Хоч офіційно діалог щодо зближення Сербії з європейською співдружністю вже розпочався, сербів ще очікує багато роботи. Ця країна, дві третини населення якої прагнуть вступу до ЄС, повинна довести Євросоюзу, що вона на 100 відсотків співпрацює з Міжнародним трибуналом у Гаазі, де розглядають військові злочини, здійснені у колишній Югославії. Тим часом, розшукуваний військовий лідер боснійських сербів Ратко Младич все ще перебуває на волі.
Представники іспанського головування в ЄС сьогодні запевнили, що проводять консультації щодо Сербії з країнами-членами. 27 держав Євросоюзу все ще не поспішають ухвалити так звану Угоду про стабілізацію та асоціацію з Белградом. А це – обов’язковий етап на шляху членства у європейській співдружності. «Ми маємо надію, що об’єднана Європа піде назустріч сербам», – заявив сьогодні Вук Єреміч, міністр закордонних справ Сербії.
«Я сподіваюсь, що минулорічний консенсус (усередині) Європейського Союзу щодо повного співробітництва Сербії із гаазьким трибуналом, залишатиметься у силі й надалі, – додає лідер сербської дипломатії. – Наступний крок – процес ратифікації Угоди про стабілізацію та асоціацію – я сподіваюсь буде здійснений якомога швидше».
«Перед нами нове майбутнє, але незалежності Косова не визнаємо» – Тадич
Президент Сербії Борис Тадич наприкінці минулого року, подаючи заявку на членство в ЄС, заявив, що для його країни «розпочинається нове майбутнє».
Дійсно, Євросоюз проявив неабияку прихильність до Сербії, нещодавно скасувавши візовий режим для її громадян. Але правда й те, що серед країн ЄС є чимало скептиків щодо швидкої зміни позиції Белграда відносно Косова, незалежність якого сербські лідери не визнають.
Як, власне, й деякі країни Євросоюзу. Перша серед них Іспанія – великий супротивник сепаратизму, з огляду на її власні регіональні проблеми. Тому, сьогодні у Брюсселі питання Косова ретельно оминали, а представники Сербії, якщо й згадували, то у контексті спільного із косовцями й одночасного вступу до Європейського Союзу.
Нещодавно сербський президент Борис Тадич заявив: «Сербія має стати опорою стабільності на Балканах. Нам для цього треба докласти чимало зусиль, але це не означає, що ми визнаємо незалежність Косова».
Та загалом, за 10 років, котрі минули з часів військових заворушень на Балканах, країни регіону досягли чималого прогресу в наближенні до ЄС. Міністр закордонних справ Іспанії Міґель Моратінос, підсумовуючи поступ у євроінтеграції цього регіону, зауважив: «Протягом іспанського головування (в ЄС) ми б хотіли завершити переговори про вступ Хорватії. Звичайно ж, ми будемо намагатися розв’язати проблему між Грецією та Македонією, а також розглядатимемо заяви щодо кандидатського статусу Албанії, Чорногорії та Сербії».
«Ми спробуємо позитивно впливати на стабільність Західних Балкан, особливо, щодо спокою та майбутнього Боснії та Герцеговини», – додає представник Іспанії, яка наразі провадить своє піврічне головування у Раді Євросоюзу.
Серед країн регіону наразі тільки Хорватія є реальним претендентом на місце серед членів ЄС, що очікується у 2012 році.
Представники іспанського головування в ЄС сьогодні запевнили, що проводять консультації щодо Сербії з країнами-членами. 27 держав Євросоюзу все ще не поспішають ухвалити так звану Угоду про стабілізацію та асоціацію з Белградом. А це – обов’язковий етап на шляху членства у європейській співдружності. «Ми маємо надію, що об’єднана Європа піде назустріч сербам», – заявив сьогодні Вук Єреміч, міністр закордонних справ Сербії.
«Я сподіваюсь, що минулорічний консенсус (усередині) Європейського Союзу щодо повного співробітництва Сербії із гаазьким трибуналом, залишатиметься у силі й надалі, – додає лідер сербської дипломатії. – Наступний крок – процес ратифікації Угоди про стабілізацію та асоціацію – я сподіваюсь буде здійснений якомога швидше».
«Перед нами нове майбутнє, але незалежності Косова не визнаємо» – Тадич
Президент Сербії Борис Тадич наприкінці минулого року, подаючи заявку на членство в ЄС, заявив, що для його країни «розпочинається нове майбутнє».
Дійсно, Євросоюз проявив неабияку прихильність до Сербії, нещодавно скасувавши візовий режим для її громадян. Але правда й те, що серед країн ЄС є чимало скептиків щодо швидкої зміни позиції Белграда відносно Косова, незалежність якого сербські лідери не визнають.
Як, власне, й деякі країни Євросоюзу. Перша серед них Іспанія – великий супротивник сепаратизму, з огляду на її власні регіональні проблеми. Тому, сьогодні у Брюсселі питання Косова ретельно оминали, а представники Сербії, якщо й згадували, то у контексті спільного із косовцями й одночасного вступу до Європейського Союзу.
Нещодавно сербський президент Борис Тадич заявив: «Сербія має стати опорою стабільності на Балканах. Нам для цього треба докласти чимало зусиль, але це не означає, що ми визнаємо незалежність Косова».
Та загалом, за 10 років, котрі минули з часів військових заворушень на Балканах, країни регіону досягли чималого прогресу в наближенні до ЄС. Міністр закордонних справ Іспанії Міґель Моратінос, підсумовуючи поступ у євроінтеграції цього регіону, зауважив: «Протягом іспанського головування (в ЄС) ми б хотіли завершити переговори про вступ Хорватії. Звичайно ж, ми будемо намагатися розв’язати проблему між Грецією та Македонією, а також розглядатимемо заяви щодо кандидатського статусу Албанії, Чорногорії та Сербії».
«Ми спробуємо позитивно впливати на стабільність Західних Балкан, особливо, щодо спокою та майбутнього Боснії та Герцеговини», – додає представник Іспанії, яка наразі провадить своє піврічне головування у Раді Євросоюзу.
Серед країн регіону наразі тільки Хорватія є реальним претендентом на місце серед членів ЄС, що очікується у 2012 році.
