Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 14:40

Київ – Сталася ще одна кумедна новина. До нас їде посол. Спасибі, що хоч не ревізор, хоча в майбутньому і таке не можна виключати: мало що нашому східному сусідові може стрельнути в голову. Йдеться про те, що Президент Російської Федерації Дмитро Медведєв нарешті доручив Михайлові Зурабову приступити до виконання своїх обов’язків. «Поява посла нашого поважного стратегічного партнера – це ж серйозно!», – скажете ви. – Чого це автор так легковажно іронізує?».

А як іще ставитися до того, що наш східний сусід все більше почав перетворювати російсько-українські міждержавні стосунки у виставу? Пригадайте, Зурабов був призначений послом ще п’ятого серпня минулого року. Не встигли політичні аналітики відкоментувати-відпрогнозувати, що нам очікувати від нового представника Кремля у нашій столиці, як кремлівський начальник 11 серпня виступив у ролі політичного шоумена. Він звернувся до свого колеги в Україні Віктора Ющенка не листом через дипломатичні канали, як це належить, а через свій блог.

Логіка в ньому була з відомої приказки «Хто вс...вся? Невістка!». Він звинуватив Ющенка у всіх смертних гріхах, навіть у тому, що він переглядає історію не так, як належить – хоча це вже відверто наша внутрішня справа. Отож, шановний Дмитро Медведєв започаткував досі небачений спосіб у стосунках між главами держав – відкриті листи. Тут же він театрально повідомив, що прибуття нового посла відкладається аж поки в Києві не з’явиться новий президент. І ось тепер ще один театральний жест: одразу після того, як Віктор Ющенко програв, кремлівський начальник відправляє посла до Києва. Мовляв, неугодного нам президента прибрали – отож, тепер можна змінити гнів на милість.

Різні обличчя театру

Театралізація внутрішньо-політичного життя в Росії відбувається вже давно. Там звичними стали на телебаченні картинки, коли Медведєв і Путін дають настанови своїм підлеглим міністрам, генералам та іншим чиновника. Це розраховано на сприйняття рядових громадян. А нині театралізація почала застосовуватися і в зовнішній політиці.
Мабуть, в очах самих російських начальників, а особливо російських громадян, виглядає все так, наче братній український народ нашорошив вуха і прислухався до порад свого «старшого брата» – відмовив лютому українському націоналістові у довірі. Ніби без подібних порад громадяни України самі не здатні розібратися, за кого їм голосувати на виборах. Дурню зрозуміло, що подібні кроки Кремль дозволив собі тому, що уже на той час рейтинг нелюбого йому Віктора Ющенка перебував на такому рівні, який не залишав сумнівів – чинний Президент виборів не виграє.

Об’єктивно ситуація така, що Україну і Росію чекатимуть нові конфлікти. Адже Кремль навіть із вірним союзником бацькою Лукашенком примудряється сваритися. Чи станемо ми свідками чергових театральних витівок з боку Кремля? – з певністю про це можна буде говорити після якої-небудь другої Тузли. Боюся, що чекати нам довго не доведеться.

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG