За підрахунками Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), що базується в Лондоні, з 2006-го по 2008 роки світові видатки на оборону зросли із 1,33 мільярда доларів до 1,55. Найбільші оборонні бюджети мають Сполучені Штати, Китай, Франція і Японія. Економіст інституту Марк Стоукер cказав Радіо Свобода, що це головна причина, чому фінансова криза не мала суттєвого впливу на світовий оборонний бюджет.
«Звісно, що в багатьох країнах видатки залишалися на тому ж рівні, або зменшувалися. Але високі показники збереглися через те, що деякі держави й далі щороку більше витрачають на оборону», – зазначає Стоукер. Але збільшення показників, за його словами, насправді може бути не таким вже і суттєвим, якщо врахувати коливання курсу валют.
Наприклад, Україна, за даними лондонських дослідників, 2009 року витратила на оборону майже 11,65 мільярда гривень, що майже на п’яту частину більше ніж рік перед тим, коли на цю статтю бюджету пішло 9,49 мільярда. Але, якщо перерахувати показники в доларах, то виявиться, що оборонний бюджет України насправді скоротився за цей період на близько 400 мільйонів доларів (із 1,80 мільярда до 1,41). Коли ж вимірювати видатки на оборону у співвідношенні до валового внутрішнього продукту, то вийде зворотній висновок – позаминулого року Україна витрачала на військо один відсоток ВВП, а минулого року – 1,31.
Якщо говорити про світову тенденцію, то видатки на військо залишаються практично на тому ж рівні впродовж останніх кількох років: 2,56 відсотка ВВП у 2008 році, порівняно з 2,6 відсотка у 2004.
Військові апетити багато кому доведеться вгамовувати
Серед держав із великими військовими амбіціями, найбільша світова криза вдарила по Росії, яка минулого року трохи скоротила військовий бюджет. Як зауважують лондонські оглядачі, плани Москви з військового переоснащення минулого року «практично були відкинуті».
Економіст Міжнародного інституту стратегічних досліджень Марк Стоукер очікує, що в майбутньому оборонні бюджети будуть танути і в інших куточках світу, передовсім на Заході. «Далі будуть такі держави як Індія, Китай, Бразилія, які збільшують видатки. Але інші країни, особливо Сполучені Штати і більші члени НАТО вже не мають гнучкості, щоб збільшувати фінансування війська», – вважає експерт.
У Сполучених Штатах за часів президентства Джорджа Буша видатки на оборону збільшилися майже удвічі. Але з дефіцитом бюджету 12,5 відсотка американці вже не можуть дозволити собі такої розкоші. В планах – виведення американського війська з Іраку влітку цього року і з Афганістану наступного. Це неминуче вплине на світовий оборонний кошторис.
Затягують паски і європейці. Лондонські оглядачі очікують, що серед членів НАТО в Європі лише Норвегія і Данії цього року збільшать фінансування війська. Тим часом більшість інших країн готові до підвищення витрат лише, щоб врахувати темпи інфляції, або будуть орієнтуватися на вже існуючі рівні фінансування війська.
«Звісно, що в багатьох країнах видатки залишалися на тому ж рівні, або зменшувалися. Але високі показники збереглися через те, що деякі держави й далі щороку більше витрачають на оборону», – зазначає Стоукер. Але збільшення показників, за його словами, насправді може бути не таким вже і суттєвим, якщо врахувати коливання курсу валют.
Наприклад, Україна, за даними лондонських дослідників, 2009 року витратила на оборону майже 11,65 мільярда гривень, що майже на п’яту частину більше ніж рік перед тим, коли на цю статтю бюджету пішло 9,49 мільярда. Але, якщо перерахувати показники в доларах, то виявиться, що оборонний бюджет України насправді скоротився за цей період на близько 400 мільйонів доларів (із 1,80 мільярда до 1,41). Коли ж вимірювати видатки на оборону у співвідношенні до валового внутрішнього продукту, то вийде зворотній висновок – позаминулого року Україна витрачала на військо один відсоток ВВП, а минулого року – 1,31.
Якщо говорити про світову тенденцію, то видатки на військо залишаються практично на тому ж рівні впродовж останніх кількох років: 2,56 відсотка ВВП у 2008 році, порівняно з 2,6 відсотка у 2004.
Військові апетити багато кому доведеться вгамовувати
Серед держав із великими військовими амбіціями, найбільша світова криза вдарила по Росії, яка минулого року трохи скоротила військовий бюджет. Як зауважують лондонські оглядачі, плани Москви з військового переоснащення минулого року «практично були відкинуті».
Економіст Міжнародного інституту стратегічних досліджень Марк Стоукер очікує, що в майбутньому оборонні бюджети будуть танути і в інших куточках світу, передовсім на Заході. «Далі будуть такі держави як Індія, Китай, Бразилія, які збільшують видатки. Але інші країни, особливо Сполучені Штати і більші члени НАТО вже не мають гнучкості, щоб збільшувати фінансування війська», – вважає експерт.
У Сполучених Штатах за часів президентства Джорджа Буша видатки на оборону збільшилися майже удвічі. Але з дефіцитом бюджету 12,5 відсотка американці вже не можуть дозволити собі такої розкоші. В планах – виведення американського війська з Іраку влітку цього року і з Афганістану наступного. Це неминуче вплине на світовий оборонний кошторис.
Затягують паски і європейці. Лондонські оглядачі очікують, що серед членів НАТО в Європі лише Норвегія і Данії цього року збільшать фінансування війська. Тим часом більшість інших країн готові до підвищення витрат лише, щоб врахувати темпи інфляції, або будуть орієнтуватися на вже існуючі рівні фінансування війська.
