Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 01:56

Лондон – По суті в більшості країн СНД у верхніх ешелонах влади до України ставляться як до принципового ворога, який своєю діяльністю руйнує головну тенденцію розвитку регіону – зміцнення автократичного правління на пострадянському просторі. Україна ж ламає цю тенденцію, руйнує її зсередини, стає могутнім островом альтернативи автократії.

Існування української бацили демократичного розвитку створює той прецедент, який щодалі більше дратує керівників інших країн.

Тон задає Росія. Український напрямок перекреслює їй усі можливі плани. Самим своїм існуванням Україна створює в регіоні прецедент, який є болючішим за усю західну пропаганду.

Україна антирадянська


Виявляється, що на теренах пострадянського простору можна реально захищати загальнолюдські цінності, такі як плюралізм і відкрита опозиційна діяльність.

А саме те, що так активно придушується від Москви до Мінська, від Астани до Ташкента, або від Ашхабада до Баку. Саме тут продовжується люте полювання на будь-які прояви опозиційності в суспільствах.

Російські ЗМІ, російські аналітики не хочуть порушувати дражливих аспектів українських виборів у плані демократичності і європейських стандартів. Там більше приділяють увагу критиці, вбачаючи у виборах агресивний характер деяких українських політичних сил.

Понад усе з великою насолодою розсмоктуються різні «антиросійські сценарії». Майже нема незалежних досліджень, які захищали б факт просування України вперед, у демократичному напрямку.

Ні в чому не вбачається позитивних зрушень. Ані в кількості партій, ані в певній стійкості опозиції, ані в наявності політичної дискусії в країні.

Україна – альтернатива неволі

Апофеоз замовчування українських виборів прийшовся на Туркменистан. У цій країні ледве не усі розуміють, що за поширення інформації про вибори в Україні, а тим більше за порівняльний аналіз ситуації в Туркменистані і в Україні, можна наразитися на серйозні неприємності.

Особливо йдеться про факт наявності великої кількості дозволених і зареєстрованих партій, або конкретні заклики кандидатів. Це в деяких специфічних органах туркменської влади можуть віднести до забороненої інформації.

Найбільше, що можна дозволити в Ашхабадських ЗМІ – це подати Україну як енергетичного клієнта і як виконавця деяких будівельних замовлень.

І жодної конкретики про президентські вибори. Тобто про Україну на сьогоднішній день або ні слова, або щось критичне, або зовсім стороннє, другорядне.

У це важко повірити, але Україну сьогодні бояться. Не за винаходи зброї, або отрути. Не за агресивне ставлення до сусідів. Не за територіальні апетити.

А за реальне визволення з-під радянського і пострадянського ярма. Українці повинні ще усвідомити, що не лише труднощі перехідного періоду супроводжують їх.

Можливо й нехотячи, вони стали прикладом для мільйонів інших людей. Ба більше, вони стали конче необхідними для інших.

У них бачать сенс існування. Вони породжують масове становлення самоповаги. І перед ними таємно схиляють голови мільйони людей.

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG