Після того, як, пославшись на зайнятість, президент Барак Обама відмовився від участі у саміті США–Євросоюз, у Брюсселі почалися пошуки прихованих причин такого кроку.
Частина політичних експертів схилилася до думки, що, мовляв, таким чином Вашингтон натякнув, що невдоволений політикою Євросоюзу з низки питань – зокрема, щодо кліматичних розбіжностей або ж питань Афганістану чи торгівлі.
Відомо також, що американці хочуть, щоб Європа прийняла більше в’язнів Гуантанамо, а Європарламент відмовляється ухвалювати угоду зі США щодо обміну інформацією про банківські дані громадян.
Проте офіційний Вашингтон поспішив утихомирити пристрасті, що вирують на європейському континенті. Адміністрація Обами заявила, що відмова пояснюється тільки тим, що американський президент вирішив свій другий рік у Білому домі присвятити, так би мовити, суто «домашнім» проблемам, зокрема, швидкому поширенню безробіття у США.
«Трансатлантичні стосунки – міцні та потужні» – іспанський міністр
Євроустанови, хоч і не приховують розчарування, проте також намагаються дипломатично виправдати відміну євро-американської зустрічі на найвищому рівні.
«Зазвичай саміти тому й називаються самітами, що в них беруть участь голови держав та урядів», – наголосила речниця Єврокомісії Пія Аренкільде Гансен.
Представники Іспанії, а саме вони й планували цю зустріч, щойно заявили: тривога щодо погіршення стосунків із заокеанськими партнерами не має підстав.
«Сьогоднішні трансатлантичні стосунки міцні й потужні, – заявляє міністр закордонних справ Іспанії Мігель Анхель Моратінос. – Американська адміністрація має напружений внутрішньо- та зовнішньополітичний графік, що стосується критичних питань. Тому ця зустріч не термінова, бо першочергово слід вдаватися до пріоритетних дій, над якими ми працюємо разом – і Сполучені Штати, і Євросоюз».
Водночас, як зауважила агенція «Дойче Прессе-Аґентур», ця чергова зустріч європейських та американських лідерів була призначена на 24 травня, а це доволі незручний період для президента Обами. Наразі він дуже стурбований складною ситуацією на американському ринку праці. Після низки поразок його Демократичної партії на додаткових виборах Обама своїм головним завданням оголосив саме боротьбу з безробіттям.
«Обама не орієнтований на Європу» – французький експерт
Проте деякі європейські політичні експерти все ж переконані, що відмова Обами приїхати на саміт ґрунтується на зменшенні інтересу до Європи.
«Обама – це перший американський президент, що не має європейського коріння, тому він особисто більше орієнтований на тихоокеанський, а не на атлантичний регіон», – коментує ситуацію в інтерв’ю Радіо Свобода фахівець із євро-американських відносин з французького Інституту Томаса Мора Жан-Тома Лесюер.
«Крім того, США відкрито заявили, що пріоритетні регіони – це Азія та Близький Схід, а не Європа. Наступне – Обама не має особистих добрих стосунків ні з (президентом Франції Ніколя) Саркозі, ні з (канцлером Німеччини Анґелою) Меркель. На європейському рівні відносини ускладнюються через питання реформ капіталізму та фінансового ринку. Європа хоче більшої регуляції, а США більше довіряють ринкові », – зауважує далі політолог.
«Водночас добра співпраця продовжується в рамках НАТО, тож про «розлучення» мова не йде», – переконаний фахівець.
Частина політичних експертів схилилася до думки, що, мовляв, таким чином Вашингтон натякнув, що невдоволений політикою Євросоюзу з низки питань – зокрема, щодо кліматичних розбіжностей або ж питань Афганістану чи торгівлі.
Відомо також, що американці хочуть, щоб Європа прийняла більше в’язнів Гуантанамо, а Європарламент відмовляється ухвалювати угоду зі США щодо обміну інформацією про банківські дані громадян.
Проте офіційний Вашингтон поспішив утихомирити пристрасті, що вирують на європейському континенті. Адміністрація Обами заявила, що відмова пояснюється тільки тим, що американський президент вирішив свій другий рік у Білому домі присвятити, так би мовити, суто «домашнім» проблемам, зокрема, швидкому поширенню безробіття у США.
«Трансатлантичні стосунки – міцні та потужні» – іспанський міністр
Євроустанови, хоч і не приховують розчарування, проте також намагаються дипломатично виправдати відміну євро-американської зустрічі на найвищому рівні.
«Зазвичай саміти тому й називаються самітами, що в них беруть участь голови держав та урядів», – наголосила речниця Єврокомісії Пія Аренкільде Гансен.
Представники Іспанії, а саме вони й планували цю зустріч, щойно заявили: тривога щодо погіршення стосунків із заокеанськими партнерами не має підстав.
«Сьогоднішні трансатлантичні стосунки міцні й потужні, – заявляє міністр закордонних справ Іспанії Мігель Анхель Моратінос. – Американська адміністрація має напружений внутрішньо- та зовнішньополітичний графік, що стосується критичних питань. Тому ця зустріч не термінова, бо першочергово слід вдаватися до пріоритетних дій, над якими ми працюємо разом – і Сполучені Штати, і Євросоюз».
Водночас, як зауважила агенція «Дойче Прессе-Аґентур», ця чергова зустріч європейських та американських лідерів була призначена на 24 травня, а це доволі незручний період для президента Обами. Наразі він дуже стурбований складною ситуацією на американському ринку праці. Після низки поразок його Демократичної партії на додаткових виборах Обама своїм головним завданням оголосив саме боротьбу з безробіттям.
«Обама не орієнтований на Європу» – французький експерт
Проте деякі європейські політичні експерти все ж переконані, що відмова Обами приїхати на саміт ґрунтується на зменшенні інтересу до Європи.
«Обама – це перший американський президент, що не має європейського коріння, тому він особисто більше орієнтований на тихоокеанський, а не на атлантичний регіон», – коментує ситуацію в інтерв’ю Радіо Свобода фахівець із євро-американських відносин з французького Інституту Томаса Мора Жан-Тома Лесюер.
«Крім того, США відкрито заявили, що пріоритетні регіони – це Азія та Близький Схід, а не Європа. Наступне – Обама не має особистих добрих стосунків ні з (президентом Франції Ніколя) Саркозі, ні з (канцлером Німеччини Анґелою) Меркель. На європейському рівні відносини ускладнюються через питання реформ капіталізму та фінансового ринку. Європа хоче більшої регуляції, а США більше довіряють ринкові », – зауважує далі політолог.
«Водночас добра співпраця продовжується в рамках НАТО, тож про «розлучення» мова не йде», – переконаний фахівець.
