина травм
Коли на вулицях ожеледиця – кількість травмованих городян збільшується у середньому на 40 відсотків. Такого висновку можна дійти після спілкування із лікарями. Зокрема, до лікарні швидкої допомоги у Києві щодня звертаються у середньому п’ятдесят людей із переломами, розтягненнями, вивихами та іншими травмами. А в дні, коли місто опиняється у сніговому полоні, а тротуари перетворюються на ковзанки, число травмованих сягає сімдесяти на день. Про це повідомили в одній з лікарень швидкої допомоги Києва. «Коли є ожеледиця, збільшується кількість переломів, кількість вивихів зростає. Причому від падінь на слизькі тротуари не застрахована жодна вікова категорія, але особливо часто падають літні люди. От коли ожеледиця, то такі кількості йдуть… Чим чистіше вулиці, тим краще».
Для порівняння: у Москві один квадратний кілометр обслуговує 9 снігоприбиральних машин, а у Києві – стільки ж техніки припадає на 24 квадратних кілометри.
