Київ – Україна наблизилася до виборів. Шляхів лише два, третього не дано. «Проти всіх» і «Не піду на вибори» президентами не стануть, наголошує газета «Вечірні вісті». Тому потрібно прийти на вибори і визначити переможця, переконують журналісти у статті «Рубікон».
Схожої думки дотримується і дописувач газети «День», який визнає, що «вибір з фіналістів не вельми відрадний, але іншого наразі немає». Тому потрібно обирати «найменше зло». Водночас, вибір майбутнього неабиякою мірою залежить від тих, кого називають «володарями дум», себто представників елітарної української інтелігенції. Але вони, на думку автора статті, демонструють певну емігрантську відстороненість від своєї країни. І в нинішній ситуації не бажають робити непростий і відповідальний вибір між очевидною катастрофою та неочевидним порятунком. Про причини і наслідки - в статті «Транзитом через Україну в нікуди?».
У неділю, 7 лютого, коли вся Україна голосуватиме в другому турі президентських виборів, українські літератори оберуть поетичного Президента України під час вільних читань «Ліричні вибори». За словами керівника проекту, «Ліричні вибори» є оригінальною формою звернення українських літераторів до провідних вітчизняних політиків з вимогою максимальної підтримки української літератури та книговидавництва. Докладніше про акцію і про те, хто її підтримує розповідає газета «Вечірній Київ».
Фінансове оздоровлення української економіки обійшлося державі майже у 10% ВВП. За цим показником, як інформує газета «Діло», Україна поступається пострадянським країнам, але випереджує розвинуті. Однак, 99 млрд. грн. кинуті на боротьбу з економічними негараздами не гарантують, що країна швидко вийде з кризи. Позаяк програми фінансового оздоровлення, фактично, зводилися до підтримки банківського сектора місцевим центробанком або оперативної грошової допомоги «депресивним» галузям, і не мали інвестиційного характеру. Ці гроші банкам і підприємствам доведеться незабаром повертати, що суттєво знижує їхню ліквідність і негативно впливає на економіку, переконує видання.
Схожої думки дотримується і дописувач газети «День», який визнає, що «вибір з фіналістів не вельми відрадний, але іншого наразі немає». Тому потрібно обирати «найменше зло». Водночас, вибір майбутнього неабиякою мірою залежить від тих, кого називають «володарями дум», себто представників елітарної української інтелігенції. Але вони, на думку автора статті, демонструють певну емігрантську відстороненість від своєї країни. І в нинішній ситуації не бажають робити непростий і відповідальний вибір між очевидною катастрофою та неочевидним порятунком. Про причини і наслідки - в статті «Транзитом через Україну в нікуди?».
У неділю, 7 лютого, коли вся Україна голосуватиме в другому турі президентських виборів, українські літератори оберуть поетичного Президента України під час вільних читань «Ліричні вибори». За словами керівника проекту, «Ліричні вибори» є оригінальною формою звернення українських літераторів до провідних вітчизняних політиків з вимогою максимальної підтримки української літератури та книговидавництва. Докладніше про акцію і про те, хто її підтримує розповідає газета «Вечірній Київ».
Фінансове оздоровлення української економіки обійшлося державі майже у 10% ВВП. За цим показником, як інформує газета «Діло», Україна поступається пострадянським країнам, але випереджує розвинуті. Однак, 99 млрд. грн. кинуті на боротьбу з економічними негараздами не гарантують, що країна швидко вийде з кризи. Позаяк програми фінансового оздоровлення, фактично, зводилися до підтримки банківського сектора місцевим центробанком або оперативної грошової допомоги «депресивним» галузям, і не мали інвестиційного характеру. Ці гроші банкам і підприємствам доведеться незабаром повертати, що суттєво знижує їхню ліквідність і негативно впливає на економіку, переконує видання.
